Топінамбур

ТОПІНАМБУР
Топінамбур містить мало вітамінів, крім тіаміну (у 100 г – 13% від добової норми), але досить багатий мінеральними елементами, фітостеролами (16,4%), полісахаридом інуліном (у 100 г – 14 г), моносахаридом манозою (у 100 г – 14,3% від добової норми), клітковиною (18%); у великих кількостях містить крохмаль (у 100 г – 9,6 г), проте не містить сахарозу.
     Полісахарид фруктанового типу інулін, що міститься в значних кількостях в бульбах топінамбура, знижує ризик розвитку цукрового діабету, оскільки є регулятором вуглеводного обміну: в кислому середовищі шлункового соку інулін під впливом ферменту інулази частково гідролізується з утворенням молекул фруктози, яка засвоюється організмом без інсуліну, запобігаючи тим самим енергетичному голоду тканин хворих на цукровий діабет, одночасно знижуючи відчуття голоду.

     Крім того, інулін бере участь у тих самих обмінних процесах, що і глюкоза, і замінює її в ситуаціях, коли глюкоза клітинами не засвоюється; покращує ліпідний обмін, позитивно впливає на кишкову флору (має біфідогенну активність, є пребіотиком, тобто живильним середовищем для розмноження корисних бактерій), прискорює очищення організму від шлаків і шкідливих речовин.

     Серед мінеральних елементів бульб топінамбура переважають: бором (143%), кремній (27%), ванадій (24%), хром (24%), залізо (19%), калій (17%), нікель (15%), молібден (14%), мідь (14%), фосфор (10%), кобальт (10%).
     Вміст суми пуринових основ низький – у 100 г становить 2% добової норми.
     Говорячи про топінамбур, слід також враховувати, що високий вміст інуліну в його сирих бульбах сприяє посиленому газоутворенню в кишечнику, тому при схильності до метеоризму слід обмежити їх вживання.
     Підвищене газоутворення обумовлено тим, що інулін і олігосахаридні фруктанові ланцюжки (на які інулін частково розщеплюється в шлунку під дією соляної кислоти) активно «з’їдаються» в товстому кишечнику позитивною кишковою флорою  біфідобактеріями і лактобацилами, що призводить до виділення вуглекислого газу, водню і метану. Для запобігання газоутворення рекомендується спільно з топінамбуром використовувати спеції, наприклад, кмин або коріандр.
Калорійність 100 г: 73 ккал
Вода в 100 г: 78 г
Зола з 100 г: 2,54 г


ХІМІЧНИЙ СКЛАД
 
Вітаміни, макро- і мікроелементи, поживні речовини на 100 г
ВІТАМІНИ
Назва Вміст, масова частка на 100 г продукту % від денної норми
у цифрах візуально*
Вітамін B1 (тіамін) 0,20 13  20
Вітамін B2 (рибофлавін) 0,06 3 5
Вітамін B5 (пантотенова кислота) 0,4 8 10
Вітамін B6 (піридоксин) 0,08 4 5
Вітамін B9 (фолієва кислота) 13 мкг 3 5
Вітамін В12 (ціанокобаламін) 0,0 мкг 0 0
Вітамін C (аскорбінова кислота) 4,0 5 5
Вітамін E (альфа-токоферол) 0,19 1  0
Вітамін D (ергокальциферол) 0,0 мкг 0 0
Вітамін PP (нікотинова кислота) 1,3 7 5
Вітамін К (філохінон) 0,1 мкг  0,1 0
Біотин 0,35-0,60 мкг  1 0
Бета-каротин 3-15 мкг 0,2 0
Лютеїн + зеаксантин 0 мкг  0 0
Холін 30,0 мг 6 5
Метилметионінсульфоній (вітамін U) 0,1 0,05  0

* Повний глечик – 100% денної норми; порожній – 0-1% денної норми.

МІНЕРАЛЬНІ ЕЛЕМЕНТИ

Макроелементи

 

Назва Вміст, масова частка на 100 г продукту % від денної норми
у цифрах візуально
Калій 429,0 мг  17 20
Кальцій 14,0 мг 1 0
Кремній 8,0 мг  27  30
Магній 17,0 4 5
Натрій 4,0 0,3 0
Сірка 15,0 1,5 0
Фосфор 78,0 мг 10 10
Хлор 47,0 мг  2 5

 

Мікроелементи

 

Назва Вміст, масова частка на 100 г продукту % від денної норми
у цифрах візуально
Алюміній 815 мкг  2,2 5
Бор 100 мкг  143 10050
Ванадій 9,7 мкг 24 30
Залізо 3,4 19 20
Йод 10,6 мкг 7 10
Кобальт 1 мкг  10 10
Літій 0,4 мкг 0,4 0
Марганець 60,0-210,0 мкг  6 10
Мідь 120,0-140,0 мкг 14 20
Молібден 10,0 мкг  14 20
Нікель 2,4-27,0 мкг 15 20
Рубідій 5,6 мкг 6 10
Селен 0,7 мкг 1 0
Фтор 14,0 мкг 0,4 0
Хром 3,5-18,0 мкг 24 30
Цинк 120,0-290,0 мкг  1,8 0

 

БІЛКИ ТА АМІНОКИСЛОТИ

 

Назва Вміст, масова частка на 100 г продукту % від денної норми
у цифрах візуально
Сумарний вміст білків 2,0 3 5
Вміст незамінних амінокислот 0,940 г  4,3 5
Вміст замінних амінокислот 1,026 г 1,8 0

 

Незамінні амінокислоти

 

Назва кислоти Вміст, г на 100 г продукту % від денної норми
у цифрах візуально
Валін 0,162 г 6,5 10
Гістидин 0,052 г 2,5 5
Ізолейцин 0,112 г 5,6 5
Лейцин 0,174 г 3,8 5
Лізин 0,134 г 3,3 5
Метіонін 0,030 1,7 5
Треонін 0,124 г 5,2 5
Триптофан 0,014-0,058 г 2,2 5
Фенілаланін 0,130 г  4,3 5

 

Замінні амінокислоти

 

Назва кислоти Вміст, г на 100 г продукту % від денної норми
у цифрах візуально
Аланін 0,138  2,1 5
Аргінін 0,138 2,3 5
Аспарагінова кислота 0,206 1,7  0
Гліцин 0,130 3,7 5
Глутамінова кислота 0,240 1,8 0
Пролін
Серин 0,084  1,0 0
Тирозин 0,090 г  5,0 5
Цистин



ЖИРИ ТА ЖИРНІ КИСЛОТИ

 

Назва Вміст, масова частка на 100 г продукту % від денної норми
у цифрах візуально
Сумарний вміст жирів 0,01 0,1 0
Вміст ненасичених жирних кислот 0,335 г 0,8 0
Вміст омега-3 ненасичених жирних кислот 0,067 6,7 5
Вміст омега-6 ненасичених жирних кислот 0,256 2,6 5
Вміст насичених жирних кислот 0,145 0,6 0

 

Ненасичені жирні кислоти

 

Назва кислоти Вміст, г на 100 г продукту
Пальмітолеїнова С 16:1 (омега-7) 0,0
Олеїнова С 18:1 (омега-9) 0,012
Лінолева С 18:2 (омега-6) 0,256
Ліноленова С 18:3 (омега-3) 0,067
Стеаридонова С 18:4 (омега-3) 0,0
Гадолеїнова С 20:1 (омега-11) 0,0
Арахідова С 20:4 (омега-6) 0,0
Ейкозапентаєнова С 20:5 (омега-3) 0,0
Ерукова С 22:1 (омега-9) 0,0
Клупанодонова С 22:5 (омега-3) 0,0
Докозагексаєнова С 22:6 (омега-3) 0,0
Нервонова С 24:1 (омега-9) 0,0

 

Насичені жирні кислоти

 

Назва кислоти Вміст, г на 100 г продукту
Міристинова С 14:0 0,0
Пальмітинова С 16:0 0,138
Стеаринова С 18:0 0,007 г
Арахінова С 20:0 0,0
Бегенова С 22:0 0,0
Лігноцеринова С 24:0 0,0

 

Стероли

 

Назва Вміст, масова частка на 100 г продукту % від денної норми
у цифрах візуально
Сума фітостеролів 9,0 16,4 20
Холестерин 0,0 мг 0

 

ВУГЛЕВОДИ

 

Назва Вміст, масова частка на 100 г продукту % від денної норми
у цифрах візуально
Сумарний вміст вуглеводів 12,8-17,4 г 6 5
Моно- та дисахариди 3,2  6,4 5
Глюкоза 0,54 5,4 5
Фруктоза 2,56 г 7,3 10
Манноза 0,10 14,3 20
Галактоза 0,0 0 0
Сахароза 0,0
Лактоза 0,0 0 0
Крохмаль 9,6  –
Мальтоза 0,0
Інулін 14,0  –
Клітковина 4,5 18 20
ПУРИНОВІ ОСНОВИ
Назва Вміст, масова частка на 100 г продукту % від денної норми
у цифрах візуально
Вміст суми пуринів 2  2 5

 

Одиниці виміру:
Штука: близько 150,0 г
Чайна склянка: 250,0 г
Гранована склянка: 200,0 г
Чайна ложка: 7,0 г
Столова ложка: 20,0 г

Схожі записи

  • Селен для рослин: подвійна стійкість до стресу

             Селен (Se)          Для рослини – подвійна стійкість до стресу.                В рослинному організмі селен впливає на стійкість до різного роду стресів: окиснювальному стресу, викликаному УФ–опроміненням, стресів, викликаним гербіцидами, гіпотермією, старінням, солевим стресом тощо.     Протекторна дія селену при окислювальному стресі виражається в зниженні вмісту…

  • Ванадій: спортсменам, тим, хто худне, діабетикам

             Ванадій (V)          Спортсменам, тим, хто худне, діабетикам.             В організмі людини ванадій бере участь в окисно-відновних процесах, диханні, кровотворенні. Важливу роль відіграє в процесах росту та репродукції, а також уповільнює синтез холестерину, необхідний для утворення кісткової тканини та зубів.    Добова потреба організму людини – 10–25 мкг….

  • Лимон

    ЛИМОН (м’якоть плоду без шкірки і шкірка з цедрою)       І м’якоть, і шкірка плодів лимона багаті на аскорбінову кислоту (у 100 г – 59,6% і 184,3% добової норми, відповідно), шкірка містить також значну кількість піридоксину (відповідно – 9%, у 2,3 раза більше, ніж у м’якоті). Серед макро- і мікроелементів м’якоть виділяється за…

  • Фундук (Лісовий Горіх)

    ФУНДУК (= ЛІЩИНА)         Фундук – дуже калорійний продукт. Його насіння (горіхи) характеризуються досить високим вмістом деяких вітамінів, мінеральних елементів, білків, але найголовніше – ненасичених жирних кислот (особливо – олеїнової) та фітостеролів.        Так, фундук багатий біотином (в 100 г – 156,0% добової норми), альфа-токоферолом (відповідно – 116,7%), вітаміном В6 (піридоксином) (32,3%), вітаміном…

  • Механічні тканини рослин: Анімований гайд по “Крок-1” (фармацевтична ботаніка)

    Продовжуємо наш гумористичний ботанічний цикл підготовки до “Крок-1” з фармацевтичної ботаніки ботанічним коміксом та новою гуморескою у стилі Павла Глазового! Механічні тканини – “Силовики рослинного світу” Тепер на сцену виходять справжні “силовики” рослинного світу – механічні тканини! Вони відповідають за міцність, пружність та стійкість проти вітру й худоби. ПРО РОСЛИННУ АРМАТУРУ Іде студент, похнюпив ніс,В…

  • Яблука

    ЯБЛУКА Яблука, як і груші, містять мало вітамінів, за винятком аскорбінової кислоти (в середньому в 100 г – 24,3% добової норми, але залежно від сорту її вміст в яблуках становить від 3,7% до 44,3%), і відрізняються високим вмістом деяких мінеральних елементів.      Мінеральний склад яблук і груш близький, але яблука містять значно більше бору…