Бром для рослин: регулятор росту коренів

         Бром (Br)

         Для рослини – регулятор росту коренів.
        
    Роль сполук брома в рослинах остаточно не встановлена. Є відомості про його регулювальний вплив у малих дозах на розвиток кореневої системи.
    У рослинних організмах бром може заміщувати хлор і замість нього брати участь у енергетичному обміні, сповільнюючи поглинання корінням кисню, порушуючи правильне функціонування продихів у рослин, і тим самим перешкоджаючи нормальному водному балансу та транспорту іонів у рослині. Тому при надмірному вмісті брома рослини рано в’януть, на листях спостерігається крапчатість і хлороз країв.
    Вміст сполук брома в рослинах – в середньому 0,07 мг% (за масою), але в різних частинах рослини вміст брома неоднаковий: у зелених частинах його значно більше, ніж у коренях.
    Деякі водорості здатні концентрувати бром і містять його в 80.000 разів більше, ніж вода водойми. Прісноводні рослини за вмістом брома також багатші, ніж навколишні води, особливо торфоутворюючі рослини, вміст брома в торфі може досягати 1 • 10–2%.
Активно накопичують бром рослини родини бобових, горіхи. Багато його в їстівних грибах: боровики, підберезники, підосиновики містять приблизно 0,14 мг% брома (за масою). Багато рослин концентрують бром, розсіяний у ґрунті, природних водах і атмосфері.

Вміст брома: у морських водоростях – 74 мг/100 г сухої речовини; у наземних рослинах – 1,5 мг/100 г; у морських тваринах – 6–100 мг/100 г; у наземних тваринах – 0,6 мг/100 г.

Частина брома пов’язана в організмах рослин у складні і переважно нерозчинні органічні сполуки, серед яких слід відзначити специфічні похідні фенолів – бромфеноли (у водоростей).

    Лікарські рослини, що містять бром:
• рослини родини бобових Fabaceae Lindl.;
• латаття жовте Nuphar lutea (L.) Sm., Nymphaeaceae (кореневище з корінням);
• горець пташиний (= спориш) Polygonum aviculare L., Polygonaceae (трава);
• горицвіт весняний Adonis vernalis L., Ranunculaceae (трава);
• сумка пастуша звичайна Capsella bursa–pastoris (L.) Medik., Brassicaceae (трава);
• смоківниця звичайна Ficus carica L., Moraceae (листи).

Схожі записи

  • Барій для рослини: компонент клітинних мембран

             Барій (Ba)          Для рослини – компонент клітинних мембран.               Барій зазвичай присутній в рослинах, але, очевидно, не є для них життєво необхідним елементом.      Є дані, що барій є для рослин компонентом опорного скелета, тобто входить до складу клітинних мембран. Вміст барію становить…

  • Апельсин

    АПЕЛЬСИН Плоди апельсина відрізняються високим вмістом аскорбінової кислоти (у 100 г – 59% від добової норми), але не дуже багаті іншими вітамінами; серед мінеральних елементів переважають: бор (відповідно – 257%), рубідій (27%), літій (21%), кремній (20%), калій (10,1%), ванадій (10%), кобальт (10%), мідь (9,5%).      Апельсини виділяються за вмістом суми фітостеролів (44%), а також…

  • Горобина чорноплідна

    ГОРОБИНА (АРОНІЯ) ЧОРНОПЛІДНА (плоди)      Плоди горобини (аронії) чорноплідної характеризуються значним вмістом цілого ряду вітамінів: вітаміну К (філохінону) (у 100 г – 66,7% добової норми), аскорбінової кислоти (відповідно – 58,6%), бета-каротину (48,6%), альфа-токоферолу (10%) і пантотенової кислоти (10%).            У значних кількостях плоди аронії містять деякі макро-, мікро- та ультрамікроелементи:…

  • Сурма: «блювотний камінь»

             Сурма (= Стибій) (Sb)          “Блювотний камінь”               Фізіологічна роль сурми для організму людини вивчена недостатньо. У 1974 р. радянським мікробіологом Н.М. Ляліковим виявлена невідома раніше бактерія, яка живиться виключно трьохокисом сурми Sb2O3. При цьому тривалентна сурма окислюється до п’ятивалентної. Вважають, що багато природних сполук п’ятивалентної…

  • Алюміній: “Альцгеймер” дуже близько!

            Алюміній (Al)        «Альцгеймер» дуже близько!      Алюміній відіграє в організмі людини важливу фізіологічну роль – бере участь у процесах регенерації кісткової, сполучної та епітеліальної тканини, впливає на травні ферменти, на функцію околощитовидних залоз, однак його надлишок може призвести до виникнення серйозних нейродегенеративних захворювань: хвороби Паркінсона та старечого слабоумства…

  • Юрій Дрогобич (Котермак)

    Юрій Михайлович Котермак (Юрій Дрогобич, Георгій Дрогобич) (бл.1450 – 4 лютого 1494). 44 роки Епоха пізнього Відродження, попередник Парацельса. Галичина / Болонья Досягнення: Перший український доктор медицини, що випередив епоху і відкрив Європі потужність розуму Руси-України. Професор (а пізніше – ректор) Болонського університету. Ми не починаємо з «чистого аркуша». Коли Юрій Дрогобич у XV столітті…