Бор (B)
Для рослини – відтворення (формування генеративних органів, запліднення, утворення плодів).
В рослинному організмі бор – один з найважливіших мікроелементів, особливо для дводольних рослин.
Бор відіграє важливу роль у рослинах у формуванні генеративних органів та заплідненні квіток. В умовах достатнього забезпечення бором збільшується відсоток зав’язування плодів. Бор прискорює проростання пилку на рильці стовпчика під час запилення, стимулює розвиток плодів.
Також бор потрібен для розвитку меристеми, відіграє важливу роль у поділі клітин і синтезі білків, і є необхідним компонентом клітинної оболонки, входить до складу фосфоглюконатів.
За участю сполук бору здійснюється метаболізм і транспортування вуглеводів, особливо сахарози, ростових речовин і аскорбінової кислоти з листя до плодів; синтез нуклеїнових кислот; утилізація фосфатів; утворення поліфенолів (особливо – флавоноїдів).
Бор підвищує стійкість до бактеріальних і грибкових хвороб, збереження бульб і цибулин у зимовий період, врожайність цукрових буряків, льону, бавовни, овочевих і плодово-ягідних культур. Разом з урожаєм культурних рослин 1 га ґрунту щорічно обеднюється на 10 г бору. Особливо активно його поглинають коренеплоди та кормові трави.
Зміст бору в рослинах становить 0,001% (по масі).
Характерними ознаками недостатності бору є порушення анатомічної будови рослин, наприклад, слабкий розвиток ксилеми, роздробленість флоеми, основної паренхіми та дегенерація камбію, слабкий розвиток кореневої системи. Крім того, до ознак недостатності бору належить пожовтіння, деформація та відмирання (некроз) листків, особливо на верхівках пагонів, почервоніння жилок листків, опадання зав’язей і передчасне опадання листків. Особливо сильно страждають від недостатності бору репродуктивні органи рослин: при цьому хворе рослина може зовсім не утворювати квіток або їх утворюється дуже мало, спостерігаються пустоцвіти, опадання зав’язей.
Перші ознаки недостатності бору проявляються в верхівковій частині пагонів і на молодих листках: спостерігаються захворювання та відмирання точок росту.
Крім того, в умовах нестачі бору погіршується вуглеводний обмін. І, як наслідок, спостерігається порушення вуглеводного обміну – свого роду «цукровий діабет» рослин, – має місце накопичення цукрів у листях, що провокує більше уваги з боку шкідників.
При надлишку бору у рослин проявляється низькорослість.
Рослини–індикатори реагують на кількість бору в ґрунті по-різному: при високому вмісті бору у видів солянки Salsola L. (Amaranthaceae) утворюються гігантські рослини, а у полині степовій Artemisia campestris L. (Asteraceae) та солероси європейської Salicornia europaea L. (Amaranthaceae) – карликові, у бурачка двосім’янного Alyssum biovulatum N. Busch (Brassicaceae) стебла товщають і викривляються, а у полині духмяній Artemisia fragrans Willd. (Asteraceae) з’являються кулясті потовщення на молодих пагонах.
Рослина–сверхконцентратор бору – астрагал золотистий Astragalus aureus Willd., Fabaceae (трава, вміст оксиду бору – 0,386%).
Лікарські рослини, що містять бор:
• полин духмяний Artemisia fragrans Willd., Asteraceae (трава);
• солянка ерикоїдна Salsola ericoides M. Bieb., Amaranthaceae (трава);
• астрагал шерстистоцвітковий Astragalus dasyanthus Pall., Fabaceae (трава).