Нікель: няня для нервової системи

         Нікель (Ni)

         Няня для нервової системи.
          
    В організмі людини нікель бере участь в окисно-відновних процесах, диханні, кровотворенні, зменшує ефекти адреналіну, надаючи заспокійливу дію на нервову систему.   

   
     Добова потреба організму людини – 100–200 мкг. Дефіцит нікелю в організмі може розвинутися при введенні цього елемента в кількості 50 мкг/день і менше.
 
    В органах людини нікель міститься в основному в печінці, підшлунковій залозі та гіпофізі. Нікель вибірково концентрується в чорній речовині середнього мозку, що відповідає в головному мозку за позитивні емоції при приємних несподіванках. Депонується нікель в підшлунковій та паращитовидних залозах. Щитовидна залоза та наднирники містять відносно високі концентрації нікелю. Зміст нікелю з віком збільшується в легенях.
 

    В шлунково-кишковому тракті людини всмоктується від 1 до 10% нікелю, що надійшов з їжею. Нікель, що надходить внутрішньо з водою, абсорбується на 20–25%. Визначені харчові продукти знижують його абсорбцію: молоко, кава, чай, апельсиновий сік та аскорбінова кислота. Таким чином, нікель погано абсорбується (менше 10%), якщо споживається з типовими харчовими раціонами. Всмоктування нікелю збільшується при дефіциті заліза, вагітності та годуванні груддю.
    Транспортований нікель з альбуміном сироватки. У плазмі крові нікель знаходиться в основному в зв’язаному стані з білками нікелоплазміном (альфа–2–макроглобулін) та альфа–1–глікопротеїном.

 
    З організму нікель виводиться в основному з фекаліями (до 95%) і в незначних кількостях з сечею, потом і жовчю.
 

    Біологічна роль в організмі людини. Про біологічну роль нікелю відомо небагато. Вважається, що біологічна роль нікелю полягає в участі в структурній організації та функціонуванні основних клітинних компонентів – ДНК, РНК та білка. Разом з цим, він відіграє певну роль і в гормональній регуляції організму. Нікель пригнічує дію адреналіну, знижує артеріальний тиск, надає заспокійливу дію на центральну нервову систему. Під впливом нікелю в організмі вдвічі зростає виведення кортикостероїдів з сечею, посилюється антидіуретична дія екстракту гіпофіза.

 

      На початку XX ст. було встановлено, що підшлункова залоза багата нікелем. При введенні після інсуліну нікелю дія інсуліну збільшується, і, таким чином, підвищується гіпоглікемічна активність.

 

     За своїм впливом на кровотворення нікель близький до кобальту (кобальт є потужним стимулятором еритропоезу, стимулює синтез гемоглобіну, підвищує засвоєння доступного заліза). Нікель у поєднанні з кобальтом, залізом, міддю також бере участь у процесах кровотворення, а самостійно – в обміні жирів, забезпеченні клітин киснем.

 

    Оскільки нікель ессенціальний для деяких тварин, припускається, що нікель також необхідний людині. Зв’язок двовалентного нікелю з різними лігандами, включаючи амінокислоти та білки, ймовірно, важлива при позаклітинному транспорті, внутрішньоклітинних зв’язках, сечовій та жовчній екскреції нікелю. Вважається, що нікель є структурним компонентом деяких ферментів.

     Нікель впливає на ферментативні процеси, окислення аскорбінової кислоти, прискорює перехід сульфгідрильних груп у дисульфідні.
   
    Синергісти та антагоністи нікелю. До антагоністів нікелю належать сірковмісні амінокислоти, кальцій, сірка, залізо, цинк, селен, вітамін С.

 

    Ознаки недостатності нікелю. Вміст нікелю знижується при анеміях різного походження та хронічній коронарній недостатності.
    Ессенціальність нікелю була продемонстрована в експериментах на тваринах, в яких зниження змісту нікелю в раціоні призводило до укорочення задніх кінцівок, гіпопігментації, зниження рівня холестерину в плазмі крові та гематокриту, зменшенню загальної рухової активності, уповільненню росту молодих тварин і підвищенню їх смертності. Спостерігалися також патологічні зміни в печінці: зменшення розмірів органу, зниження змісту глікогену, активізація перекісного окислення ліпідів. Додавання в раціон тварин нікелю в кількості 50–80 мкг/кг на добу усувало ці симптоми або запобігало їх розвитку.

 

    Вміст нікелю підвищується при інфаркті міокарда.

 

    Надмірне надходження в організм нікелю може викликати депігментацію шкіри (вітіліго).

 

    Основні прояви надлишку нікелю в організмі: підвищення збудливості центральної та вегетативної нервової системи, набряки легень і мозку, алергічні реакції шкіри та слизових оболонок верхніх дихальних шляхів (вітіліго, дерматит, риніт тощо), тахікардія; анемії, зниження імунного захисту, підвищення ризику розвитку новоутворень у легенях, нирках, на шкірі.

 

    Нікель необхідний: при гіпертонії, цукровому діабеті, астенічних станах.

 

    Харчові джерела нікелю: шоколад; горіхи та насіння: кунжут, мак, макадамія, мигдаль, горіх бразильський, горіх волоський, насіння соняшника, фісташки, фундук; фрукти: авокадо, ананас, виноград, вишні, груші, інжир, калина, журавлина, малина, обліпиха, персики, смородина чорна, черешня, шовковиця, яблука; сухофрукти: родзинки, інжир сушений, курага, фініки, чорнослив; злакові та бобові: боби, горох, гречка, кукурудза, вівсянка, пшоно, пшениця м’яка, пшениця тверда, рис нешліфований, рис дикий, жито, соя, квасоля, сочевиця, ячмінь; овочі: пастернак, топінамбур, хрін, часник; зелень: шніт-цибуля, зелень петрушки, черешки ревеню, салат, зелень селери, зелень часнику, щавель; гриби: лисички, опеньки. Значна кількість нікелю міститься в чаї, какао, гречці та салаті.
   

 

Схожі записи

  • Мигдаль

    МИГДАЛЬ           Мигдаль – дуже калорійний продукт. Його насіння (горіхи) характеризуються досить високим вмістом деяких вітамінів, мінеральних елементів, білків, але найголовніше – ненасичених жирних кислот (особливо – лінолевої та олеїнової) і фітостеролів.        Так, мигдальні горіхи багаті альфа-токоферолом (в 100 г – 173,3% добової норми), вітаміном В2 (рибофлавіном) (відповідно –…

  • Сурма: «блювотний камінь»

             Сурма (= Стибій) (Sb)          “Блювотний камінь”               Фізіологічна роль сурми для організму людини вивчена недостатньо. У 1974 р. радянським мікробіологом Н.М. Ляліковим виявлена невідома раніше бактерія, яка живиться виключно трьохокисом сурми Sb2O3. При цьому тривалентна сурма окислюється до п’ятивалентної. Вважають, що багато природних сполук п’ятивалентної…

  • Коновалова Олена, персональний сайт

           Дорогі і шановні друзі – відвідувачі мого сайту, присвяченого фармакогнозії!      Багато років цей сайт існував у російськомовній версії, бо від початку його створення (ще у далекому 2005 році!) він замислювався як джерело корисної та цікавої фармакогностичної інформації для російськомовних користувачів з усього світу. Так воно і вийшло – сайт відвідували читачі більше ніж…

  • Рис дикий

    РИС ДИКИЙ (ЧОРНИЙ)       Дикий або чорний рис ботанічно не має до роду рис Oryza L. ніякого відношення і названий так через схожість форми його насіння з насінням довгозерного рису. Це північноамериканська рослина роду Zizania L., а саме Zizania aquatica L., яку ще називають водяним рисом, індіанським рисом або цицанією водною. За своїми нутрієнтними…

  • Мак

    Мак        Насіння маку, як і всі продукти в цій групі, мають дуже високу калорійність, але вони характеризуються високим вмістом багатьох вітамінів, мінералів, білків, поліненасичених жирних кислот і фітостеролів.        Таким чином, мак багатий на токофероли: гамма-токоферол (94.5% добової норми в 100 г), бета-токоферол (55.3%), альфа-токоферол (21.2%), вітамін B1 (тіамін) (50.2%), вітамін K (філохінон)…

  • Теофраст (Тиртамос)

    Теофраст: “Якщо ти невчений і мовчиш, то ведеш себе розумно, якщо ж учений і мовчиш, то дурно” Теофраст (Феофраст або Тиртамос, або Тиртам)(372–287 рр. до н. е.). 85 років        Давньогрецький філософ, природодослідник, теоретик музики, один з найвідоміших ботаніків стародавності, його часто називають основоположником ботаніки.         Народився в місті Ересос, на острові…