Мандарин

МАНДАРИНПлоди мандарина, як і плоди апельсина відрізняються відносно високим вмістом аскорбінової кислоти (на 100 г – 38.1% добової норми), але менше, ніж апельсин (у його плодах – 59%), і не дуже багаті на інші вітаміни.

     Щодо мінеральних елементів, плоди мандарина та апельсина також подібні, найзначніші відмінності спостерігаються у вмісті молібдену (плоди мандарина перевищують апельсини за вмістом молібдену в 90 разів), кобальту (мандарин у 14 разів багатший на кобальт, ніж апельсин), літію (апельсин багатший на літій у 7 разів), апельсини містять трохи більше міді (у 1.7 разів) та калію (у 1.6 разів).
     У плодах мандарина переважають: бор (200%), кобальт (141%), молібден (90.1%), рубідій (63%), кремній (20%), ванадій (18%).
     Мандарини вирізняються своїм загальним вмістом фітостеролів (67.2%, для порівняння: апельсини – 44%), мандарини також близькі до апельсинів за кількістю моно- та дисахаридів (15%), серед яких глюкоза переважає (на 100 г – 21.3% добової норми; в апельсинах – 25%), але вони містять менше клітковини (7.2%; апельсини – 12%).
     Так само, як і апельсини, плоди мандарина не містять крохмалю та містять сахарозу в значних кількостях, майже в 2 рази більше, ніж апельсини, (на 100 г – 6.05 г; апельсини – 3.5 г).
     Загальний вміст пуринових основ на 100 г мандаринів та апельсинів однаковий і становить 6.7% добової норми.
Калорійність на 100 г: 53 ккал
Вода на 100 г: 85.17 г
Зола на 100 г: 0.38 г

ХІМІЧНИЙ СКЛАД
 
Вітаміни, макро- та мікроелементи, поживні речовини на 100 г

ВІТAMІНИ
Назва Вміст, масова частка на 100 г продукту % добової норми
у цифрах візуально*
Вітамін B1 (тіамін) 0.06 мг 3.5% 5
Вітамін B2 (рибофлавін) 0.04 мг 2.0% 5
Вітамін B5 (пантотенова кислота) 0.22 мг 4.4% 5
Вітамін B6 (піридоксин) 0.08 мг 4.0% 5
Вітамін B9 (фолієва кислота) 16.0 мкг 4.0% 5
Вітамін B12 (ціанокобаламін) 0.0 мкг 0.0% 0
Вітамін C (аскорбінова кислота) 26.7 мг 38.1% 40
Вітамін E (альфа-токоферол) 0.20 мг 1.3% 0
Вітамін D (ергокальциферол) 0.0 мкг 0.0% 0
Вітамін PP (нікотинова кислота) 0.41 мг 2.1% 5
Вітамін K (філохінон) 0.0 мкг 0.0%  0
Біотин 0.8 мкг 1.6%  0
Бета-каротин 155.0 мкг 3.1% 5
Альфа-каротин 101.0 мкг 2.0% 5
Лютеїн + зеаксантин 138 мкг 2.3% 5
Бета-криптоксантин 407 мкг 8.1% 10
Холін 10.2 мг 2.0%  5
Метилметіонін сульфоній (вітамін U) 0 мг 0.0%  0

* Повна глечик – 100% добової норми; порожня – 0-1% добової норми.

МІНЕРАЛЬНІ ЕЛЕМЕНТИ

Макроелементи

 

Назва Вміст, масова частка на 100 г продукту % добової норми
у цифрах візуально
Калій 166.0 мг 6.6% 10
Кальцій 37.0 мг 3.4% 5
Силікон 6.0  мг 20.0% 20
Магній 12.0 мг 3.0%  5
Натрій 2.0 мг 0.2% 0
Сірка 9.0 мг 0.9% 0
Фосфор 20.0 мг 2.5% 5
Хлор 3.0 мг 0.1% 0

 

Мікроелементи

 

Назва Вміст, масова частка на 100 г продукту % добової норми
у цифрах візуально
Алюміній 364.0 мкг 1.0% 0
Бор 140.0 мкг 200.0% 100100
Ванадій 7.2 мкг 18.0% 20
Залізо 0.15 мг 1.0% 0
Йод 0.3 мкг 0.2% 0
Кобальт 14.1 мкг 141.0% 10040
Літій 3.0 мкг 3.0% 5
Марганець 48.0-60.0 мкг 2.7% 5
Мідь 48.0-62.0 мкг 5.5% 5
Молібден 63.1 мкг 90.1% 90
Нікель 0.8-5.4 мкг 2.1% 5
Рубідій 63.0 мкг 63.0% 60
Селен 0.4-0.5 мкг 0.7% 0
Стронцій 60.0 мкг 7.5% 10
Фтор 150.3 мкг 3.8% 5
Хром 0.1-0.2 мкг 0.3% 0
Цинк 82.0-110.0 мкг 0.8% 0

 

БІЛКИ ТА АМІНОКИСЛОТИ

 

Назва Вміст, масова частка на 100 г продукту % від добової норми
в числах візуально
Загальний вміст білка 0.81 г 1% 0
Вміст незамінних амінокислот 0.16 г 0.7% 0
Вміст замінних амінокислот 0.43 г 0.8% 0

 

Незамінні амінокислоти

 

Назва кислоти Вміст, г на 100 г продукту % від добової норми
в числах візуально
Валін 0.02 0.8% 0
Гістидин 0.01 0.5% 0
Ізолейцин 0.02 1.0% 0
Лейцин 0.03 0.7% 0
Лізин 0.03 0.7% 0
Метіонін 0.0 0.0% 0
Треонін 0.02 0.8% 0
Триптофан 0.0 0.0% 0
Фенілаланін 0.03 1.0% 0

 

Замінні амінокислоти

 

Назва кислоти Вміст, г на 100 г продукту % від добової норми
в числах візуально
Аланін 0.03 0.5% 0
Аргінін 0.07 1.1% 0
Аспарагінова кислота 0.13 1.1% 0
Гліцин 0.02 0.6% 0
Глутамінова кислота 0.06 0.4% 0
Пролін 0.07 1.6% 5
Серин 0.03 0.4% 0
Тирозин 0.02 0.7% 0
Цистин 0.0 0.0% 0



ЖИРИ ТА ЖИРНІ КИСЛОТИ

 

Назва Вміст, масова частка на 100 г продукту % від добової норми
у числах візуально
Загальний вміст жиру 0.31 г 0.3% 0
Вміст ненасичених жирних кислот 0.112 г 0.3% 0
Вміст ненасичених жирних кислот омега-3 0.016 г 1.6% 5
Вміст ненасичених жирних кислот омега-6 0.043 г 0.4% 0
Вміст насичених жирних кислот 0.035 г 0.1%  0

 

Ненасичені жирні кислоти

 

Назва кислоти Вміст, г на 100 г продукту
Пальмітоолеїнова C 16:1 (омега-7) 0.006 г
Олеїнова C 18:1 (омега-9) 0.047 г
Лінолева C 18:2 (омега-6) 0.043 г
Ліноленова C 18:3 (омега-3) 0.016 г
Стеаридонова C 18:4 (омега-3) 0.0 г
Гадолеїнова C 20:1 (омега-11) 0.0 г
Арахідонова C 20:4 (омега-6) 0.0 г
Ейкозапентаєнова C 20:5 (омега-3) 0.0 г
Ерукова C 22:1 (омега-9) 0.0 г
Клупанодонова C 22:5 (омега-3) 0.0 г
Докозагексаєнова C 22:6 (омега-3) 0.0 г
Нервонова C 24:1 (омега-9) 0.0 г

 

Насичені жирні кислоти

 

Назва кислоти Вміст, г на 100 г продукту
Миристинова C 14:0 0.002 г
Пальмітинова C 16:0 0.031 г
Стеаринова C 18:0 0.002 г
Арахідонова C 20:0 0.0 г
Бегенова C 22:0 0.0 г
Лігноцерінова C 24:0 0.0 г

 

Стероли

 

Назва Вміст, масова частка на 100 г продукту % від добової норми
у числах візуально
Загальні фітостероли 37.0 мг 67.2% 70
Холестерин 0.0 мг 0%

 

ВУГЛЕВОДИ

 

Назва Вміст, масова частка на 100 г продукту % від добової норми
у цифрах візуально
Сумарний вміст вуглеводів 13,34 г 3,8% 5
Моно- і дисахариди 7,5 г 15,0% 20
Глюкоза 2,13 г 21,3% 20
Фруктоза 2,4 г 6,9% 10
Галактоза 0,0 г 0,0% 0
Сахароза 6,05 г
Лактоза 0,0 г 0,0% 0
Крохмаль 0,0 г  –
Мальтоза 0,0 г
Клітковина 1,8 г 7,2% 10
Пектин 0,4 г 8,0% 10
ПУРИНОВІ ОСНОВИ
Назва Вміст, масова частка на 100 г продукту % від добової норми
у цифрах візуально
Вміст суми пуринів 8 мг  6,7% 10

Одиниці виміру:
Штука: 40,0 г
Чайна склянка: 250,0 г
Гранована склянка: 200,0 г
Чайна ложка: 7,0 г
Столова ложка: 20,0 г

Схожі записи

  • Чорниця

    ЧОРНИЦЯ     Плоди чорниці містять мало вітамінів, крім аскорбінової кислоти (в 100 г – 46,9% добової норми) та вітаміну К (філлохінону) (відповідно – 16,1%), і всупереч усталеній думці, характеризуються низьким вмістом каротиноїдів, зокрема – лютеїну та його ізомера зеаксантину (в 100 г – всього 1,3% добової норми). Для порівняння: в 100 г огірків міститься…

  • Кремній для рослини: міцність опорного скелета

             Кремній (= Силіцій) (Si)          Для рослини – міцність опорного скелета.               В рослинному організмі кремній впливає на міцність стебла, стійкість до полягання, силу цвітіння та енергію зав’язі. Він збільшує поглинання рослинами фосфору завдяки підвищенню розчинності ґрунтових фосфатів під дією кремнієвої кислоти.      Кремній присутній у…

  • Морква

    МОРКВА ЗВИЧАЙНА Морква багата на бета-каротин (у 100 г – 224% від денної норми), альфа-каротин (відповідно – 69,5%), фолієвою кислотою (13,8%), бором (286%), ванадієм (248%), кремнієм (83%), марганцем (21,5%), молібденом (28,6%), рубідієм (23,5%), кобальтом (20%), калієм (13%), виділяється за вмістом незамінної амінокислоти треоніну (12%) і суми замінних амінокислот (14,4%), стеролу даукостерину (27,3%), моно- і дисахаридів…

  • Груша звичайна (Pyrus communis)

    ГРУША Груша містить небагато вітамінів, але характеризується високим вмістом певних мінеральних елементів: бор (в 100 г – 186% добової норми), свинець (відповідно – 160%), кобальт (100%), рубідій (44%), містить досить багато талію (20%), кремній (17%), ванадій (12.5%), нікель (11.3%), мідь (10%), залізо (9.7%).      Груша багата на фітостероли (15%), моно- та дисахариди (19.6%), серед…

  • Кабачок

    КАБАЧОК Кабачки багаті каротиноїдами лютеїном та його ізомером зеаксантином (в 100 г – 35,4% від добової норми) – речовинами, здатними накопичуватися в тканинах ока, забезпечуючи ефективний захист очей та зору; аскорбіновою кислотою (відповідно – 19%), кремнієм (100%), бором (27,4%), рубідієм (22%), ванадієм (15,5%), калієм (11%), кобальтом (11%), марганцем (10%), не містять крохмаль, але в малих…

  • Досягнення кафедри

    Видатне досягнення кафедри у 2025 р. У 2025 році наукова робота на тему: «Комплексне фармакогностичне дослідження різних видів сировини дуба червоного Quercus rubra L. як джерел біологічно активних речовин для створення лікарських засобів із заданими властивостями» аспірантки 2 курсу навчання – старшого викладача кафедри фармацевтичної і біологічної хімії, фармакогнозії Омельковець Т.С. отримала Премію Верховної Ради України молодим вченим за 2025 рік (Постанова Верховної Ради…