Боби звичайні (Vicia faba)

ВідОлена Коновалова
БОБИ ЗВИЧАЙНІ
          
       Боби звичайні (Vicia faba) характеризуються високим вмістом багатьох мінеральних елементів, а також вітамінів, білків, незамінних і замінних амінокислот, фітостеролів, клітковини та пуринів.
 
     Таким чином, боби багаті на фолієву кислоту (в 100 г – 105.8% добової норми), вітамін B1 (тіамін) (32.9%), пантотенову кислоту (19.6%), холін (19.2%), вітамін B6 (піридоксин) (18.5%), вітамін B2 (рибофлавін) (16.5%), вітамін K (філохінон) (10.4%).
     Мінеральний склад бобів дуже різноманітний і багатий на макро-, мікро- та ультрамікроелементи. Він переважно містить: кобальт (335.0%), нікель (293.3%), ванадій (221.0%), бор (219.1%), молібден (198.9%), марганець (90.8%), кремній (80.0%), мідь (64.5%), калій (55.0%), фосфор (53.4%), магній (48.0%), залізо (35.3%), хром (24.9%), цинк (24.7%), цирконій (22.4%), йод (21.8%), сірка (19.9%), титан (17.6%), рубідій (16.3%), свинець (15.0%), стронцій (14.7%), селен (13.1%), кальцій (12.2%). Боби містять відносно рідкісні мікроелементи для харчових продуктів, такі як германій (в 100 г – 3.8% добової норми) та бром (1.9% відповідно).
    Боби вирізняються своїм вмістом білків (28.5%) та вмістом як незамінних, так і замінних амінокислот (в 100 г – 39.9% та 23.8% відповідно), тоді як вміст усіх виявлених амінокислот у бобах (в 100 г) перевищує 10% добової норми. Боби особливо багаті на незамінні амінокислоти: ізолейцин (50.0%) та валін (45.2%); серед замінних амінокислот переважають: аргінін (30.4%), глутамінова кислота (28.1%) та гліцин (27.3%).
    Боби також характеризуються високим вмістом фітостеролів (в 100 г – 222.5% добової норми), основна частина яких – бета-ситостерол (250.0%), що дозволяє віднести боби до жіночих продуктів (детальніше – див. Авокадо).
       Вміст загальних вуглеводів також досить високий у бобах (17.8%), при цьому переважаючим компонентом є клітковина (в 100 г – 100.0% добової норми), пектин (16.0%), крохмаль (в 100 г – 6.0 г) та сахароза (5.1 г).
      Пацієнти з подагрою повинні пам’ятати, що боби характеризуються високим вмістом загальних пуринових основ: в 100 г – 73.3% добової норми.
     Вміст щавлевої кислоти в 100 г – 27 мг, що становить 6.8% максимально допустимого добового рівня її споживання (детальніше – див. Ревінь).
      Боби здатні накопичувати токсичний ультрамікроелемент свинець (в 100 г – 14.7% добової норми) та токсичний мікроелемент стронцій (14.7% відповідно).
Калорійність на 100 г: 341 ккал
Вода в 100 г: 10.98 г
Зола з 100 г: 3.08 г
ХІМІЧНИЙ СКЛАД
 
Вітаміни, макро- і мікроелементи, поживні речовини на 100 г
ВІТAMІНИ
Назва Вміст, масова частка на 100 г продукту % добової норми
в числах візуально*
Вітамін B1 (тіамін) 0.56 мг 32.9% 30
Вітамін B2 (рибофлавін) 0.33 мг 16.5% 20
Вітамін B5 (пантотенова кислота) 0.98 мг 19.6% 20
Вітамін B6 (піридоксин) 0.37 мг 18.5% 20
Вітамін B9 (фолієва кислота) 423.0 мкг 105.8% 1005
Вітамін B12 (ціанокобаламін) 0.0 µg 0.0% 0
Вітамін C (аскорбінова кислота) 1.4 mg 2.0% 5
Вітамін E (альфа-токоферол) 0.340-0.541 mg 2.9% 5
Бета-токоферол 0.0 mg 0.0% 0
Гамма-токоферол 0.090 mg 0.6% 0
Дельта-токоферол 0.0 mg 0.0% 0
Вітамін D (ергокальциферол) 0.0 µg 0.0% 0
Вітамін PP (нікотинова кислота) 0.479-0.520 mg 2.5% 5
Вітамін K (філохінон) 6.0-18.1 µg 10.4% 10
Біотин 0.5 µg 1.0% 0
Бета-каротин 10.0-32.0 µg 0.4% 0
Альфа-каротин 0.0 µg 0.0% 0
Лютеїн + зеаксантин 0.0 µg 0.0% 0
Бета-криптоксантин 0.0 µg 0.0% 0
Лікопен 0.0 µg 0.0% 0
Холін 95.8 mg 19.2% 20
Метилметіонін сульфоній (вітамін U) 0.0 mg 0.0% 0
Бетаїн триметилгліцин 2.1 mg 0.2% 0

* Повна глечик – 100% добової норми; порожня – 0-1% добової норми.

МІНЕРАЛЬНІ ЕЛЕМЕНТИ

Макроелементи

 

Назва Вміст, масова частка на 100 г продукту % добової норми
у цифрах візуально
Калій 1062.0-1690.0 mg 55.0% 60
Кальцій 64.0-205.0 mg 12.2% 10
Кремній 24.0 mg 80.0% 80
Магній 166.0-218.0 mg 48.0% 50
Натрій 1.9-10.8 mg 0.5% 0
Сірка 91.9-305.4 mg 19.9% 20
Фосфор 365.0-489.0 мг 53.4% 50
Хлор 79.0 мг 3.4% 5

 

Мікроелементи та ультраслідові елементи

 

Назва Вміст, масова частка на 100 г продукту % від добової норми
в числах візуально
Алюміній 295.2 мкг 0.8% 0
Бор 153.4 мкг 219.1% 10010020
Бром 37.5 мкг 1.9% 5
Ванадій 88.4 мкг 221.0% 10010020
Германій 15.0 мкг 3.8% 5
Залізо 3.8-6.8 мг 35.3% 40
Йод 32.7 мкг 21.8% 20
Кобальт 33.5 мкг 335.0% 10010010040
Літій 2.1 мкг 2.1% 5
Марганець 1630.0-2000.0 мкг 90.8% 90
Мідь 470.0-820.0 мкг 64.5% 60
Молібден 139.2 мкг 198.9% 100100
Арсен 0.8 мкг 6.7% 10
Нікель 103.0-777.0 мкг 293.3% 10010090
Олово 6.0 мкг 0.3% 0
Рубідій 16.3 мкг 16.3% 20
Свинець 1.5 мкг 15.0% 20
Селен 8.2-8.8 мкг 13.1% 20
Стронцій 117.9 мкг 14.7% 20
Талій 0.01 µg 0.5% 0
Титан 150.0 µg 17.6% 20
Фтор 288.0 µg 7.2% 10
Хром 3.7-21.2 µg 24.9% 30
Цинк 2780.0-3140.0 µg 24.7% 30
Цирконій 11.2 µg 22.4% 20

 

БІЛКИ ТА АМІНОКИСЛОТИ

 

Назва Вміст, масова частка на 100 г продукту % від добової норми
в числах візуально
Загальний вміст білка 19.50-26.12 g 28.5% 30
Вміст незамінних амінокислот 8.28-9.10 g 39.9% 40
Вміст замінних амінокислот 11.74-15.39 g 23.8% 20

 

Незамінні амінокислоти

 

Назва кислоти Вміст, g на 100 g продукту % від добової норми
в числах візуально
Валін 1.100-1.160 g 45.2% 50
Гістидин 0.580-0.660 g 29.5% 30
Ізолейцин 0.950-1.050 g 50.0% 50
Лейцин 1.700-1.960 g 39.8% 40
Лізин 1.500-1.670 g 38.7% 40
Метіонін 0.210-0.320 g 14.7% 20
Треонін 0.890-0.930 g 37.9% 40
Триптофан 0.250 g 25.0% 30
Фенілаланін 1.100-1.200 g 38.3% 40

 

Замінні амінокислоти

 

Назва кислоти Вміст, g на 100 g продукту % від добової норми
в числах візуально
Аланін 0.890-1.070 g 14.8% 20
Аргінін 1.300-2.410 g 30.4% 30
Аспарагінова кислота 2.600-2.920 г 22.6% 20
Гліцин 0.820-1.090 г 27.3% 30
Глутамінова кислота 3.200-4.440 г 28.1% 30
Пролін 0.890-1.100 г 22.1% 20
Серин 1.200 г 14.5% 20
Тирозин 0.610-0.830 г 24.0% 30
Цистин 0.230-0.330 г 15.6% 20



ЖИРИ ТА ЖИРНІ КИСЛОТИ

 

Назва Вміст, масова частка на 100 г продукту % від добової норми
у цифрах візуально
Загальний вміст жиру 1.53 г 1.5% 0
Вміст ненасичених жирних кислот 0.925-0.932 г 2.3% 5
Вміст ненасичених жирних кислот омега-3 0.046-0.050 г 4.8% 5
Вміст ненасичених жирних кислот омега-6 0.580 г 5.8% 5
Вміст насичених жирних кислот 0.236-0.240 г 1.0% 0

 

Ненасичені жирні кислоти

 

Назва кислоти Вміст, г на 100 г продукту
Пальмітолеїнова С 16:1 (омега-7) 0,002 г
Олеїнова С 18:1 (омега-9) 0,297-0,300 г
Лінолева С 18:2 (омега-6) 0,580 г
Ліноленова С 18:3 (омега-3) 0,046-0,050 г
Стеаридонова С 18:4 (омега-3) 0,0 г
Гадолеїнова С 20:1 (омега-11) 0,0 г
Арахідонова С 20:4 (омега-6) 0,0 г
Ейкозапентаєнова С 20:5 (омега-3) 0,0 г
Ерукова С 22:1 (омега-9) 0,0 г
Клупанодонова С 22:5 (омега-3) 0,0 г
Докозагексаєнова С 22:6 (омега-3) 0,0 г
Нервонова С 24:1 (омега-9) 0,0 г

 

Насичені жирні кислоти

 

Назва кислоти Вміст, г на 100 г продукту
Лауринова С 12:0 0,004 г
Міристинова С 14:0 0,002 г
Пентадеканова 15:0 0,0 г
Пальмітинова С 16:0 0,200-0,204 г
Стеаринова С 18:0 0,030 г
Арахінова С 20:0 0,0 г
Бегенова С 22:0 0,0 г
Лігноцеринова С 24:0 0,0 г

 

Стероли

 

Назва Вміст, масова частка на 100 г продукту % від денної норми
у цифрах візуально
Сума фітостеролів 124,0 мг 222,5% 10010020
Кампестерол 5,8 мг 10,5% 10
Бета-ситостерол 100,0 мг 250,0% 10010050
Стигмастерол 1,0 мг 2,9% 5
Холестерин 0,0 мг 0,0% –

 

ВУГЛЕВОДИ

 

Назва Вміст, масова частка на 100 г продукту % від денної норми
у цифрах візуально
Сумарний вміст вуглеводів 58,29-64,6 г 17,6% 20
Моно- та дисахариди 3,7-5,7 г 9,4% 10
Глюкоза 0,01 г 0,1% 0
Фруктоза 0,55 г 1,6% 0
Галактоза 0,0 г 0,0% 0
Сахароза 5,1 г – –
Лактоза 0,0 г 0,0% 0
Крохмаль 6,0 г –  –
Мальтоза 0,0 г – –
Клітковина 25,0 г 100,0% 100
Пектин 0,8 г 16,0% 20
ПУРИНОВІ ОСНОВИ

 

Назва Вміст, масова частка на 100 г продукту % від денної норми
у цифрах візуально
Вміст суми пуринів 92,0 мг 73,3% 70

Одиниці вимірювання:
Штука (маса одного боба): 0,8-1,3 г
Чайна склянка: 175,0 г
Гранена склянка: 220,0 г
Чайна ложка: 7,0 г
Столова ложка: 20,0 г

Схожі записи

  • Естрагон

    ВідОлена Коновалова

    ЕСТРАГОН      Естрагон виділяється за вмістом вітаміну К (філохінону) (у 100 г – 200,0% добової норми), вітаміну В6 (піридоксину) (відповідно – 14,5%) і вітаміну С (аскорбінової кислоти) (14,3%).       Серед мінеральних елементів у складі переважають: марганець (48,0%), ванадій (31,8%), калій (10,4%), кобальт (9,0%).     Естрагон характеризується високим вмістом омега-3 поліненасичених жирних кислот…

  • Пшениця тверда

    ВідОлена Коновалова

    ПШЕНИЦЯ ТВЕРДА       Найбільш вживаними у харчовій промисловості видами роду пшениця є пшениця тверда (Triticum durum Desf.) та пшениця м’яка (Triticum aestivum L.). Обидва види характеризуються значним поліморфізмом і налічують велику кількість сортів.        Основні відмінності у хімічному складі твердої та м’якої пшениці — див. пшениця м’яка.      Пшениця тверда — джерело…

  • Мікроелементи для людини

    ВідОлена Коновалова

    Концентрація мікроелементів в організмі невелика (менше 20 мкг). Незважаючи на малу потребу, ці елементи входять до складу ферментних систем як коферменти (активатори і каталізатори біохімічних процесів). До мікроелементів належать елементи, концентрація яких – 10–3–10–5%, добова норма споживання – 20 мкг–20 мг. До групи МІКРОЕЛЕМЕНТІВ входять: алюміній, барій, бор, бром, ванадій, германій, залізо, йод, кобальт, літій,…

  • Кремній: еластичність судин

    ВідОлена Коновалова

             Кремній (= Силіцій) (Si)          Для людини – еластичність судин.        Кремній – один з найважливіших макроелементів. В організмі людини бере участь у формуванні сполучної та епітеліальної тканин, сприяє росту волосся та нігтів, стимулює фагоцитоз. Він міститься в організмі людини у вигляді різних сполук, які беруть участь, головним чином,…

  • Олово для рослини: жовте листя влітку

    ВідОлена Коновалова

             Олово (= Станум) (Sn)          Для рослини – жовте листя влітку              В рослинах олово відкрито в 1855 році. Вміст олова в рослинах коливається в широких межах, найбільша кількість міститься в насінні соняшника та гороху.     Рослини неоднаково абсорбують олово. Наприклад, журавлина та чорниця, зібрані в…

  • Публікації наших студентів

    ВідОлена Коновалова

    Основні публікації наших студентів     Школа-конференція молодих вчених «Сучасне матеріалознавство: фізика, хімія, технології (СМФХТ – 2019). Modern material science: physics, chemistry, technology». Ужгород, 27-31 травня 2019 р. (Кирилко А.Г.): Кирилко А.Г., Гудзенко Н.В., Коновалова О.Ю., Гудзенко О.І. Розробка та дослідження полімерних покриттів з прогнозованими лікувальними властивостями // «Сучасне матеріалознавство: фізика, хімія, технології (СМФХТ – 2019)….