Теофраст. Історія рослин

Теофраст. «Історія рослин» (лат. «Historia plantarum»)

     «Історія рослин» складається з 9 книг і за змістом відповідає сучасній морфології, анатомії та систематиці рослин.

     У цих книгах йдеться про основні частини рослин, причому Теофраст розрізняє зовнішні та внутрішні частини.

   Зовнішні – корені, стебла, гілки та пагони, листя, квіти, плоди. Насіння Теофраст розглядає, як і його попередники, в якості «яйця» рослин, але яка існує зв’язок між насінням і квіткою, – Теофраст не знав.

     Внутрішні частини рослин – кора, деревина та серцевина, які, у свою чергу, складаються з соку, волокон, жил і м’яса.

     Що мав на увазі під цим Теофраст – не зовсім ясно. Сік – це в одних випадках молочний сік, в інших щось інше, наприклад, смола або камедь. Волокна і жили названі так за їхньою схожістю з відповідними частинами тварин.

     Різниця між волокнами і жилами полягає в тому, що волокна не гілкуються. Волокнами Теофраст називав пучки товстостінного луба, але в інших випадках, очевидно, і судинні пучки, наприклад, у листях.

     Жили – гіллясті трубки, наповнені соком: млечники, смоляні канали, ходи і знову ж таки судинні пучки.

     Цікаво, що досі в ботаніці говорять про «жилкування», «жилках», «нервах» листя: цікаві відголоски термінів, які втратили прямий зміст, наукової давнини.

     Нарешті, м’ясо знаходиться між волокнами і жилами і характеризується тим, що воно ділиться в усіх напрямках, тоді як волокна розщеплюються лише вздовж.

     У різних комбінаціях ці 4 основні або первинні частини утворюють серцевину, деревину та кору.

     Зовнішні частини рослин охарактеризовані на прикладах і досить детально.

     Класифікація і система рослин Теофраста дуже проста: він спочатку ділить все рослинне царство на 4 відділи: дерева, чагарники, багаторічники і трави, і в кожному відділі розрізняє дві групи: дикі та вирощувані рослини. Потім описує дерева і чагарники, переважно грецькі, але також і іноземні, при цьому торкається багатьох важливих теоретичних і практичних питань, говорить про природне і штучне розмноження рослин, про деревини з технічної точки зору, про способи розповсюдження насіння, навіть про штучне запилення, тлумачить про тривалість життя, про хвороби і смерть рослин.

     Коли черга доходить до багаторічників, Теофраст спочатку описує дикі (їх 2 категорії – з «шипами» і «без шипів»), потім культурні: «рослини для вінків», тобто садові квіти, і декоративні рослини. У цю групу увійшли у Теофраста троянди та однорічні трави.

     Дві книги твору присвячені травам, головним чином, хлібним злакам, бобовим, овочам тощо. Всього Теофрасту було відомо близько 500 видів рослин, в тому числі – папоротники, гриби, водорості (причому йому були відомі не лише середземноморські водорості, але й великі форми з Атлантики, очевидно, ламінарія).

     Якщо говорити в цілому, описи рослин у Теофраста короткі і недостатньо ясні, тому в більшості випадків нелегко вгадати, про яку саме рослину йдеться.

     Остання (9–та) книга «Природної історії», яка іноді розглядається як окремий твір Теофраста, трактує про специфічні соки та про цілющі сили коренів.

Схожі записи

  • Золото: склерозу і старості – ні!

             Золото (= Аурум) (Au)          Склерозу і старості – ні!               Золото посилює бактерицидну дію срібла. Металеве золото нетоксичне для організму людини, на відміну від органічних похідних, що використовуються як лікарські препарати. У гомеопатичних дозах має виражену антисклеротичну дію. Можливе участь золота в нормалізації імунних процесів…

  • Монографії

    Монографії 1. Коновалова О.Ю., Лебеда А.П. Цілюще зілля (Звіробій у терапії та профілактиці захворювань). – К.: Медкнига, 2008. – 288 с. 2. Ковальов В.М., Коновалова О.Ю., Сербін А.Г., Собко В.Г., Шевера М.В., Шеляг-Сосонко Ю.Р. Андрій Пилипович Лебеда. Біобібліографія. – К.: Фітосоціоцентр, 2010. – 44 с. 3. Коновалова О.Ю. Ботаніко-фармакогностичне дослідження видів звіробою при інтродукції в…

  • Скарби амілопластів: Крохмальні лабіринти

    (Аніме-комікс “Крок-1”, фармацевтична ботаніка: Паренхімні запасаючі тканини) Наша ботанічна сага триває! Ми продовжуємо серію аніме-коміксів для підготовки до “Крок-1”, і цього разу шлях веде нас у самісіньке серце клітини. Ласкаво просимо до енергетичного депо – запасаючої паренхіми. У цій частині ми розгадаємо таємницю амілопластів, навчимося розрізняти крохмальні зерна за їхньою “архітектурою” та, звісно ж, піднімемо…

  • Юрій Дрогобич (Котермак)

    Юрій Михайлович Котермак (Юрій Дрогобич, Георгій Дрогобич) (бл.1450 – 4 лютого 1494). 44 роки Епоха пізнього Відродження, попередник Парацельса. Галичина / Болонья Досягнення: Перший український доктор медицини, що випередив епоху і відкрив Європі потужність розуму Руси-України. Професор (а пізніше – ректор) Болонського університету. Ми не починаємо з «чистого аркуша». Коли Юрій Дрогобич у XV столітті…

  • Ртуть: протипухлинний засіб?

             Ртуть (= Гідраргирум) (Hg)          Потенційний протипухлинний засіб?                Ртуть належить до елементів, які постійно присутні в навколишньому середовищі та живих організмах. Можливо, вона відіграє значну роль і в організмі людини.      Фізіологічний ефект ртуті визначається її здатністю вступати в оборотні реакції з функціонально активними групами…

  • Ібн Сіна. Звуки серця

    Ібн-Сіна. Притчі Звуки серця     У візиря Бухари серйозно захворів син. Усі відомі лікарі тільки розводили руками, а юнак танув на очах.     Сам хворий не бажав говорити ані слова. Як його не вмовляли, він мовчки лежав на ліжку, відвернувшись від усіх, відмовлявся від їжі та води.     Занепокоєний візир велів послати за Ібн–Сіною.   …