Діоскорид Педаній

Діоскорид Педаній: “Останнім з того, що ми скидаємо перед смертю, є одяги слави”.

Діоскорид Педаній (біля 40 р. – біля 90 р.). 50 років

    Давньоримський лікар (грек за походженням), фармаколог і натураліст, один з основоположників фармакогнозії та ботаніки.

    Народився в Аназарбі, Кілікія, Мала Азія (сучасна Назарва). За професією був військовим лікарем і  багато мандрував разом з римською армією за імператора Нерона, займаючись військовою медициною, колекціонуванням і визначенням рослин.

   Сам про себе він говорив, що прожив життя солдата, і зізнавався, що йому подобалося подорожувати Грецією, Критом, Єгиптом і Петра.
     Він мав доступ до бібліотеки в Олександрії (Єгипет), і, можливо, навчався в м. Тарс (Кілікія, Мала Азія).

    У період з 60 по 70 рр., після тривалих безпосередніх спостережень за рослинами в їх природному середовищі існування та дбайливого вивчення досвіду місцевого населення щодо використання лікарських трав і витяжок, отриманих з тварин і мінералів, Діоскорид написав свою основну працю «De materia medica» («Про лікарські речовини») – цей твір написано грецькою, але назва його дана латинською мовою. 

     «De materia medica» («Про лікарські речовини») містить опис 600 лікарських рослин і 1000 різних медичних препаратів.
      Вона складається з п’яти книг і містить відомості «про приготування, властивості та тестування ліків» (як сам Діоскорид пише в Передмові до книги 1), кожен розділ присвячений опису однієї речовини, її характеристиці, приготуванню та лікувальним властивостям.
     На відміну від своїх попередників, Діоскорид відрізнявся винятковою недовірливістю до чужої думки, йому було чуже поклоніння авторитетам, тому всю отриману інформацію він перевіряв особисто, і дію кожної рослини та препарату досліджував самостійно на собі та на воїнах римської армії (на щастя, нестачі в хворих він не відчував).

       У праці «De materia medica» («Про лікарські речовини») Діоскорид поділив усі рослини на 4 групи: благовонні, харчові, медичні та виноробні.
     Медичні (або лікарські) рослини за Діоскоридом діляться на «терапевтичні групи за лікарською дією динамічного, кінетичного характеру»: розігріваючі, в’яжучі, пом’якшувальні, сушильні, охолоджуючі, згущуючі, розслаблюючі, живильні.
     Діоскорид вперше класифікував лікарські рослини за їх терапевтичними групами, на основі схожості лікарської (зараз ми б сказали – фармакологічної) дії. Цей організаційний формат став величезним внеском у науку і, по суті, був передвісником створення фармакопеї.
    У Середньовіччі «De materia medica» вважалася основним джерелом знань з ботаніки та фармакології.

     Багато назв рослин, які використовуються сьогодні, були дані Діоскоридом. Лише в XVI столітті, коли знання про природу стали більш обширними, ботаніки почали складати свої власні описи рослин, без оглядки на Діоскорида.

     Праці Діоскорида згадуються у Галена та Плінія.   
   На відміну від багатьох античних авторів, праці Діоскорида не потребували повторного «відкриття» в епоху Відродження, оскільки ніколи не зникали з кола професійного інтересу.
   Існують численні грецькі рукописи, а також арабські та латинські переклади його праць. Протягом 1500 років вони неодноразово переписувалися з додаванням ілюстрацій, коментарів, вставок з арабських та індійських джерел. Багато з таких манускриптів збереглися до наших днів, найдавніші з яких відносяться до V–VII століть нашої ери.
   Найвідоміший з них – «Венський Діоскорид», створений на початку VI століття в Константинополі і сьогодні зберігається в Австрійській національній бібліотеці. Завдяки 435 ретельно виконаним малюнкам рослин і тварин, «Венський Діоскорид» є не лише науковим, але й художнім пам’ятником, зразком візантійського стилю.
    У 1997 році ЮНЕСКО внесло «Венський Діоскорид» до міжнародного реєстру «Пам’ять світу».

     Афоризм Діоскорида: «Останнім з того, що ми скидаємо перед смертю, є одяги слави».

Схожі записи

  • Гален Клавдій

    Гален Клавдій (131–201 до н.е.). 70 років       Давньоримський лікар, філософ, натураліст, природознавець.    Народився в Пергамі, син архітектора Нікона. Гален після ґрунтовного і повного вивчення філософії у прихильників чотирьох головних шкіл того часу: стоїчної, платонівської, перипатетичної та епікурейської, на 17-му році життя, розпочав вивчення лікарського мистецтва, займаючись у різних знаменитих лікарів у своєму рідному…

  • Петрушка (зелень)

    ПЕТРУШКА (зелень)Зелень петрушки значно багатша на мінеральні елементи та вітаміни, ніж її коренеплоди.      Зелень петрушки виділяється за вмістом вітаміну К (філохінону) (у 100 г – 658,3% добової норми), вітаміну С (аскорбінової кислоти) (відповідно – 431,4%), бета-каротину (111,1%), лютеїну та його ізомеру зеаксантину (92,7%), фолієвої кислоти (29,0%), альфа-токоферолу (17,7%), вітаміну В2 (рибофлавіну) (16,8%), вітаміну В6 (піридоксину)…

  • Єпифаній Славинецький

    «Слово – це ключ до пізнання суті речей, а найменування трави цілющої – це перший крок до подолання немочі людської» Єпифаній Славинецький (бл.1600 – 20 листопада 1675). Близько 75 років Єпифаній Славинецький – монументальна постать української та загальноєвропейської культури XVII століття, видатний вчений-енциклопедист, ієромонах, філолог та натурфілософ. У контексті історії фармакогнозії він постає як фундатор…

  • Часник зелень

    ЧАСНИК (зелень)         Зелень часнику (перо) значно багатша на вітаміни та мінеральні елементи, ніж його цибулини.         Культура вирізняється високим вмістом вітаміну С (аскорбінової кислоти) (у 100 г — 221,4% добової норми), вітаміну К (філохінону) (відповідно — 180,0%), вітаміну В6 (піридоксину) (68,5%), бета-каротину (48,6%), лютеїну та його ізомеру зеаксантину (17,1%), пантотенової кислоти (13,6%), фолієвої…

  • Лисичка справжня (Cantharellus cibarius)

    Основні відомості щодо хімічного складу Лисички багаті вітамінами: вітаміном D (в 100 г – 106,0% від добової норми), піридоксином (відповідно – 45,0%), аскорбіновою кислотою (37,8%), нікотиновою кислотою (28,3%), фолієвою кислотою (24,2%), пантотеновою кислотою (21,5%), рибофлавіном (19,4%), бета-каротином (17,0%), а також деякими мінеральними елементами: хромом (48,0%), кобальтом (41,3%), міддю (35,9%), марганцем (17,7%), калієм (17,6%), нікелем (17,2%),…

  • Макроелементи для людини

    МАКРОЕЛЕМЕНТИ містяться в організмі людини у досить великих кількостях, від декількох грамів до сотень грамів. До макроелементів відносять мінеральні елементи, концентрація яких в організмі становить 10–1–10–2%, а добова норма споживання – понад 20 мг. Входять до складу основних тканин – кісток, крові, м’язів. Макроелементи це – калій, кальцій, кремній, магній, натрій, сірка, фосфор, хлор.