Макроелементи для рослини

До макроелементів відносять мінеральні елементи, концентрація яких в організмі людини становить 10–1–10–2%.
В рослинах макроелементи сприяють цілісності клітинних мембран, фотосинтезу, стабілізують водний режим, підвищують міцність рослинних тканин, беруть участь в азотному, вуглеводному обміні, в процесах дихання та окиснювального фосфорилювання, забезпечують рослинні тканини енергією.
Макроелементи це – калій, кальцій, кремній, магній, натрій, сірка, фосфор, хлор.

  • Калій є одним з трьох елементів (поряд із фосфором та азотом), вкрай необхідних для життя та розвитку рослин. Тільки при достатньому калійному живленні оптимізуються основні функції рослинного організму. В рослинах він відіграє роль стабілізатора водного режиму;
  • кальцій сприяє цілісності клітинних мембран і водоутримуючій здатності протоплазми, бере участь у будівництві клітинної стінки рослин, підвищує міцність рослинних тканин і сприяє підвищенню витривалості рослин;
  • кремній впливає на міцність стебла, стійкість до полягання, силу цвітіння та енергію зав’язі. Він збільшує поглинання рослинами фосфору завдяки підвищенню розчинності ґрунтових фосфатів під дією кремнієвої кислоти;
  • магній в рослинному організмі входить до складу фотосинтетичного пігменту хлорофілу, бере участь в акумуляції сонячної енергії в процесі фотосинтезу, у переміщенні фосфору та в вуглеводному обміні, впливає на активність окислювально-відновних процесів;
  • натрій в організмі рослин регулює транспорт вуглеводів. Він важливий для транспорту речовин через мембрани, входить до так званого натрій–калієвого насоса (Na+/K+). Забезпеченість рослин натрієм підвищує їх зимостійкість;
  • хлор в рослинному організмі бере участь в енергетичному обміні, позитивно впливає на поглинання корінням кисню, перешкоджає проникненню грибкових інфекцій; бере участь в окиснювальних реакціях рослин;
  • сірка в рослинному організмі бере участь в азотному, вуглеводному обміні, в процесі дихання та синтезі жирів. Основна кількість її в рослинах знаходиться у складі білків (сірка входить до складу амінокислот цистеїну, цистину та метіоніну) та інших органічних сполук – ферментів, вітамінів, гірчичних та часникових олій;
  • фосфор поряд із калієм та азотом є одним з трьох елементів, вкрай необхідних для життя та розвитку рослин. Фізіологічне значення фосфору для рослин як джерела енергії визначається тим, що він входить до складу ряду органічних сполук – нуклеїнових кислот (ДНК і РНК), нуклеотидів (АТФ, НАД, НАДФ), нуклеопротеїдів, вітамінів та багатьох інших, які відіграють центральну роль в обміні речовин.

Схожі записи

  • Типи продихів рослин: Анімований комікс

    “Крок-1” (фармацевтична ботаніка) Експедиція до мікросвіту: рейд крізь рослинні брами Забудьте про залізничні колії – ми виходимо на відкриту місцевість! Наша наукова експедиція до іспиту КРОК-1 просувається вглиб рослинної тканини. Тримайтеся міцніше за мікроскопи, бо на вас чекає нова наукова пригода у стилі незабутніх гуморесок Павла Глазового! Таємниця продихів: Хлорик у Мікросвіті Сьогодні перед нами…

  • Кунжутна олія

    КУНЖУТНА ОЛІЯ         Кунжутна олія є цінним аліментарним джерелом фітостеролів (у 100 г — 1572,7% добової норми), у складі яких суттєво переважає бета-ситостерол (57,23–64,28% від загального пулу фітостеролів, що у 100 г становить 1313,8% від добової норми). Висока концентрація цих сполук дозволяє класифікувати кунжутну олію як продукт із вираженою естрогеноподібною активністю (детальніше…

  • Бром для рослин: регулятор росту коренів

             Бром (Br)          Для рослини – регулятор росту коренів.              Роль сполук брома в рослинах остаточно не встановлена. Є відомості про його регулювальний вплив у малих дозах на розвиток кореневої системи.     У рослинних організмах бром може заміщувати хлор і замість нього брати участь у енергетичному обміні,…

  • Ячмінь

    ЯЧМІНЬ (Перлова крупа)       Ячмінь та перлова крупа, отримана з нього (цілі очищені та полірувані зерна ячменю), є багатим джерелом деяких вітамінів, багатьох мінеральних елементів, амінокислот, фітостеролів, крохмалю та клітковини.        Таким чином, ячмінь багатий на вітамін B1 (тіамін) (28.8% від добової норми на 100 г), вітамін PP (нікотинова кислота) (25.8%), біотин (22.0%), вітамін B6 (піридоксин)…

  • Сочевиця

    СОЧЕВИЦЯ ЧЕРВОНА                  Червона сочевиця характеризується високим вмістом багатьох вітамінів (особливо фолієвої кислоти), мінеральних елементів, білків, незамінних та замінних амінокислот, фітостеролів, пектину, клітковини та пуринів.      За вмістом фолієвої кислоти червона сочевиця перевищує всі інші злаки та бобові.        Червона сочевиця багата на фолієву кислоту (119.8% від добової норми…

  • Коріандр (кінза)

    КОРІАНДР (= КІНЗА), листя Коріандр (= кінза) виділяється за вмістом вітаміну К (філохінону) (у 100 г – 258,3% добової норми), бета-каротину (відповідно – 78,6%), вітаміну С (аскорбінової кислоти) (38,6%), альфа-токоферолу (16,7%), фолієвої кислоти (15,5%), лютеїну і його ізомеру зеаксантину (14,4%), пантотенової кислоти (11,4%).      Серед мінеральних елементів у складі переважають: кремній (280,7%), рубідій (58,4%),…