Натрій: хранитель води
Натрій (Na)
Охоронець води.
Натрій – життєво важливий міжклітинний і внутрішньоклітинний елемент, який в організмі людини бере участь у створенні необхідної буферності крові, регуляції кров’яного тиску, водного обміну (іони натрію сприяють набряканню колоїдів тканин, що затримують воду в організмі, і сприяють її накопиченню), активізації травних ферментів, живленні нервової та м’язової тканини. Накопичуючи воду в організмі, натрій перешкоджає зневодненню (при нестачі води клітини перестають виконувати свої функції, і в організмі накопичуються шлаки). Він необхідний також для серцевого м’яза.
Добова потреба організму людини – близько 1 г.
Фізіологічна потреба в натрії в основному задовольняється звичайною дієтою без додавання кухонної солі (0,8 г природного натрію на день). Основна кількість натрію – близько 80% – організм отримує при споживанні продуктів з додаванням кухонної солі.
Потреба в натрії суттєво зростає при сильному потовиділенні в жаркому кліматі або при великих фізичних навантаженнях.
Фізіологічна потреба в натрії в основному задовольняється звичайною дієтою без додавання кухонної солі (0,8 г природного натрію на день). Основна кількість натрію – близько 80% – організм отримує при споживанні продуктів з додаванням кухонної солі.
Потреба в натрії суттєво зростає при сильному потовиділенні в жаркому кліматі або при великих фізичних навантаженнях.
Вміст натрію в тілі дорослої людини становить 0,08% (55–60 г на 70 кг маси тіла).
Натрій розподіляється по всьому організму: крові, м’язам, кісткам, внутрішнім органам і шкірі. Близько 40% натрію знаходиться в кістковій тканині, в основному, у позаклітинній рідині.
Іони натрію швидко і повністю всмоктуються на всіх ділянках шлунково-кишкового тракту і в місцях парентеральних ін’єкцій. Іони натрію легко проникають також через шкіру і легеневий епітелій.
Виводиться натрій з організму, в основному з сечею (95%), калом, потом. Максимальна екскреція натрію з сечею – з 9 до 12 години дня, тоді як мінімальна – вночі.
Обмін натрію регулюється, в основному, альдостероном.
Виводиться натрій з організму, в основному з сечею (95%), калом, потом. Максимальна екскреція натрію з сечею – з 9 до 12 години дня, тоді як мінімальна – вночі.
Обмін натрію регулюється, в основному, альдостероном.
Біологічна роль в організмі людини. Натрій – електроліт, який відіграє ключову роль у регулюванні рідинного обміну. Натрій у вигляді катіона Na+ бере участь у підтриманні гомеостазу (іонне рівновагу, осмотичний тиск у рідинах організму). Він відіграє важливу роль у регуляції осмотичного тиску і водного обміну, при порушенні яких спостерігаються спрага, сухість слизових оболонок, набряклість шкіри. Натрій має значний вплив і на білковий обмін.
Обмін натрію знаходиться під контролем щитовидної залози. При гіпофункції щитовидної залози відбувається затримка натрію в тканинах. При гіперфункції кількість натрію в шкірі зменшується, а виділення його з організму – посилюється.
В організмі людини натрій виконує «позаклітинні» функції: підтримка осмотичного тиску і рН середовища, формування потенціалу дії шляхом обміну з іонами калію, транспорт вуглекислого газу, гідратація білків, солюбілізація органічних кислот.
Всередині клітин натрій необхідний для підтримання нейром’язевої збудливості і роботи Na+–K+–насоса, що забезпечує регуляцію клітинного обміну різних метаболітів. Від натрію залежить транспорт амінокислот, цукрів, неорганічних і органічних аніонів через мембрани клітин.
Натрій також бере участь у формуванні шлункового соку, регулює виділення нирками багатьох продуктів обміну речовин, активує ряд ферментів слинних залоз і підшлункової залози, а також більш ніж на 30% забезпечує лужні резерви плазми крові.
Обмін натрію знаходиться під контролем щитовидної залози. При гіпофункції щитовидної залози відбувається затримка натрію в тканинах. При гіперфункції кількість натрію в шкірі зменшується, а виділення його з організму – посилюється.
В організмі людини натрій виконує «позаклітинні» функції: підтримка осмотичного тиску і рН середовища, формування потенціалу дії шляхом обміну з іонами калію, транспорт вуглекислого газу, гідратація білків, солюбілізація органічних кислот.
Всередині клітин натрій необхідний для підтримання нейром’язевої збудливості і роботи Na+–K+–насоса, що забезпечує регуляцію клітинного обміну різних метаболітів. Від натрію залежить транспорт амінокислот, цукрів, неорганічних і органічних аніонів через мембрани клітин.
Натрій також бере участь у формуванні шлункового соку, регулює виділення нирками багатьох продуктів обміну речовин, активує ряд ферментів слинних залоз і підшлункової залози, а також більш ніж на 30% забезпечує лужні резерви плазми крові.
Синергісти та антагоністи натрію. Натрій має антагоністичні властивості щодо калію і може витісняти його з тканин. При дефіциті в їжі натрію і калію в організмі збільшується вміст літію.
Засвоєнню натрію сприяють вітаміни D і K, тоді як дефіцит калію і хлору в організмі перешкоджає надходженню натрію.
Засвоєнню натрію сприяють вітаміни D і K, тоді як дефіцит калію і хлору в організмі перешкоджає надходженню натрію.
Недостатність натрію пов’язують з задишкою, втомою, безсонням, низьким цукром у крові.
Ознаки недостатності натрію: спазми м’язів живота, відсутність апетиту (анорексія), нудота, блювання, втрата орієнтації, порушення координації рухів, зневоднення, депресія, запаморочення, втомлюваність, галюцинації, головний біль, прискорене серцебиття, знижений поріг смакових відчуттів, сонливість, знижений артеріальний тиск, ослаблення пам’яті, м’язова слабкість, повторювані інфекції, втрата ваги.
Ознаки недостатності натрію: спазми м’язів живота, відсутність апетиту (анорексія), нудота, блювання, втрата орієнтації, порушення координації рухів, зневоднення, депресія, запаморочення, втомлюваність, галюцинації, головний біль, прискорене серцебиття, знижений поріг смакових відчуттів, сонливість, знижений артеріальний тиск, ослаблення пам’яті, м’язова слабкість, повторювані інфекції, втрата ваги.
Надлишок натрію призводить до розвитку гіпертонії. Крім того, надмірне споживання натрію перевантажує серце і нирки (при утворенні сечі вони переробляють кров з підвищеним вмістом натрію), в результаті чого набрякають ноги і обличчя. Ось чому при захворюваннях нирок і серця рекомендується різко обмежити споживання кухонної солі.
Токсичність кухонної солі для людини, встановлена за мінімальною летальною дозою, становить 8,2 г/кг ваги при пероральному введенні. Механізм токсичної дії хлориду натрію в місцях введення обумовлений, перш за все, високим осмотичним тиском. В результаті має місце інтенсивне надходження води з навколишніх тканин, що призводить до їх зневоднення і порушення функцій клітин. Надмірне надходження іонів Na+ викликає перевантаження відповідних систем гомеостазу і порушення метаболічних процесів. В епітелії шлунково-кишкового тракту і ниркових канальців розвивається запалення, яке часто призводить до некрозу тканини.
Постійний надлишок натрію і калію в їжі супроводжується певним підвищенням рівня інсуліну в крові. Спостерігаються й інші гормональні порушення. Введення великої кількості хлориду натрію викликає розпад білків і сильну втрату ваги. При парентеральному введенні ізотонічного розчину може підвищитися температура тіла, що частіше спостерігається у дітей.
Люди з надлишком натрію зазвичай легко збудливі, ранимі, гіперактивні, у них з’являються спрага і потовиділення, збільшується частота сечовипускань.
Основні прояви надлишку натрію – втома, збудження; неврози; дисфункція наднирників, порушення функції нирок; утворення каменів у нирках; спрага, набряки; гіпертензія, остеопороз.
Постійний надлишок натрію і калію в їжі супроводжується певним підвищенням рівня інсуліну в крові. Спостерігаються й інші гормональні порушення. Введення великої кількості хлориду натрію викликає розпад білків і сильну втрату ваги. При парентеральному введенні ізотонічного розчину може підвищитися температура тіла, що частіше спостерігається у дітей.
Люди з надлишком натрію зазвичай легко збудливі, ранимі, гіперактивні, у них з’являються спрага і потовиділення, збільшується частота сечовипускань.
Основні прояви надлишку натрію – втома, збудження; неврози; дисфункція наднирників, порушення функції нирок; утворення каменів у нирках; спрага, набряки; гіпертензія, остеопороз.
Натрій необхідний: при важкій фізичній праці, високій зовнішній температурі, рясному потовиділенні (норма споживання натрію збільшується майже в 2 рази), заняттях спортом у спекотні дні або в умовах спекотного клімату, роботі в гарячих цехах, при блюванні, проносах, а також при вживанні їжі, багатої калієм (натрій – антагоніст калію).
Продуктові джерела натрію: практично вся їжа містить певну кількість натрію (15–80 мг%). Досить багаті натрієм морква, селера, буряк, зелена квасоля, зелень петрушки, зелень селери, зелень часнику, кріп, лісові та садові ягоди, бурі водорості ламінарія (морська капуста). Відмінними постачальниками натрію є горіхи та цільні крупи.
Основне джерело натрію – кухонна сіль. Людині на день необхідно 5–7 г кухонної солі. Однак фактично ми споживаємо її більше, оскільки сіль міститься і в м’ясі, і в рибі, і в овочах. Для засолювання страв краще використовувати чисту морську сіль, оскільки вона в меншій мірі затримує воду в організмі.
Основне джерело натрію – кухонна сіль. Людині на день необхідно 5–7 г кухонної солі. Однак фактично ми споживаємо її більше, оскільки сіль міститься і в м’ясі, і в рибі, і в овочах. Для засолювання страв краще використовувати чисту морську сіль, оскільки вона в меншій мірі затримує воду в організмі.