Соя, квасоля, горох проти недоумства, облисіння та остеопорозу
Соя, квасоля, горох проти недоумства, облисіння та остеопорозу
Досить жвава дискусія ведеться про роль фітоестрогенів – речовин, які в організмі людини можуть поводитися подібно до естрогенів, хоча і дуже відрізняються від останніх за структурою.
Зараз відомо кілька класів природних речовин – фітоестрогенів, які за хімічною структурою не є стероїдними гормонами (на відміну від справжніх естрогенів), але в організмі людини можуть чинити естрогенну та антиестрогенну дію. Наприклад, на відміну від справжніх естрогенів, фітоестрогени не стимулюють, а пригнічують ріст гормонозалежних пухлин, про що свідчать як дані епідеміологічних досліджень, так і результати експериментів на мишах і клітинних лініях.
Фітоестрогени часто називають ще фенольними естрогенами, оскільки вони відносяться до поліфенолів. Основні фітоестрогени – ізофлавони (геністеїн, даідзеїн), куместани (куместрол) і птерокарпани (фазеолін, пізатин, гідроксипізатин).
Ізофлавони

Геністеїн

Дайдзеїн

Фазеолін

Пізатин

Естрадіол

Естрон

Естріол
Основні фітоестрогени сої – це ізофлавони геністеїн і даідзеїн; фітоестрогени квасолі – пренільований ізофлавон кієвітон і птерокарпан фазеолін; фітоестрогени гороху – ізофлавони формононетин і афрормозин, птерокарпани пізатин, гідроксипізатин.
Фітоестрогени можуть бути присутніми в рослинах як у вигляді агліконів, так і у вигляді глікозидів. У кишечнику людини глікозиди гідролізуються під дією кишкової мікрофлори і перетворюються на аглікони. Як з’ясувалося, глікозиди практично не здатні викликати естрогенну відповідь клітин.
Класичним прикладом гормонального впливу фітоестрогенів на ссавців стала описана американськими вченими «конюшина хвороба» – безпліддя у овець, викликане ізофлавонами, що містяться в конюшині. Мабуть, ці репродуктивні розлади у овець пояснюються надзвичайно високими дозами спожитих ізофлавонів (вівці випасалися на конюшинових луках).
Достовірних даних, що свідчать про помітний вплив споживання бобових рослин (соєві продукти, квасоля, горох, боби) на репродуктивну систему здорових жінок репродуктивного віку, на сьогоднішній день не було отримано.
У зв’язку з фітоестрогенами в наукових колах широко обговорюється кілька питань.
1. Чи є фітоестрогени альтернативою замісної гормональної терапії в постменопаузі?
Відомо, що з настанням клімактеричного періоду яєчники перестають виробляти естрогени, що призводить до ряду негативних наслідків – зміни в терморегуляції («припливи», підвищене потовиділення в нічний час), значна втрата кісткової тканини (до 15%), підвищення ризику серцево-судинних захворювань.
Жінки, які приймають препарати естрогенів після настання менопаузи, мають знижений ризик виникнення серцево-судинних захворювань, остеопорозу, а також дискомфорту, пов’язаного з «припливами» або нападоподібними відчуттями жару в клімактеричний період.
Але оскільки терапія з використанням естрогенів пов’язана з побічними ефектами і підвищує ризик захворюваності на рак молочної залози, вона не застосовується пацієнтами протягом тривалого періоду, достатнього для досягнення значущого ефекту.
Як свідчать спостереження медиків, японські жінки на 60-70% менше страждають від проявів симптомів, характерних для клімактеричного синдрому, в порівнянні з американськими. В японській мові відсутнє навіть слово, що описує стан, який називається «припливами». Остеопороз є головною проблемою для літніх жінок, яка занадто часто приносить з собою біль, страждання і навіть смерть. Спостереження за 267 літніми американськими жінками японського походження у віці 65–93 років показали, що ті з них, хто регулярно вживав соєві продукти, мали найвищі показники щільності кісткової тканини (шийки стегна, хребців).
Японські вчені провели дослідження на 11-тижневих щурах, видаливши у них яєчники. Корм тварин протягом 4 тижнів збагачували ізофлавонами – геністеїном, даідзеїном. Результати перевірки щільності та міцності кісток тварин показали, що геністеїн і даідзеїн беруть участь у побудові таких же міцних кісток, як і естрогени (незважаючи на те, що яєчники були видалені). Крім того, вони також запобігали розвитку абдомінального ожиріння і підвищенню рівня холестерину. Дати остаточну відповідь на питання: чи можна вважати бобові рослини (зокрема, соєві продукти, що відрізняються вмістом геністеїну і даідзеїну) альтернативою замісної гормональної терапії? – вчені поки утримуються, чекаючи результатів додаткових досліджень. Хоча очевидним є той факт, що вживання бобових рослин дозволяє отримати деякі з тих позитивних ефектів, якими володіють «справжні» естрогени.2. Але тут неминуче виникає і наступне питання. Якщо бобові рослини – жіночі продукти, то чи не можуть вони з чоловіка зробити жінку? Існує також думка, що продукти, багаті фітоестрогенами, можуть призвести до зниження потенції.
На сьогодні встановлено, що у чоловіків ізофлавони (зокрема, геністеїн, даідзеїн) блокують фермент 5-α-редуктазу, що відповідає за перетворення тестостерону в дигідротестостерон. Дійсно, дигідротестостерон – найбільш активний андроген, який разом з тестостероном визначає вторинні чоловічі статеві ознаки. Але з підвищеним утворенням дигідротестостерону з тестостерону в тканині простати пов’язують гіпертрофію і гіперплазію простати, розвиток аденоми простати і, можливо, підвищення ймовірності розвитку раку простати.
Таким чином, зниження рівня дигідротестостерону під дією ізофлавонів запобігає розвитку аденоми і раку простати.
Тому, мабуть, чоловікам не варто боятися вживати бобові рослини – адже на рівень тестостерону фітоестрогени не впливають (а тільки дещо знижують кількість дигідротестостерону, що утворюється з нього).
Крім того, загальновідомо, що китайці, які регулярно, з самого дитинства, вживають значну кількість соєвих продуктів, багатих на фітоестрогени, аж ніяк не страждають сексуальною неспроможністю…
І ще одна хороша новина для чоловіків: ізофлавони також борються з облисінням.
Як ми вже говорили вище, фітоестрогени (а саме – ізофлавони) знижують концентрацію дигідротестостерону, а надлишок цього гормону викликає поступову атрофію волосяних фолікулів (не всіх, а так званих ДГТ-чутливих), що призводить до стоншення термінального волосся, заміни його на пушкове волосся і до ранньої втрати шевелюри («облисіння за чоловічим типом»).
Підвищення концентрації дигідротестостерону також відіграє важливу роль у виникненні жирної себореї та акне (дигідротестостерон стимулює вироблення шкірного сала).
Тому, оскільки фітоестрогени не мають побічних гормональних ефектів, вони можуть успішно застосовуватися при лікуванні андрогенної алопеції, акне, жирної себореї.3. І останнім дискусійним питанням, пов’язаним з фітоестрогенами, є питання про їх вплив на мозок і нервову систему.
На сьогодні численними дослідженнями доведено, що ізофлавони геністеїн і даідзеїн можуть сприяти протіканню хімічних процесів у мозку. В експериментах, проведених на молодих щурах, було показано, що ізофлавони покращують біохімію мозку і здатність до запам’ятовування.
Американські вчені з Університету штату Алабама представили результати своїх трирічних експериментів на 45 немолодих самках мавп. В результаті цих експериментів було доведено, що ізофлавони сої уповільнюють процеси дегенерації в мозку старих мавп, схожі за своїми проявами з хворобою Альцгеймера (старечого недоумства).
Хвороба Альцгеймера є найбільш поширеним нейродегенеративним захворюванням у людей старшого віку, яке характеризується нейронною дисфункцією інтегральної діяльності мозку, що призводить до порушення інтелекту і пам’яті, і в підсумку, призводить до глибокої інвалідизації і десоціалізації. Збільшення частоти захворювань у жіночій популяції також передбачає важливу роль естрогенів.
У Департаменті клінічної та експериментальної медицини, факультету наук про здоров’я (Швеція) вивчали вплив геністеїну (10 мг/кг) на навчання і пам’ять. Результати показали, що геністеїн покращує короткострокову просторову пам’ять у щурів за допомогою регулювання естрогенного обміну, одночасно викликаючи ослаблення окиснювального стресу.
Однак, відома (і досить широко обговорюється в Інтернеті) і протилежна думка про роль ізофлавонів у мозкових процесах.
Так, дослідження д-ра Лона Уайта зі співавторами (White et al., 1996a-b; Гавайський університет, Гонолулу), проведеного на більш ніж 3 тисячах чоловіків – американців японського походження, що живуть на Гаваях, показали, що ті, хто в середньому віці вживав соєвий сир тофу не менше 2 разів на тиждень, в наступні роки часто виявляли ознаки старечого недоумства.
Ці результати свого часу (1996–1999 рр.) наробили багато галасу в Америці та в усьому світі. Вони навіть спеціально обговорювалися на конференції у Вашингтоні з питань застосування сої (1999).
Однак, на сьогодні можна стверджувати, що висновки, зроблені д–ром Уайтом, були передчасними і необґрунтованими, оскільки не було точно встановлено, що саме тофу послужило причиною ослаблення розумової діяльності.
Зокрема, в наступних коментарях (McLachlan et al., 1996 та ін.) наведені дані про надзвичайно високі концентрації алюмінію в питній воді Гавайських островів (0,75 мг/л при нормі, встановленій United States Environmental Protection Agency (EPA), – від 0,05 до 0,1 мг/л), а відомо, що підвищена концентрація алюмінію значно збільшує ризик виникнення хвороби Альцгеймера (детальніше читайте також тут…).
Подальші дослідження показали, що жителі Гавайських островів частіше страждають від старечого недоумства в порівнянні з тими, хто живе в інших регіонах.
Зокрема, японці, які живуть на Гаваях, частіше хворіють на хворобу Альцгеймера, ніж ті, які живуть в Японії (ні для кого не секрет, що корінні японці, які регулярно вживають соєві продукти, прославилися в усьому світі як тривалістю життя, так і своїми талантами та розумовими здібностями).
Таким чином, соя, квасоля, горох – корисні продукти як для жінок, так і для чоловіків: дозволяють уникнути хвороби Альцгеймера, остеопорозу, облисіння і можуть скорегувати гормональний баланс.
Інше питання, що соя і продукти з неї, які продаються зараз в магазинах і на базарах, найчастіше – трансгенні, а прорахувати віддалені наслідки застосування таких продуктів на сьогодні дуже складно (потрібно вивчення досвіду їх застосування в декількох поколіннях).
Але це вже питання для окремої статті…
1. Anthony M.S., et al. Effects of soy isoflavones on atherosclerosis… // Am. J. Clin. Nutr. – 1998.
2. Bagheri M., et al. Genistein ameliorates learning and memory deficits… // Neurobiol. Learn Mem. – 2011.
3. Boue S.M., et al. Естрогенна та антиестрогенна активність фітоалексинів з червоної квасолі… // J. Agric. Food Chem. – 2011.
4. Ding B.J., et al. Соєвий ізофлавон полегшує бета-амілоїд 1-42… // Int. J. Dev. Neurosci. – 2011.
5. Hsieh H.M., et al. Ізофлавони сої послаблюють окиснювальний стрес… // Food Chem. Toxicol. – 2009.
6. Jefremov V., et al. 17beta–Oestradiol stimulation of G–proteins in aged and Alzheimer’s human brain… // J. Neuroendocrinol. – 2008.
7. Kim H., et al. Mechanisms of action of the soy isoflavone genistein… // Am. J. Clin. Nutr. – 1998.
8. Matscheski A., et al. Вплив фітоестрогенних екстрактів з гороху на вироблення гормонів… // Horm. Res. – 2006.
9. McLachlan D.R., et al. Ризик хвороби Альцгеймера та залишковий алюміній в воді… // Neurology. – 1996.
10. White L., et al. Prevalence of dementia in older Japanese-American men in Hawaii… // JAMA. – 1996.