Гриби

      Гриби – не найлегший харчовий продукт організму людини. Насамперед це пояснюється тим, що вони містять велику кількість хітину, який майже не засвоюється нашим організмом.

     За своєю структурою та функцією хітин дуже близький до целюлози; це також структурний полісахарид, який завдяки своїй волокнистій структурі відіграє в клітинних стінках опорну роль. Будова хітину ідентична будові целюлози, за одним винятком: при 2-му атомі вуглецю гідроксильна (ОН) група замінена в його молекулі групою -NH-CO-CH3.

     Через наявність хітину гриби – продукт, який довго перетравлюється, і у людини тривалий час зберігається відчуття ситості.

     Як правило, у клітинних стінках грибів хітин знаходиться у комплексі з іншими біополімерами: білками, гліканами та меланінами.

     Основна біологічна цінність грибів визначається наявністю в них ряду компонентів, найважливішими з яких є так звані глікани – гомополісахариди (полісахариди, що складаються з однакових залишків моносахарів), побудовані з залишків глюкози. Вони мають специфічну будову, що відрізняється від найбільш відомих на сьогодні гліканів, – крохмалю та целюлози, – характером зв’язку та місцем приєднання залишків глюкози один до одного (залишки β-D-глюкози пов’язані між собою 1,3-зв’язками).

     Одна з головних переваг грибних гліканів полягає у відсутності токсичності, при цьому вони здатні справляти стимулюючу дію на різні ланки імунітету та коригувати патологічні стани, пов’язані з порушенням функцій імунної системи, доводячи їх до норми.

     Крім цього, глікани деяких грибів мають протипухлинну активність. В даний час препарати на їх основі не використовують в онкологічній практиці як єдині засоби для лікування ракових захворювань через недостатню ефективність, але активно ведуться дослідження щодо їх застосування в комплексній терапії ракових хворих і як засіб підтримуючої терапії. Істотною перевагою грибних гліканів, крім дії на пухлини, є здатність значно знижувати побічні ефекти хіміо- та радіотерапії.

     До переваг грибів слід віднести те, що вони є низькокалорійним продуктом, містять багато білку, який включає незамінні та замінні амінокислоти; а також мінеральні елементи та вітаміни. Але завдяки наявності хітину, який уповільнює і засвоєння інших компонентів, значна частка поживних речовин, що містяться в грибах, слабко засвоюється. Тому гриби краще взагалі не давати дітям.

     Щоби гриби засвоювалися швидше, при приготуванні потрібно нарізати їх якнайдрібніше. І слід враховувати, що у ніжках грибів хітину набагато більше, ніж у шляпках, тому ніжки мають бути нарізані дрібніше.

     Занадто часте вживання грибів може призвести до загострення хронічного панкреатиту, хронічного гастриту, захворювань печінки та нирок.

     До негативних властивостей грибів слід віднести також їхню здатність накопичувати з повітря, ґрунту та води токсини та радіоактивні речовини, тому вживати в їжу потрібно гриби, зібрані лише в екологічно чистих районах.


Схожі записи

  • Горіхи та насіння

    ГОРІХИ ТА НАСІННЯ   Горіхи і насіння цінні для людини в першу чергу високим вмістом білків, у складі яких значну частину складають незамінні амінокислоти, і жирів – джерел поліненасичених жирних кислот і жиророзчинних вітамінів, особливо вітаміну Е і вітамінів групи В. Значний вміст жирів, природно, обумовлює і їх високу г сирої речовини, що перевищує енергетичну…

  • Груша звичайна (Pyrus communis)

    ГРУША Груша містить небагато вітамінів, але характеризується високим вмістом певних мінеральних елементів: бор (в 100 г – 186% добової норми), свинець (відповідно – 160%), кобальт (100%), рубідій (44%), містить досить багато талію (20%), кремній (17%), ванадій (12.5%), нікель (11.3%), мідь (10%), залізо (9.7%).      Груша багата на фітостероли (15%), моно- та дисахариди (19.6%), серед…

  • Злакові та бобові

    ЗЛАКОВІ (КРУПИ) ТА БОБОВІ РОСЛИНИ        Злакові і бобові рослини, як і будь-яке насіння, корисні для людини в першу чергу через високий вміст білків, у складі яких значну частину складають незамінні амінокислоти, і вітамінів, особливо вітамінів групи В. Вони не так калорійні, як інші відомі джерела цих поживних речовин, – горіхи, але часто…

  • Капуста кольрабі (Brassica oleracea var gongylodes)

    КАПУСТА КОЛЬРАБІ Капуста кольрабі багата аскорбіновою кислотою (в 100 г – 71% від добової норми), кремнієм (відповідно – 236%), бором (143%), калієм (15%), молібденом (14,3%), міддю (13,2%), моно- і дисахаридами (14,8%), основу яких складає глюкоза (в 100 г – 15% добової норми), містить крохмаль (в 100 г – 0,5 г), не містить сахарози. Вміст суми…

  • Лисичка справжня (Cantharellus cibarius)

    Основні відомості щодо хімічного складу Лисички багаті вітамінами: вітаміном D (в 100 г – 106,0% від добової норми), піридоксином (відповідно – 45,0%), аскорбіновою кислотою (37,8%), нікотиновою кислотою (28,3%), фолієвою кислотою (24,2%), пантотеновою кислотою (21,5%), рибофлавіном (19,4%), бета-каротином (17,0%), а також деякими мінеральними елементами: хромом (48,0%), кобальтом (41,3%), міддю (35,9%), марганцем (17,7%), калієм (17,6%), нікелем (17,2%),…

  • Капуста білокачанна (Brassica oleracea var. capitata)

    КАПУСТА БІЛОКАЧАННА (= БІЛОГОЛОВА) Білокачанна капуста багата на вітамін K (100 г – 63% від добової норми), аскорбінову кислоту (55%), фолієву кислоту (24%), бор (286%), кремній (177%), кобальт (30%), молібден (14%), калій (12%), марганець (11%), хром (10%), стероли кампестерол і брасікастерол (загальний вміст – 20%), глюкоза (20%), а в малих кількостях містить крохмаль (100 г…