Рис дикий

РИС ДИКИЙ (ЧОРНИЙ)
      Дикий або чорний рис ботанічно не має до роду рис Oryza L. ніякого відношення і названий так через схожість форми його насіння з насінням довгозерного рису. Це північноамериканська рослина роду Zizania L., а саме Zizania aquatica L., яку ще називають водяним рисом, індіанським рисом або цицанією водною.
За своїми нутрієнтними властивостями дикий рис значно перевершує рис білий і подібний до бурого. Він характеризується високим вмістом біотину, нікотинової кислоти, вітамінів групи В (зокрема, суттєво вирізняється з-поміж інших рисових культур за вмістом вітаміну В2 — рибофлавіну та В9 — фолієвої кислоти). Продукт багатий на мінеральні елементи (зокрема, є вагомим джерелом кремнію, ванадію та бору), білки, незамінні амінокислоти (насамперед валін та ізолейцин), замінні амінокислоти (зокрема тирозин та гліцин), а також вуглеводи (клітковину, крохмаль і пектин).
     У дикому рисі практично відсутній натрій, проте міститься значна кількість калію. Це зумовлює його доцільність у дієтотерапії при серцево-судинних і ниркових патологіях, а також у програмах корекції надмірної маси тіла.
     Дикий рис багатий на біотин (у 100 г — 540,0% добової норми), вітамін РР (нікотинову кислоту) (відповідно — 33,7%), вітамін В9 (фолієву кислоту) (23,8%), пантотенову кислоту (21,5%), вітамін В6 (піридоксин) (19,6%), гамма-токоферол (15,3%), вітамін В2 (рибофлавін) (13,2%).
     У мінеральному складі переважають: кремній (у 100 г — 596,7% добової норми), ванадій (відповідно — 425,0%), бор (320,0%), кобальт (69,0%), марганець (66,5%), фосфор (54,1%), мідь (52,0%), цинк (49,7%), цирконій (49,0%), магній (44,3%), молібден (38,1%), нікель (34,4%), калій (17,1%), рубідій (15,3%), талій (15,0%), залізо (13,1%), миш’як (13,1%), літій (10,5%), стронцій (9,0%).
     Дикий рис містить білки (18,4%), незамінні та замінні амінокислоти (у 100 г — відповідно 24,4% та 15,3%). У складі незамінних амінокислот переважають: валін (34,4%) та ізолейцин (31,0%); серед замінних амінокислот домінують тирозин (20,7%), гліцин (19,1%), глутамінова кислота (18,9%) та аргінін (18,7%).
     Як і інші рисові культури, дикий рис, на відміну від багатьох злаків, не містить глютену — рослинного білка, що може провокувати целіакію (детальніше — див. Пшениця м’яка).
     Дикий рис характеризується низьким вмістом ліпідів, основу яких складають омега-3 поліненасичені жирні кислоти (зокрема альфа-ліноленова кислота: у 100 г — 30,0% добової норми).
      У насінні дикого рису в незначних кількостях виявлено фітостероли (у 100 г — 19,5% добової норми). Склад фітостерольного комплексу є нетиповим для злакових культур: відсутнє характерне переважання бета-ситостеролу; натомість бета-ситостерол та кампестерол містяться у приблизно рівних пропорціях (відповідно у 100 г — 6,9% та 6,4% добової норми). Цей вид рису рекомендований до вживання чоловікам (детальніше — див. Авокадо).
     Дикий рис містить значну кількість вуглеводів (сума вуглеводів у 100 г становить 21,4% добової норми — 74,9 г), основу яких складає крохмаль (у 100 г — до 65,0 г). Високим є також вміст пектину (у 100 г — 28,0% добової норми) та клітковини (відповідно — 24,8%). У дикому рисі виявлено незначні кількості сахарози (у 100 г — до 0,67 г) та пуринових основ (у 100 г — 4,3% добової норми).
     Вміст щавлевої кислоти у 100 г — 12,7 мг, що становить 3,2% від максимально допустимого добового рівня її споживання (детальніше — див. Ревінь).
    Попри високу нутрієнтну цінність дикого рису, слід враховувати його здатність накопичувати токсичні елементи: ультрамікроелементи талій (у 100 г — 15,0% добової норми) та миш’як (відповідно — 13,1%), а також мікроелемент стронцій (9,0%).
Калорійність 100 г: 357 ккал
Вода в 100 г: 7,76 г
Зола з 100 г: 1,53 г

ХІМІЧНИЙ СКЛАД
 
Вітаміни, макро- та мікроелементи, поживні речовини на 100 г
ВІТАМІНИ
Назва Вміст, масова частка на 100 г продукту % від денної норми
у цифрах візуально*
Вітамін B1 (тіамін) 0,112-0,115 мг 6,7 5
Вітамін B2 (рибофлавін) 0,262 13,1 10
Вітамін B5 (пантотенова кислота) 1,074 мг 21,5 20
Вітамін B6 (піридоксин) 0,391 мг 19,6 20
Вітамін B9 (фолієва кислота) 95,0 мкг 23,8 20
Вітамін В12 (ціанокобаламін) 0,0 мкг 0,0 0
Вітамін C (аскорбінова кислота) 0,0 мг 0,0 0
Вітамін E (альфа-токоферол) 0,3-0,5 мг 2,7 5
Бета-токоферол 0,0 0,0 0
Гамма-токоферол 1,7-2,9 мг 15,3 20
Дельта-токоферол 0,0 0,0 0
Вітамін D (ергокальциферол) 0,0 мкг 0,0 0
Вітамін PP (нікотинова кислота) 6,73 мг 33,7 30
Вітамін К (філохінон) 1,9 мкг 1,6 0
Біотин 270,0 мкг 54 10010010010010040
Бета-каротин 11,0 мкг 0,2 0
Альфа-каротин 0,0 мкг 0,0 0
Лютеїн + зеаксантин 220,0 мкг 3,7 5
Бета-криптоксантин 0,0 мкг 0,0 0
Лікопен 0,0 мкг 0,0 0
Холін 35,0 7,0 5
Метилметионінсульфоній (вітамін U) 0,0 0,0 0
Бетаїн триметилгліцин 8,4 0,8 0

* Повний глечик – 100% денної норми; порожній – 0-1% денної норми.

МІНЕРАЛЬНІ ЕЛЕМЕНТИ

Макроелементи

 

Назва Вміст, масова частка на 100 г продукту % від денної норми
у цифрах візуально
Калій 427,0 17,1 20
Кальцій 21,0 мг 1,9 5
Кремній 179,0 мг 596,7 100100100100100100
Магній 177,0 мг 44,3 40
Натрій 7,0 0,5 0
Сірка 71,0 7,1 5
Фосфор 433,0 мг 54,1 50
Хлор 133,0 мг 5,8 5

 

Мікроелементи та ультрамікроелементи

 

Назва Вміст, масова частка на 100 г продукту % від денної норми
у цифрах візуально
Алюміній 912,0 мкг 2,4 5
Барій 10,0 мкг 1,0 0
Бор 224,0 мкг 320,0 10010010020
Бром 80,0-90,0 мкг 4,3 5
Ванадій 170,0 мкг 425,0 10010010010030
Германій 8,1 мкг 2,0 5
Залізо 1,96 13,1 10
Йод 2,3 мкг 1,5 0
Кобальт 6,9 мкг 69,0 70
Літій 10,0-11,0 мкг 10,5 10
Марганець 1330,0 мкг 66,5 70
Мідь 520,0 мкг 52,0 50
Молібден 26,7 мкг 38,1 40
Миш’як 1,6 мкг 13,1 10
Нікель 51,6 мкг 34,4 30
Олово 10,4 мкг 0,5 0
Рубідій 15,3 мкг 15,3 20
Свинець 0,2-0,3 мкг 2,5 5
Селен 2,8 мкг 4,3 5
Стронцій 72,0 мкг 9,0 10
Стибій 0,5-0,9 мкг 1,4 0
Таллій 0,1-0,5 мкг 15,0 20
Титан 27,0 мкг 3,2 5
Фтор 61,3-84,0 мкг 1,8 0
Хром 2,9-4,3 мкг 7,2 5
Цинк 5960,0 мкг 49,7 50
Цирконій 24,5 мкг 49,0 50

 

БІЛКИ ТА АМІНОКИСЛОТИ

 

Назва Вміст, масова частка на 100 г продукту % від денної норми
у цифрах візуально
Сумарний вміст білків 14,73 18,4 20
Вміст незамінних амінокислот 5,32 24,4 30
Вміст замінних амінокислот 8,72 15,3 20

 

Незамінні амінокислоти

 

Назва кислоти Вміст, г на 100 г продукту % від денної норми
у цифрах візуально
Валін 0,860 г 34,4 40
Гістидин 0,380 г 18,1 20
Ізолейцин 0,620 г 31,0 30
Лейцин 1,020 г 22,2 20
Лізин 0,630 г 15,4 20
Метіонін 0,440 г 24,4 30
Треонін 0,470 г 19,6 20
Триптофан 0,180 18,0 20
Фенілаланін 0,720 г 24,0 30

 

Замінні амінокислоти

 

Назва кислоти Вміст, г на 100 г продукту % від денної норми
у цифрах візуально
Аланін 0,830 г 12,6 10
Аргінін 1,140 г 18,7 20
Аспарагінова кислота 1,420 г 11,6 10
Гліцин 0,670 г 19,1 20
Глутамінова кислота 2,570 г 18,9 20
Пролін 0,520 г 11,6 10
Серин 0,780 г 9,4 10
Тирозин 0,620 г 20,7 20
Цистин 0,170 г 9,4 10



ЖИРИ ТА ЖИРНІ КИСЛОТИ

 

Назва Вміст, масова частка на 100 г продукту % від денної норми
у цифрах візуально
Сумарний вміст жирів 0,700-1,080 г 0,9 0
Вміст ненасичених жирних кислот 0,840 г 2,0 5
Вміст омега-3 ненасичених жирних кислот 0,300 г 30,0 30
Вміст омега-6 ненасичених жирних кислот 0,380 3,8 5
Вміст насичених жирних кислот 0,250 г 1,0 0

 

Ненасичені жирні кислоти

 

Назва кислоти Вміст, г на 100 г продукту
Пальмітолеїнова С 16:1 (омега-7) 0,0
Олеїнова С 18:1 (омега-9) 0,160
Лінолева С 18:2 (омега-6) 0,380
Ліноленова С 18:3 (омега-3) 0,300
Стеаридонова С 18:4 (омега-3) 0,0
Гадолеїнова С 20:1 (омега-11) 0,0
Арахідова С 20:4 (омега-6) 0,0
Ейкозапентаєнова С 20:5 (омега-3) 0,0
Ерукова С 22:1 (омега-9) 0,0
Клупанодонова С 22:5 (омега-3) 0,0
Докозагексаєнова С 22:6 (омега-3) 0,0
Нервонова С 24:1 (омега-9) 0,0

 

Насичені жирні кислоти

 

Назва кислоти Вміст, г на 100 г продукту
Лауринова С 12:0 0,0
Міристинова С 14:0 0,0
Пентадеканова 15:0 0,0 г
Пальмітинова С 16:0 0,150 г
Стеаринова С 18:0 0,010
Арахінова С 20:0 0,0
Бегенова С 22:0 0,0
Лігноцеринова С 24:0 0,0

 

Стероли

 

Назва Вміст, масова частка на 100 г продукту % від денної норми
у цифрах візуально
Сума фітостеролів 7,0-14,5 мг 19,5 20
Кампестерол 1,5-5,5 мг 6,4 5
Бета-ситостерол 2,0-3,5 мг 6,9 5
Дельта-5-авенастерол 0,5-1,3 мг 2,3 5
Стигмастерол 0,0 0,0 0
Холестерин 0,0 0,0

 

ВУГЛЕВОДИ

 

Назва Вміст, масова частка на 100 г продукту % від денної норми
у цифрах візуально
Сумарний вміст вуглеводів 74,9 21,4 20
Моно- та дисахариди 2,50 5,0 5
Глюкоза 0,20 2,0 5
Фруктоза 0,20 0,6 0
Галактоза 0,0 0,0 0
Сахароза 0,33-0,67 г
Лактоза 0,0 0,0 0
Крохмаль 60,0-65,0 г  –
Мальтоза 0,0
Клітковина 6,2 24,8 30
Пектин 1,4 28,0 30
ПУРИНОВІ ОСНОВИ
Назва Вміст, масова частка на 100 г продукту % від денної норми
у цифрах візуально
Вміст суми пуринів 5,0 4,3 5

 Одиниці виміру:
Чайна склянка: 200,0 г
Гранована склянка: 230,0 г
Чайна ложка: 8,0 г
Столова ложка: 25,0 г

Схожі записи

  • Ламінарія

    ЛАМІНАРІЯ ЦУКРИСТА (морська капуста) Ми розглядаємо ламінарію цукристу (морську капусту) в даному розділі, хоча в повсякденному розумінні ламінарія – не зовсім овоч. Вона відноситься до нижчих рослин (є морською водорістю, клас Бурі водорості) і не має звичного нам типового для вищих рослин будови, тобто не диференційована на корінь, стебло, листя, квітки і плоди, а складається…

  • Підготовка до “Крок-1” (фармацевтична ботаніка): Лайфхаки та Комікси

    Вірш про Крок-1 (у стилі Володимира Сосюри) Крок-1: На перехресті живих таємниць Любіть свій Крок, як сонце, що сія,Як шепіт ксилем у корі прадавній…Тут ботаніка – матінка твоя,І біохімія – в законах славних. Там, де Камбій будує дивосвіт,Де в синіх флоемах життя струмує,Фармацевтичний розквітає цвіт,Що біль і втому лагідно лікує. Дивись у мікроскоп – там мікросвіт,Клітинний ритм,…

  • Досягнення наших студентів

    Досягнення наших студентів   З дня заснування кафедри працює студентський науковий гурток дослідницького характеру. З 2008 до 2013 р.р. ним керувала доцент кафедри Джан Тетяна Віталіївна, пізніше – асистент кафедри, к.фарм.н. Рибак Любов Миколаївна, доцент кафедри, д.фарм.н. Гудзенко Андрій Вікторович, асистент (а пізніше – старший викладач і потім – доцент) кафедри Гуртовенко Ірина Олександрівна. Студенти…

  • Фісташки

    ФІСТАШКИ        Фісташки є дуже калорійним продуктом. Насіння (горіхи) справжньої фісташки (фісташкове дерево) характеризуються відносно високим вмістом певних вітамінів, мінеральних елементів, білків, а також ненасичених жирних кислот (особливо олеїнової та лінолевої кислот) і фітостеролів.        Таким чином, фісташки багаті на гамма-токоферол (150.7% від добової норми на 100 г), вітамін B6 (піридоксин) (85.0%), вітамін B1…

  • Золото для рослини: тургор

             Золото (= Аурум) (Au)          Для рослини – тургор.              Рослини можуть поглинати золото, що знаходиться в розчинних формах, і при потраплянні до судинної системи коренів рослин легко переноситься до надземної частини і спільно з натрієм, калієм та хлором відповідає за підтримання тургору клітин рослин. Існують…

  • Ібн Сіна. Звуки серця

    Ібн-Сіна. Притчі Звуки серця     У візиря Бухари серйозно захворів син. Усі відомі лікарі тільки розводили руками, а юнак танув на очах.     Сам хворий не бажав говорити ані слова. Як його не вмовляли, він мовчки лежав на ліжку, відвернувшись від усіх, відмовлявся від їжі та води.     Занепокоєний візир велів послати за Ібн–Сіною.   …