Рис білий довгозернистий (неклейкий)

БІЛИЙ ДОВГОЗЕРНИСТИЙ РИС (НЕКЛЕЙКИЙ)
      Білим рисом називають рис, який пройшов усі етапи шліфування. Колір таких зерен зумовлений тим, що в результаті шліфування залишається лише біле гладке зерно рису, що містить значну кількість крохмалю. Зерна цього рису мають гладку та рівну поверхню, характерний снігово-білий колір та прозорість. Серед інших видів рису він є найпоширенішим.
      Білий рис класифікується за формою зерна на довгозернистий, середньозернистий або круглозерний (короткозернистий). Довгозернистий рис має зерна довжиною 6–8 мм. Під час термічної обробки він не злипається (не липкий) і поглинає помірну кількість рідини. Найбільш відомі сорти довгозернистого білого рису — басматі та жасмин.
      За вмістом вітамінів і мінеральних елементів білий рис значно поступається рису дикому, неочищеному (коричневому) та пропареному; проте він залишається основним типом рису, що споживається у світі.
      Білий довгозернистий рис (не липкий) містить незначну кількість вітамінів, проте є джерелом деяких мінеральних елементів (зокрема кремнію та ванадію), фітостеролів та вуглеводів (насамперед крохмалю та пектину).
      Таким чином, довгозернистий білий рис бідний на вітаміни, за винятком пантотенової кислоти (у 100 г — 15,6% добової норми). У мінеральному складі переважають: кремній (у 100 г — 620,0% добової норми), ванадій (відповідно — 375,0%), бор (171,4%), марганець (54,5%), селен (30,0%), мідь (26,0%), цирконій (22,4%), фосфор (16,9%), талій (12,5%), кобальт (10,0%), цинк (9,1%).
      Білий довгозернистий рис містить білки (9,5%), незамінні та замінні амінокислоти (у 100 г — 13,1% та 8,3% відповідно). У складі незамінних амінокислот переважають: валін (19,1%) та ізолейцин (17,1%); у складі замінних амінокислот — аргінін, глутамінова кислота (обидві амінокислоти — по 10,7%) та гліцин (10,3%).
      Також важливо зазначити, що рис, на відміну від багатьох інших злаків, не містить глютену — рослинного білка, здатного провокувати розвиток целіакії (детальніше — див. Пшениця м’яка).
      Вміст фітинової кислоти у 100 г становить 17,2 мг, що складає 4,3% від максимально допустимого добового рівня її споживання (детальніше — див. Ревінь).
      Довгозернистий білий рис (не липкий) здатний накопичувати токсичний ультрамікроелемент талій (у 100 г — 12,5% добової норми).
Калорійність на 100 г: 365 ккал
Вода в 100 г: 11.62 г
Зола з 100 г: 0.64 г

ХІМІЧНИЙ СКЛАД
 
Вітаміни, макро- та мікроелементи, поживні речовини на 100 г
ВІТAMІНИ 
Назва Вміст, масова частка на 100 г продукту % добової норми
в цифрах візуально*
Вітамін B1 (тіамін) 0.052-0.093 мг 4.2% 5
Вітамін B2 (рибофлавін) 0.022-0.055 мг 1.9% 5
Вітамін B5 (пантотенова кислота) 0.550-1.010 мг 15.6% 20
Вітамін B6 (піридоксин) 0.066-0.160 мг 5.7% 5
Вітамін B9 (фолієва кислота) 8.0-31.0 мкг 4.9% 5
Вітамін B12 (ціанокобаламін) 0.0 мкг 0.0% 0
Вітамін C (аскорбінова кислота) 0.0 мг 0.0% 0
Вітамін E (альфа-токоферол) 0.02-0.11 мг 0.4% 0
Бета-токоферол 0.0 мг 0.0% 0
Гамма-токоферол 0.20 мг 1.3% 0
Дельта-токоферол 0.0 мг 0.0% 0
Вітамін D (ергокальциферол) 0.0 мкг 0.0% 0
Вітамін PP (нікотинова кислота) 1.29-1.60 мг 7.2% 10
Вітамін K (філоквінон) 0.1 мкг 0.08% 0
Біотин 3.0 мкг 6.0% 5
Бета-каротин 0.0 мкг 0.0% 0
Альфа-каротин 0.0 мкг 0.0% 0
Лютеїн + зеаксантин 0.0 мкг 0.0% 0
Бета-криптоксантин 0.0 мкг 0.0% 0
Лікопен 0.0 мкг 0.0% 0
Холін 5.8 мг 1.2% 0
Метилметіонін сульфоній (вітамін U) 0.0 мг 0.0% 0
Бетаїн триметилгліцин 0.30 мг 0.03% 0

* Повна глечик – 100% добова норма; порожня – 0-1% добової норми.

МІНЕРАЛЬНІ ЕЛЕМЕНТИ

Макроелементи

 

Назва Зміст, масова частка на 100 г продукту % добової норми
у числах візуально
Калій 115.0-172.0 мг 5.7% 5
Кальцій 3.84-55.00 мг 2.7% 5
Кремній 186.0 мг 620.0% 100100100100100
10010020
Магній 25.0-40.6 мг 8.2% 10
Натрій 3.0-5.0 мг 0.3% 0
Сірка 17.71 мг 1.8% 0
Фосфор 115.0-156.0 мг 16.9% 20
Хлор 4.64 мг 0.2% 0

 

Мікроелементи та ультра-слідові елементи

 

Назва Вміст, масова частка на 100 г продукту % добової норми
у числах візуально
Алюміній 912.0 мкг 2.4% 5
Барій 5.5 мкг 0.6% 0
Бор 120.0 мкг 171.4% 10070
Бром 21.0-64.0 мкг 2.1% 5
Ванадій 150.0 мкг 375.0% 10010010080
Германій 1.9 мкг 0.5% 0
Залізо 0.80 мг 5.3% 5
Йод 1.4 мкг 0.9% 0
Кобальт 1.0 мкг 10.0% 10
Літій 5.0 мкг 5.0% 5
Марганець 1090.0 мкг 54.5% 50
Мідь 220.0-300.0 мкг 26.0% 30
Молібден 3.4 мкг 4.9% 5
Арсен 0.1-0.2 мкг 1.3% 0
Нікель 2.7 мкг 1.8% 0
Олово 8.8 мкг 0.4% 0
Рубідій 3.0-4.0 мкг 3.5% 5
Свинець 0.19 мкг 1.9% 5
Селен 15.1-23.9 мкг 30.0% 30
Стронцій 2.5 мкг 0.3% 0
Сурма 0.02 мкг 0.04% 0
Талій 0.25 мкг 12.5% 10
Титан 20.0 мкг 2.4% 5
Фтор 41.1 мкг 1.0% 0
Хром 1.5 мкг 3.0% 5
Цинк 1090.0 мкг 9.1% 10
Цирконій 11.2 мкг 22.4% 20

 

БІЛКИ ТА АМІНОКИСЛОТИ

 

Назва Вміст, масова частка на 100 г продукту % від добової норми
в цифрах візуально
Загальний вміст білка 7.13-8.10 г 9.5% 10
Вміст незамінних амінокислот 2.62-3.09 г 13.1% 10
Вміст замінних амінокислот 4.16-5.29 г 8.3% 10

 

Незамінні амінокислоти

 

Назва кислоти Вміст, г на 100 г продукту % від добової норми
в цифрах візуально
Валін 0.440-0.516 г 19.1% 20
Гістидин 0.170-0.196 г 8.7% 10
Ізолейцин 0.310-0.372 г 17.1% 20
Лейцин 0.590-0.716 г 14.2% 10
Лізин 0.229-0.260 г 5.9% 5
Метіонін 0.170-0.195 г 10.1% 10
Треонін 0.260-0.299 г 11.6% 10
Триптофан 0.080-0.110 г 9.5% 10
Фенілаланін 0.380-0.428 г 13.5% 10

 

Замінні амінокислоти

 

Назва кислоти Вміст, г на 100 г продукту % від добової норми
в цифрах візуально
Аланін 0.410-0.472 г 6.7% 5
Аргінін 0.590-0.713 г 10.7% 10
Аспарагінова кислота 0.670-0.872 г 6.3% 5
Гліцин 0.330-0.389 г 10.3% 10
Глутамінова кислота 1.390-1.519 г 10.7% 10
Пролін 0.340-0.521 г 9.6% 10
Серин 0.380-0.394 г 4.7% 5
Тирозин 0.240 г 8.0% 5
Цистин 0.150-0.168 г 8.8% 10



ЖИРИ ТА ЖИРНІ КИСЛОТИ

 

Назва Вміст, масова частка на 100 г продукту % від денної норми
у цифрах візуально
Сумарний вміст ліпідів (жирів) 0,660-1,000 г 0,8% 0
Вміст ненасичених жирних кислот 0,367-0,593 г 1,2% 0
Вміст омега-3 ненасичених жирних кислот 0,017-0,030 г 2,4% 5
Вміст омега-6 ненасичених жирних кислот 0,150-0,305 г 2,3% 5
Вміст насичених жирних кислот 0,170-0,294 г 0,9% 0

 

Ненасичені жирні кислоти

 

Назва кислоти Вміст, г на 100 г продукту
Пальмітолеїнова С 16:1 (омега-7) 0,0 г
Олеїнова С 18:1 (омега-9) 0,200-0,258 г
Лінолева С 18:2 (омега-6) 0,150-0,305 г
Ліноленова С 18:3 (омега-3) 0,017-0,030 г
Стеаридонова С 18:4 (омега-3) 0,0 г
Гадолеїнова С 20:1 (омега-11) 0,0 г
Арахідонова С 20:4 (омега-6) 0,0 г
Ейкозапентаєнова С 20:5 (омега-3) 0,0 г
Ерукова С 22:1 (омега-9) 0,0 г
Клупанодонова С 22:5 (омега-3) 0,0 г
Докозагексаєнова С 22:6 (омега-3) 0,0 г
Нервонова С 24:1 (омега-9) 0,0 г

 

Насичені жирні кислоти

 

Назва кислоти Вміст, г на 100 г продукту
Лауринова С 12:0 0,0 г
Міристинова С 14:0 0,0 г
Пентадеканова 15:0 0,0 г
Пальмітинова С 16:0 0,160-0,277 г
Стеаринова С 18:0 0,010-0,017 г
Арахінова С 20:0 0,0 г
Бегенова С 22:0 0,0 г
Лігноцеринова С 24:0 0,0 г

 

Стероли

 

Назва Вміст, масова частка на 100 г продукту % від денної норми
у цифрах візуально
Сума фітостеролів 55,0 мг 100,0% 100
Кампестерол 0,8 мг 1,5% 0
Бета-ситостерол 50,0 мг 125,0% 10030
Стигмастерол 2,2 мг 6,3% 5
Холестерин 0,0 мг 0,0%

 

ВУГЛЕВОДИ

 

Назва Вміст, масова частка на 100 г продукту % від денної норми
у цифрах візуально
Сумарний вміст вуглеводів 79,95-80,40 г 22,9% 20
Моно- та дисахариди 0,12-0,30 г 0,4% 0
Глюкоза 0,110 г 1,1% 0
Фруктоза 0,020 г 0,06% 0
Галактоза 0,0 г 0,0% 0
Сахароза 0,210 г
Лактоза 0,0 г 0,0% 0
Крохмаль 63,6 г  –
Мальтоза 0,0 г
Харчові волокна (клітковина) 1,3-2,2 г 7,0% 5
Пектин 1,0 г 20,0% 20
ПУРИНОВІ ОСНОВИ

 

Назва Вміст, масова частка на 100 г продукту % від денної норми
у цифрах візуально
Вміст суми пуринів 18,0 мг 11,7% 10

 

Одиниці вимірювання:
Чайна склянка: 200,0 г
Гранчаста склянка: 230,0 г
Чайна ложка: 8,0 г
Столова ложка: 25,0 г

Схожі записи

  • Ібн-Сіна та мідники

    Ібн-Сіна. Казки Ібн-Сіна та мідники      Одного разу в місті Ісфахан Ібн-Сіна прийшов до палацу султана і почав скаржитися:    – О, государю, мідники міста Кашан не дають мені вночі спокою. Вони так стукають, піднімають такий шум, що заважають мені спокійно читати і писати!    – Ібн-Сіна, – здивувався султан, – місто Кашан знаходиться…

  • Вольфрам для рослини: противник молібдену

             Вольфрам (W)          Для рослини – противник молібдену.     Вольфрам здатний заміщувати молібден як у тварин, так і у рослинах, а також у складі бактерій, при цьому він інгібує активність молібден–залежних ферментів, наприклад, ксантиноксидази.     При надмірному надходженні вольфраму у рослинах розвиваються симптоми молібденової недостатності: накопичується велика кількість нітратів, розвивається хлороз…

  • Контакти

    Контактна інформація Коновалова Олена Юріївна Завідувачка кафедри фармацевтичної і біологічної хімії, фармакогнозії Київський медичний університет м.Київ, Україна   Електронну адресу поки що свідомо  не наводжу, бо через велику завантаженість, на жаль,  зараз не маю змоги відповідати на ваші запитання.   І при зверненнях прошу врахувати, що я не є лікарем, не є дієтологом, тому не…

  • Хурма

    ХУРМА      Плоди хурми відрізняються високим вмістом вітамінів і мінеральних елементів. Особливо виділяються вони за вмістом пантотенової кислоти (у 100 г – 152% добової норми), аскорбінової кислоти (відповідно – 52,5% добової норми), каротиноїдів: бета-каротину (24%), бета-криптоксантину (28,9%), лютеїну та його ізомеру зеаксантину (13,9%); біотину (15%).       Плоди хурми містять багатий набір мінеральних…

  • Монографії

    Монографії 1. Коновалова О.Ю., Лебеда А.П. Цілюще зілля (Звіробій у терапії та профілактиці захворювань). – К.: Медкнига, 2008. – 288 с. 2. Ковальов В.М., Коновалова О.Ю., Сербін А.Г., Собко В.Г., Шевера М.В., Шеляг-Сосонко Ю.Р. Андрій Пилипович Лебеда. Біобібліографія. – К.: Фітосоціоцентр, 2010. – 44 с. 3. Коновалова О.Ю. Ботаніко-фармакогностичне дослідження видів звіробою при інтродукції в…

  • Золото: склерозу і старості – ні!

             Золото (= Аурум) (Au)          Склерозу і старості – ні!               Золото посилює бактерицидну дію срібла. Металеве золото нетоксичне для організму людини, на відміну від органічних похідних, що використовуються як лікарські препарати. У гомеопатичних дозах має виражену антисклеротичну дію. Можливе участь золота в нормалізації імунних процесів…