Кукурудза

ВідОлена Коновалова
КУКУРУДЗА
 
       Кукурудза – джерело деяких вітамінів, мінеральних елементів, білків, незамінних амінокислот, містить досить багато фітостеролів, вуглеводів (особливо крохмалю і клітковини), а також пуринів.
 
     Так, кукурудза багата біотином (у 100 г – 42,0% добової норми), вітаміном В6 (піридоксином) (відповідно – 31,0%), вітаміном В1 (тіаміном) (22,9%), вітаміном РР (нікотиновою кислотою) (18,2%), каротиноїдом лютеїном і його ізомером зеаксантином (16,7%), холіном (14,2%), вітаміном В2 (рибофлавіном) (10,0%).
     Мінеральний склад кукурудзи представлений макро-, мікро- та ультрамікроелементами. У ньому переважають: бор (385,7%), ванадій (232,5%), кремній (200,0%), рубідій (61,1%), нікель (55,9%), марганець (54,5%), кобальт (53,0%), цирконій (49,0%), молібден (40,6%), фосфор (37,6%), селен (35,0%), магній (31,8%), мідь (29,0%), залізо (24,7%), золото (16,7%), цинк (16,4%), хром (16,0%), літій (14,9%), калій (11,5%), сірка (11,4%).
     Кукурудза є однією з тих досить рідкісних рослин, які містять золото.
     Кукурудза містить білки (11,8%), незамінні та замінні амінокислоти (у 100 г – відповідно 11,9% і 6,9%). У складі незамінних амінокислот переважають: лейцин (16,3%), валін (13,3%) та ізолейцин (11,7%); у складі замінних амінокислот — пролін (12,4%).
    Характеризується кукурудза і високим вмістом фітостеролів (у 100 г – 127,3% добової норми), основну частину яких становить бета-ситостерол (148,1%), що дозволяє віднести кукурудзу до жіночих продуктів (детальніше — див. Авокадо).
       Досить високим у кукурудзі є вміст вуглеводів (21,2%), домінує у вуглеводному складі клітковина (у 100 г – 33,8% добової норми). Кукурудза містить значну кількість крохмалю (у 100 г – 58,2 г) і пектину (у 100 г – 10,0% добової норми), а також сахарозу (у 100 г – 2,06 г).
      Хворим на подагру необхідно пам’ятати, що кукурудза характеризується досить високим вмістом суми пуринових основ: у 100 г – 46,7% добової норми.
     Вміст щавлевої кислоти у 100 г – 38,6 мг, що становить 9,7% від максимально допустимого добового рівня її споживання (детальніше — див. Ревінь).
Калорійність 100 г: 365 ккал
Вода в 100 г: 10,37 г
Зола з 100 г: 1,2 г

ХІМІЧНИЙ СКЛАД
 
Вітаміни, макро- і мікроелементи, поживні речовини на 100 г
ВІТАМІНИ
Назва Вміст, масова частка на 100 г продукту % від денної норми
у цифрах візуально*
Вітамін B1 (тіамін) 0,390 мг 22,9  20
Вітамін B2 (рибофлавін) 0,200 мг 10,0 10
Вітамін B5 (пантотенова кислота) 0,420 мг 8,4 10
Вітамін B6 (піридоксин) 0,620 мг 31,0 30
Вітамін B9 (фолієва кислота) 19,0 мкг 4,8 5
Вітамін В12 (ціанокобаламін) 0,0 мкг 0,0 0
Вітамін C (аскорбінова кислота) 6,8 9,7 10
Вітамін E (альфа-токоферол) 0,10-0,49 мг 2,0 5
Бета-токоферол 0,0 0,0 0
Гамма-токоферол 0,15-0,20 1,2 0
Дельта-токоферол 0,0 0,0 0
Вітамін D (ергокальциферол) 0,0 мкг 0,0 0
Вітамін PP (нікотинова кислота) 3,63 18,2 20
Вітамін К (філохінон) 0,3 мкг 0,3 0
Біотин 21,0 мкг 42,0 40
Бета-каротин 47,0-97,0 мкг 1,4 0
Альфа-каротин 16,0-63,0 мкг 0,8 0
Лютеїн + зеаксантин 644,0-1355,0 мкг 16,7 20
Бета-криптоксантин 115,0 мкг 2,3 5
Лікопен 0,0 мкг 0,0 0
Холін 71,0 мг 14,2 20
Метилметионінсульфоній (вітамін U) 0,0 0,0 0
Бетаїн триметилгліцин 10,03 мг 1,0 0

* Повний глечик – 100% денної норми; порожній – 0-1% денної норми.

МІНЕРАЛЬНІ ЕЛЕМЕНТИ

Макроелементи

 

Назва Вміст, масова частка на 100 г продукту % від денної норми
у цифрах візуально
Калій 287,0 мг 11,5 10
Кальцій 7,0 0,6 0
Кремній 60,0 мг 200,0 100100
Магній 127,0 31,8 30
Натрій 35,0 2,7 5
Сірка 114,0 мг 11,4 10
Фосфор 301,0 мг 37,6 40
Хлор 54,0 мг 2,3 5

 

Мікроелементи та ультрамікроелементи

 

Назва Вміст, масова частка на 100 г продукту % від денної норми
у цифрах візуально
Алюміній 440,0 мкг 1,2 0
Барій 13,2-18,1 мкг 1,6 0
Бор 270,0 мкг 385,7 10010010090
Бром 5,2 мкг 0,3 0
Ванадій 93,0 мкг 232,5 10010030
Германій 1,5 мкг 0,4 0
Залізо 3,7 24,7 30
Золото 0,5 мкг 16,7 20
Йод 5,2 мкг 3,5 5
Кобальт 5,3 мкг 53,0 50
Літій 14,9 мкг 14,9 20
Марганець 1090,0 мкг 54,5 50
Мідь 290,0 мкг 29,0 30
Молібден 28,4 мкг 40,6 40
Миш’як 0,02 мкг 0,2 0
Нікель 83,8 мкг 55,9 60
Олово 28,9 мкг 1,4 0
Рубідій 61,1 мкг 61,1 60
Свинець 0,80 мкг 8,0 10
Селен 15,5-30,0 мкг 35,0 40
Стронцій 34,2 мкг 4,3 5
Сурма 0,2 мкг 0,4 0
Таллій 0,15 мкг 7,5 10
Титан 27,9 мкг 3,3 5
Фтор 64,0 мкг 1,6 0
Хром 8,0 мкг 16,0 20
Цинк 1730,0-2210,0 мкг 16,4 20
Цирконій 24,5 мкг 49,0 50

 

БІЛКИ ТА АМІНОКИСЛОТИ

 

Назва Вміст, масова частка на 100 г продукту % від денної норми
у цифрах візуально
Сумарний вміст білків 9,42 11,8 10
Вміст незамінних амінокислот 1,557-3,610 г 11,9 10
Вміст замінних амінокислот 2,027-5,820 г 6,9 5

 

Незамінні амінокислоти

 

Назва кислоти Вміст, г на 100 г продукту % від денної норми
у цифрах візуально
Валін 0,185-0,480 г 13,3 20
Гістидин 0,089-0,290 г 9,0 10
Ізолейцин 0,129-0,340 г 11,7 10
Лейцин 0,348-1,150 г 16,3 20
Лізин 0,137-0,270 г 5,0 5
Метіонін 0,067-0,200 г 7,4 10
Треонін 0,129-0,350 г 9,9 10
Триптофан 0,023-0,070 г 4,7 5
Фенілаланін 0,150-0,460 г 10,2 10

 

Замінні амінокислоти

 

Назва кислоти Вміст, г на 100 г продукту % від денної норми
у цифрах візуально
Аланін 0,295-0,710 г 7,6 5
Аргінін 0,131-0,470 г 4,9 5
Аспарагінова кислота 0,244-0,660 г 3,7 5
Гліцин 0,127-0,390 г 7,4 5
Глутамінова кислота 0,636-1,770 г 8,8 10
Пролін 0,292-0,820 г 12,4 10
Серин 0,153-0,450 г 3,6 5
Тирозин 0,123-0,380 г 8,4 10
Цистин 0,026-0,170 г 5,4 5



ЖИРИ ТА ЖИРНІ КИСЛОТИ

 

Назва Вміст, масова частка на 100 г продукту % від денної норми
у цифрах візуально
Сумарний вміст жирів 4,74 4,7 5
Вміст ненасичених жирних кислот 3,42 8,3 10
Вміст омега-3 ненасичених жирних кислот 0,070 7,0 5
Вміст омега-6 ненасичених жирних кислот 2,100 г 21,0 20
Вміст насичених жирних кислот 0,380-0,650 г 2,1 5

 

Ненасичені жирні кислоти

 

Назва кислоти Вміст, г на 100 г продукту
Пальмітолеїнова С 16:1 (омега-7) 0,0
Олеїнова С 18:1 (омега-9) 1,250
Лінолева С 18:2 (омега-6) 2,100
Ліноленова С 18:3 (омега-3) 0,070
Стеаридонова С 18:4 (омега-3) 0,0
Гадолеїнова С 20:1 (омега-11) 0,0
Арахідова С 20:4 (омега-6) 0,0
Ейкозапентаєнова С 20:5 (омега-3) 0,0
Ерукова С 22:1 (омега-9) 0,0
Клупанодонова С 22:5 (омега-3) 0,0
Докозагексаєнова С 22:6 (омега-3) 0,0
Нервонова С 24:1 (омега-9) 0,0

 

Насичені жирні кислоти

 

Назва кислоти Вміст, г на 100 г продукту
Лауринова С 12:0 0,0
Міристинова С 14:0 0,0
Пентадеканова 15:0 0,0 г
Пальмітинова С 16:0 0,300-0,570 г
Стеаринова С 18:0 0,080
Арахінова С 20:0 0,0
Бегенова С 22:0 0,0
Лігноцеринова С 24:0 0,0

 

Стероли

 

Назва Вміст, масова частка на 100 г продукту % від денної норми
у цифрах візуально
Сума фітостеролів 49,0-91,0 мг 127,3 10030
Кампестерол 3,6-8,2 мг 10,7 10
Бета-ситостерол 38,5-80,0 мг 148,1 10050
Стигмастерол 0,2-0,7 мг 1,3 0
Холестерин 0,0 мг 0,0 –

 

ВУГЛЕВОДИ

 

Назва Вміст, масова частка на 100 г продукту % від денної норми
у цифрах візуально
Сумарний вміст вуглеводів 74,26 21,2 20
Моно- та дисахариди 1,6 3,2 5
Глюкоза 0,500 5,0 5
Фруктоза 0,480 г 1,4 0
Галактоза 0,0 0,0 0
Сахароза 2,06 – –
Лактоза 0,0 0,0 0
Крохмаль 58,2 –  –
Мальтоза 0,180 – –
Клітковина 7,3-9,6 г 33,8 30
Пектин 0,5 10,0 10
ПУРИНОВІ ОСНОВИ
Назва Вміст, масова частка на 100 г продукту % від денної норми
у цифрах візуально
Вміст суми пуринів 52,0 мг 46,7 50

Одиниці виміру:
Чайна склянка: 200,0 г
Гранована склянка: 230,0 г
Чайна ложка: 5,0 г
Столова ложка: 25,0 г

Схожі записи

  • Єпифаній Славинецький

    ВідОлена Коновалова

    «Слово – це ключ до пізнання суті речей, а найменування трави цілющої – це перший крок до подолання немочі людської» Єпифаній Славинецький (бл.1600 – 20 листопада 1675). Близько 75 років Єпифаній Славинецький – монументальна постать української та загальноєвропейської культури XVII століття, видатний вчений-енциклопедист, ієромонах, філолог та натурфілософ. У контексті історії фармакогнозії він постає як фундатор…

  • Антиоксиданти. Пошуки правди

    ВідОлена Коновалова

    Антиоксиданти. Пошуки правди. Про антиоксиданти дуже багато сказано і написано; поняття це надзвичайно розкручене і звучить чи не з «кожної пральної машини». Нас постійно закликають приймати антиоксиданти для запобігання окиснювальному стресу, який пов’язують із величезною кількістю захворювань, починаючи від артриту, астми, діабету і закінчуючи хворобами Паркінсона та Альцгеймера, раковими захворюваннями. І що ж ми тоді…

  • Цибуля шніт

    ВідОлена Коновалова

    ЦИБУЛЯ ШНІТ (Цибуля скорода, цибуля-різанець)       Цибуля шніт значно багатша на мінеральні елементи та вітаміни, ніж цибуля ріпчаста.       Культура вирізняється за вмістом вітаміну К (філохінону) (у 100 г — 217,9% добової норми), вітаміну С (аскорбінової кислоти) (відповідно — 117,9%), бета-каротину (33,8%), фолієвої кислоти (20,0%), вітаміну В6 (піридоксину) (12,1%), альфа-токоферолу (10,0%),…

  • Фтор для рослин: добувач енергії?

    ВідОлена Коновалова

             Фтор (F)          Для рослини – добувач енергії? (питання обговорюється)              Необхідність фтору для життєдіяльності та метаболізму рослин обговорюється. Водночас зазначено, що видиме стимулювання деяких ізоферментів (наприклад, кислой фосфатази або дегідрогенази) після фумігації рослин фтороводневою кислотою може призводити до пригнічення інших ферментів.       У ряду…

  • Літій: нормальна психіка

    ВідОлена Коновалова

             Літій (Li)          Нормальна психіка.                Літій в організмі людини попереджає розвиток нервово-психічних захворювань.        Добова потреба організму людини на даний момент точно не визначена (орієнтовно 100 мкг). При вагітності препарати літію абсолютно протипоказані.      Вміст літію в організмі людини – близько 70 мг. Іони літію…

  • Вольфрам для рослини: противник молібдену

    ВідОлена Коновалова

             Вольфрам (W)          Для рослини – противник молібдену.     Вольфрам здатний заміщувати молібден як у тварин, так і у рослинах, а також у складі бактерій, при цьому він інгібує активність молібден–залежних ферментів, наприклад, ксантиноксидази.     При надмірному надходженні вольфраму у рослинах розвиваються симптоми молібденової недостатності: накопичується велика кількість нітратів, розвивається хлороз…