Олово: причина падіння Риму

         Олово (= Станум) (Sn)

         Причина падіння Великої Римської Імперії.
          
    В організмі людини більше олова накопичується в емалі зубів, нігтях і кістках, воно входить до складу шлункового ферменту гастрину, впливає на активність флавінових ферментів, посилює процеси росту.    

 
    Добова потреба організму людини – 2–10 мг. Дефіцит олова може розвиватися при недостатньому надходженні цього елемента (1 мг/день і менше).
 
    Протягом доби в організм дорослої людини потрапляє до 15 мг олова; 3–10% від цієї кількості всмоктується в шлунково-кишковому тракті. В організмі в основному олово знаходиться у вигляді жиророзчинних солей. У тканинах олово присутнє в концентраціях від 0,5 до 4,0 мкг/г. На кістки припадає 0,8 мкг/г олова, на нирки, серце і тонкий кишечник – 0,1 мкг/г. У мозку новонароджених олово не виявляється.
 
    Виводиться олово з організму з жовчю і сечею.
 

    Біологічна роль в організмі людини. Біологічна роль олова в організмі до кінця не вивчена. Олово входить до складу шлункового ферменту гастрину, впливає на активність флавінових ферментів, здатне посилювати процеси росту.

 

    Синергісти та антагоністи олова. Антагоністами олова є цинк та мідь.

 

    Приклади недостатності олова: в експериментах на тваринах показано, що дефіцит олова супроводжується уповільненням росту і приросту, порушенням мінерального складу внутрішніх органів, погіршенням слуху у піддослідних тварин.
    Раціон з дефіцитом олова у лабораторних тварин також викликає алопецію. Однак ці дані про роль дефіциту олова потребують підтвердження.

 

    При надмірному надходженні олово накопичується в печінці, нирках, скелеті та м’язах.
    Органічні сполуки олова при введенні в шлунково-кишковий тракт проявляють виражений кумулятивний ефект з подальшим розвитком хромосомних аберацій у клітинах кісткового мозку.

 

    Надлишок олова викликає порушення деяких функцій мозку, причому більше інших страждають діти та жителі міст, які не мають можливості виїжджати за місто, або живуть поблизу автомобільних доріг.

 

    Основні прояви надлишку олова: постійні головні болі, розлади зору; подразнення шкіри; станіоз (зміни в легенях), зниження апетиту, металевий присмак у роті, нудота, болі в животі, кишечнику, діарея, збільшення печінки, підвищення рівня трансаміназ у крові, гіперглікемія, зниження вмісту в організмі цинку та міді.

 

    За результатами аналізу кісток древніх індіанців Північної Америки, вік яких налічував 1600 років, і порівняння їх з кістками американців та англійців, що померли за останні роки, виявилося, що в кістках наших сучасників олова міститься в 700–1200 разів більше, ніж у кістках древніх жителів Земної кулі.

 

    Американський історик медицини Сибері Дж. Джилфіллан висунув гіпотезу, що Рим занепав через надлишок олова. Відомо, що в Стародавньому Римі замість води зазвичай вживали вино, підсолоджене концентрованим соком винограду. Готували цей продукт в олов’яних котлах. Виноград і сам по собі в незначних кількостях містить олово, не кажучи вже про метал, що потрапляв у вино зі стінок котлів. Надмірна концентрація олова виявилася згубною для здоров’я римлян, які замість воєнних наступів і захисту власних стін були стурбовані лише шлунково-кишковими розладами.

 

    Тим часом звичка підсолоджувати вино перекочувала і в інші європейські країни, в яких монахи часто готували вино в такій же посуді. Тому в Середньовіччі однією з найпоширеніших хвороб монахів, які любили попивати вино, була так звана «кишкова коліка», а також зорові та психічні порушення. Лише в VII столітті з’ясувалося, що причиною тому було олово.

 

    Олово необхідне: при епілепсії та деяких неврозах, при стрічкових глистах.

 

    Харчові джерела олова: жири, жирна риба (містить до 130 мкг/г олова), насіння соняшника, горох, буряк, картопля.
    Найбільшу кількість олова містять м’язи тріскових риб та язик великої рогатої худоби.
    У молоці та свіжих овочах концентрація олова незначна і зазвичай становить до 1 мкг/г і нижче.

 

    Олово може бути присутнім у консервних банках та упаковковій фользі.     

 

    А яка роль олова в рослинах?

Схожі записи

  • Вишня

    ВИШНЯ Вишня не дуже багата на вітаміни, за винятком бета-каротину (в 100 г – 15% добової норми) і аскорбінової кислоти (відповідно – 11%), але відрізняється високим вмістом ряду мінеральних елементів, серед яких переважають: бор (179%), свинець (142%), кремній (137%), рубідій (77%), ванадій (63%), молібден (14%), хром (14%), кобальт (10%), мідь (10%), нікель (10%), калій (9%)….

  • Сірка для рослин: активний метаболізм

             Сірка (= Сульфур) (S)          Для рослини – активний метаболізм.               В рослинному організмі сірка бере участь в азотному, вуглеводному обміні, в процесі дихання та синтезі жирів. Основна кількість її в рослинах знаходиться у складі білків (сірка входить до складу амінокислот цистеїну, цистину та метіоніну)…

  • Фотогалерея

    Наша кафедра у 2019 і 2023 роках Декілька фотографій з нашого архіву Фотогалерея Зав.кафедрою Коновалова О.Ю. зі студентами                                       Завуч кафедри доцент Гудзенко Н.В. на засіданні Вченої ради КМУ Доценти Щербакова О.Ф. (зліва) та Каліста М.С.  –…

  • Кеш’ю

    КЕШ’Ю       Насіння (горіхи) кеш’ю, як і всі продукти цієї групи, – дуже калорійний продукт, але при цьому вони характеризуються високим вмістом багатьох вітамінів, мінеральних елементів, білків, поліненасичених жирних кислот і фітостеролів.        Так, горіхи кеш’ю багаті гамма-токоферолом (в 100 г – 35,4% добової норми), вітаміном В1 (тіаміном) (відповідно – 32,9%), вітаміном РР…

  • Максютіна Н.П.

    Максютіна Ніна Павлівна (19.02.1925–17.11.2015). 90 років   Текст був написаний безпосередньо Ніною Павлівною і представлений на сторінці без редагування   Видатний український фітохімік і фармакогност, заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Всесоюзного товариства винахідників і раціоналізаторів (ВТВР) серед жінок, доктор хімічних наук, професор.Учасник Великої Вітчизняної війни.     Народилася 19 лютого 1925 року в селі Нікітівка,…

  • Салат

    САЛАТ (салат латук, салат-латук, листовий салат)       Листовий салат виділяється за вмістом вітаміну К (філохінону) (у 100 г – 124,6% добової норми), бета-каротину (відповідно – 88,9%), лютеїну та його ізомеру зеаксантину (28,8%), вітаміну С (аскорбінової кислоти) (17,3%), фолієвої кислоти (10,8%).        Серед мінеральних елементів у складі переважають: ванадій (425,0%), рубідій (153,0%), бор (121,4%),…