Манго

МАНГО

Манго виділяється за вмістом вітаміну С (аскорбінової кислоти) (у 100 г – 45,8% добової норми), фолієвої кислоти (відповідно – 21,5%), бета-каротину (18,3%).

Серед мінеральних елементів переважають:
кремній (105,0%), бор (30,6%), рубідій (23,2%), мідь (11,0%).
     Плоди манго містять фітостероли (у 100 г – 44,4% добової норми), у складі яких переважає бета-ситостерол (відповідно – 48,5%).
    Манго містить моно- і дисахариди (у 100 г – 27,3% добової норми), а саме – глюкозу (відповідно – 20,1%), фруктоза (відповідно – 13,4%), сахарозу (6,97 г у 100 г). У складі полісахаридів домінує пектин (у 100 г – 40,0% добової норми), також плоди манго містять невелику кількість крохмалю (у 100 г – 0,2 г). Слід зазначити, що в недозрілих плодах манго вміст крохмалю досить великий – до 7%, а при дозріванні плодів він розщеплюється до водорозчинних цукрів – глюкози та амілози.
     Вміст суми пуринових основ в 100 г становить 6,7% добової норми.

Щавелеву кислоту плоди манго не містять. 

     Говорячи про поживні речовини плодів манго, не можна не згадати і про їх біологічно активні речовини, що визначають їх основну фармакологічну дію і корисність. До таких речовин відносяться ксантони (мангіферин), які мають антидепресантну і антивірусну (особливо проти вірусу герпесу) дію.
     Саме завдяки наявності ксантонів плоди манго корисні при вірусних захворюваннях (особливо – герпесної природи) і депресивних станах.
Калорійність 100 г: 60 ккал
Вода в 100 г: 83,46 г
Зола з 100 г: 0,36 г

ХІМІЧНИЙ СКЛАД
 
Вітаміни, макро- і мікроелементи, поживні речовини на 100 г

ВІТАМІНИ
Назва Вміст, масова частка на 100 г продукту % від денної норми
у цифрах візуально*
Вітамін B1 (тіамін) 0,030-0,058 мг 2,6 5
Вітамін B2 (рибофлавін) 0,040-0,057 мг 2,4 5
Вітамін B5 (пантотенова кислота) 0,160-0,200 мг 3,6 5
Вітамін B6 (піридоксин) 0,120-0,134 мг 6,4 10
Вітамін B9 (фолієва кислота) 43,0-129,0 мкг 21,5 20
Вітамін В12 (ціанокобаламін) 0,0 мкг 0,0 0
Вітамін C (аскорбінова кислота) 27,7-36,4 мг 45,8 50
Вітамін E (альфа-токоферол) 0,9-1,12 мг 6,7 10
Бета-токоферол 0,01 0,1 0
Гамма-токоферол 0,01 0,1 0
Дельта-токоферол 0,0 0,0 0
Вітамін D (ергокальциферол) 0,0 мкг 0,0 0
Вітамін PP (нікотинова кислота) 0,584-0,670 мг 3,1 5
Вітамін К (філохінон) 4,2 мкг 3,5 5
Біотин 0,2 мкг 0,4 0
Бета-каротин 197,0-1630,0 мкг 18,3 20
Альфа-каротин 9,0 мкг 0,2 0
Лютеїн + зеаксантин 23,0 мкг 0,4 0
Бета-криптоксантин 10,0 мкг 0,2 0
Лікопен 3,0 мкг 0,1 0
Холін 7,6 1,5 0
Бетаїн триметилгліцин 2,2 0,2 0
Метилметионінсульфоній (вітамін U) 0,0 0,0 0

* Повний глечик – 100% денної норми; порожній – 0-1% денної норми.

МІНЕРАЛЬНІ ЕЛЕМЕНТИ

Макроелементи

 

Назва Вміст, масова частка на 100 г продукту % від денної норми
у цифрах візуально
Калій 12,0-151,0 мг 3,3 5
Кальцій 9,4-25,8 мг 1,6 0
Кремній 31,5 105,0 1005
Магній 6,2-11,1 мг 2,2 5
Натрій 1,4-2,9 мг 0,2 0
Сірка 16,0 1,6 0
Фосфор 10,7-20,9 мг 2,0 5
Хлор 5,4 0,2 0

 

Мікроелементи та ультрамікроелементи

 

Назва Вміст, масова частка на 100 г продукту % від денної норми
у цифрах візуально
Алюміній 86,5 мкг 0,2 0
Бор 21,4 мкг 30,6 30
Ванадій 0,45 мкг 1,1 0
Залізо 0,13-0,39 мг 1,7 0
Йод 0,04-0,70 мкг 0,2 0
Кобальт 0,34 мкг 3,4 5
Літій 4,7 мкг 4,7 5
Марганець 27,0-60,0 мкг 2,2 5
Мідь 110,0 мкг 11,0 10
Молібден 2,1 мкг 3,0 5
Нікель 11,0 мкг 7,3 10
Рубідій 23,2 мкг 23,2 20
Селен 0,60 мкг 0,9 0
Стронцій 19,4 мкг 2,4 5
Таллій 0,07 мкг 3,5 5
Фтор 14,5 мкг 0,4 0
Хром 1,3 мкг 2,6 5
Цинк 62,0-107,0 мкг 0,7 0

 

БІЛКИ ТА АМІНОКИСЛОТИ

 

Назва Вміст, масова частка на 100 г продукту % від денної норми
у цифрах візуально
Сумарний вміст білків 0,82 1,0 0
Вміст незамінних амінокислот 0,174-0,285 г 1,1 0
Вміст замінних амінокислот 0,238-0,391 г 0,6 0

 

Незамінні амінокислоти

 

Назва кислоти Вміст, г на 100 г продукту % від денної норми
у цифрах візуально
Валін 0,026 1,4 0
Гістидин 0,012-0,019 0,7 0
Ізолейцин 0,018-0,029 1,2 0
Лейцин 0,030-0,050 0,9 0
Лізин 0,040-0,066 1,3 0
Метіонін 0,005-0,008 0,4 0
Треонін 0,018-0,031 1,0 0
Триптофан 0,008-0,013 1,1 0
Фенілаланін 0,017-0,027 0,7 0

 

Замінні амінокислоти

 

Назва кислоти Вміст, г на 100 г продукту % від денної норми
у цифрах візуально
Аланін 0,050 1,0 0
Аргінін 0,018-0,031 0,4 0
Аспарагінова кислота 0,041-0,068 0,4 0
Гліцин 0,021-0,034 0,8 0
Глутамінова кислота 0,058-0,096 0,6 0
Пролін 0,018-0,029 0,5 0
Серин 0,022-0,035 0,3 0
Тирозин 0,010-0,016 0,4 0
Цистин 0 0,0 0



ЖИРИ ТА ЖИРНІ КИСЛОТИ

 

Назва Вміст, масова частка на 100 г продукту % від денної норми
у цифрах візуально
Сумарний вміст жирів 0,38 0,4 0
Вміст ненасичених жирних кислот 0,212-0,281 г 0,6 0
Вміст омега-3 ненасичених жирних кислот 0,051-0,068 г 6,0 5
Вміст омега-6 ненасичених жирних кислот 0,019-0,026 г 0,2 0
Вміст насичених жирних кислот 0,090-0,120 г 0,4 0

 

Ненасичені жирні кислоти

 

Назва кислоти Вміст, г на 100 г продукту
Пальмітолеїнова С 16:1 (омега-7) 0,067-0,088 г
Олеїнова С 18:1 (омега-9) 0,075-0,099 г
Лінолева С 18:2 (омега-6) 0,019-0,026 г
Ліноленова С 18:3 (омега-3) 0,051-0,068 г
Стеаридонова С 18:4 (омега-3) 0,0
Гадолеїнова С 20:1 (омега-11) 0,0
Арахідова С 20:4 (омега-6) 0,0
Ейкозапентаєнова С 20:5 (омега-3) 0,0
Ерукова С 22:1 (омега-9) 0,0
Клупанодонова С 22:5 (омега-3) 0,0
Докозагексаєнова С 22:6 (омега-3) 0,0
Нервонова С 24:1 (омега-9) 0,0

 

Насичені жирні кислоти

 

Назва кислоти Вміст, г на 100 г продукту
Капринова С 10:0 0,0
Лауринова С 12:0 0,001-0,002 г
Міристинова С 14:0 0,013-0,017 г
Пальмітинова С 16:0 0,072-0,095 г
Стеаринова С 18:0 0,004-0,006 г
Арахінова С 20:0 0,0
Бегенова С 22:0 0,0
Лігноцеринова С 24:0 0,0

 

Стероли

 

Назва Вміст, масова частка на 100 г продукту % від денної норми
у цифрах візуально
Сума фітостеролів 24,4 44,4 40
Кампестерол 2,7 4,9 5
Бета-ситостерол 19,4 48,5 50
Стигмастерол 1,5 4,3 5
Бета-ситостанол 0,8 2,0 5
Холестерин 0,0 0,0

 

ВУГЛЕВОДИ

 

Назва Вміст, масова частка на 100 г продукту % від денної норми
у цифрах візуально
Сумарний вміст вуглеводів 14,98 4,3 5
Моно- та дисахариди 13,66 27,3 30
Глюкоза 2,01 20,1 20
Фруктоза 4,68 13,4 10
Галактоза 0,0 0,0 0
Сахароза 6,97
Лактоза 0,0 0,0 0
Крохмаль 0,2  –
Мальтоза 0,0
Клітковина 1,6 6,4 5
Пектин 2,0 40,0 40
ПУРИНОВІ ОСНОВИ
Назва Вміст, масова частка на 100 г продукту % від денної норми
у цифрах візуально
Вміст суми пуринів 8,0 6,7 5
ЩАВЕЛЬОВА КИСЛОТА
Назва Вміст, масова частка на 100 г продукту % від максимального добового споживання
у цифрах візуально
Вміст щавлевої кислоти 0,0 0,0 0
Одиниці виміру:
Штука: 200,0-400,0 г (до 1500 г)
Чайна склянка: 270,0 г
Гранована склянка: 220,0 г
Чайна ложка: 10,0 г
Столова ложка: 30,0 г

Схожі записи

  • Редька чорна

    РЕДЬКА ЧОРНА Як і редиска, чорна редька містить відносно мало вітамінів, крім аскорбінової кислоти (в 100 г – 32% від добової норми), але багата мінеральними елементами: кремнієм (відповідно – 132%), рубідієм (130%), ванадієм (118%), бором (40%), кобальтом (39%), калієм (28%), сіркою (24%), кальцієм (23%), молібденом (21%), літієм (16%), хлором (10%); виділяється за вмістом суми фітостеролів…

  • Малина

    МАЛИНА       Малина – джерело аскорбінової кислоти (в 100 г – 37,4% добової норми) та гамма-токоферолу (відповідно – 9,5%); макро- та мікроелементів: бору (286%), кремнію (130%), нікелю (25,3%), марганцю (22,5%), молібдену (21,4%), кобальту (20%), міді (18%), заліза (9,8%).      Малина відрізняється досить високим вмістом омега-3-поліненасичених жирних кислот (а саме – ліноленової кислоти,…

  • Досягнення наших студентів

    Досягнення наших студентів   З дня заснування кафедри працює студентський науковий гурток дослідницького характеру. З 2008 до 2013 р.р. ним керувала доцент кафедри Джан Тетяна Віталіївна, пізніше – асистент кафедри, к.фарм.н. Рибак Любов Миколаївна, доцент кафедри, д.фарм.н. Гудзенко Андрій Вікторович, асистент (а пізніше – старший викладач і потім – доцент) кафедри Гуртовенко Ірина Олександрівна. Студенти…

  • Нікель для рослини: забезпечення азотом

             Нікель (Ni)          Для рослини – забезпечення азотом.               Нікель – необхідний мікроелемент для рослин. У вищих рослин нікель входить до складу ферменту уреази, який здійснює реакцію розкладання сечовини до аміаку та вуглекислого газу. Показано, що в рослинах, забезпечених нікелем, активність уреази вища і, відповідно, нижче…

  • Гален Клавдій

    Гален Клавдій (131–201 до н.е.). 70 років       Давньоримський лікар, філософ, натураліст, природознавець.    Народився в Пергамі, син архітектора Нікона. Гален після ґрунтовного і повного вивчення філософії у прихильників чотирьох головних шкіл того часу: стоїчної, платонівської, перипатетичної та епікурейської, на 17-му році життя, розпочав вивчення лікарського мистецтва, займаючись у різних знаменитих лікарів у своєму рідному…

  • Олово для рослини: жовте листя влітку

             Олово (= Станум) (Sn)          Для рослини – жовте листя влітку              В рослинах олово відкрито в 1855 році. Вміст олова в рослинах коливається в широких межах, найбільша кількість міститься в насінні соняшника та гороху.     Рослини неоднаково абсорбують олово. Наприклад, журавлина та чорниця, зібрані в…