Марганець: міцні нерви, гарний настрій

         Марганець (= Манган) (Мn)

         Для людини – міцні нерви, гарний настрій.
      
    В організмі людини марганець необхідний для утворення та обміну вітаміну С, є складовою частиною ферментних систем, впливає на обмін білків, разом з нікелем і цинком покращує засвоєння ліпідів при атеросклерозі.

 
    Марганець в природі становить 0,1% маси Земної кори. Зміст марганцю в рослинах – 0,001–0,01% (за масою).
    
    Добова потреба організму людини залежить від трудової діяльності людини і становить від 2 до 5 мг. Рівень, що призводить до дефіциту, оцінюється в 1 мг/день. Люди, зайняті важкою фізичною працею, потребують більшої кількості марганцю.
 

    Абсорбція марганцю з раціону, ймовірно, становить 3–5%. Всмоктування марганцю відбувається по всій тонкій кишці. Марганець швидко покидає кров’яне русло і в тканинах присутній головним чином у мітохондріях клітин («силових станціях» клітини, в яких виробляється енергія). У підвищених кількостях знаходиться в печінці, трубчастих кістках, підшлунковій залозі, нирках. Більше марганцю в організмі людини містять трубчасті кістки і печінка.
    При абсорбції марганець конкурує з залізом і кобальтом: один з цих металів, якщо рівень його високий, може проявляти інгібуючу дію на всмоктування інших. Марганець є активатором багатьох ферментів.

 
    Важлива роль в концентруванні та виведенні марганцю належить печінці та підшлунковій залозі. Марганець майже повністю виділяється з калом, а також з потом і сечею.
 

    Біологічна роль в організмі людини. Марганець має значний вплив на життєдіяльність живих організмів. Він відноситься до найважливіших мікроелементів і є компонентом безлічі ферментів, виконуючи в організмі численні функції, активно впливає на обмін білків, вуглеводів і жирів. Важливою також вважається здатність марганцю посилювати дію інсуліну і підтримувати певний рівень холестерину в крові. У присутності марганцю організм повніше використовує жири.
    Основні біологічні функції марганцю:
    • бере участь у синтезі та обміні нейромедіаторів в нервовій системі;
    • перешкоджає вільно–радикальному окисленню, забезпечує стабільність структури клітинних мембран;
    • забезпечує нормальне функціонування м’язової тканини;
    • бере участь в обміні гормонів щитовидної залози (тироксин);
    • забезпечує розвиток сполучної тканини, хрящів і кісток;
    • посилює гіпоглікемічний ефект інсуліну;
    • підвищує гліколитичну активність;
    • підвищує інтенсивність утилізації жирів;
    • знижує рівень ліпідів в організмі;
    • протидіє жировій дегенерації печінки;
    • бере участь в регуляції обміну вітамінів С, Е, групи В, холіну, міді;
    • бере участь в забезпеченні повноцінної репродуктивної функції;
    • необхідний для нормального росту і розвитку організму.

 
    Марганець бере участь у формуванні кісткової тканини і кровотворенні, забезпечує нормальне функціонування нервової системи, допомагає боротися з алергічними реакціями і цукровим діабетом.
 

    Дефіцит марганцю – одне з поширених відхилень в біоелементному обміні сучасної людини. Дефіцит марганцю найчастіше пов’язаний з підвищеним психоемоційним навантаженням на людину, за рахунок посиленого «витрат» марганцю для забезпечення основних нейрохімічних процесів у центральній нервовій системі. Дефіцит марганцю негативно позначається на стабільності мембран нервових клітин і нервової системи в цілому, відображається на функціях мозку та інших органів і систем. Можливо, люди, схильні до стресового впливу, мають підвищену потребу в одному з марганцевих ферментів, що може призвести до більшої сприйнятливості до дефіциту марганцю.

 

    Синергісти та антагоністи марганцю. Всмоктуванню марганцю в шлунково-кишковому тракті сприяють вітаміни B1, Е, фосфор та кальцій (в помірних кількостях).
    Перешкодою до засвоєння марганцю є надмірне надходження фосфору і кальцію.

 

    Причини дефіциту марганцю в організмі: недостатнє надходження марганцю ззовні (неадекватне харчування, зниження споживання продуктів, багатих марганцем, зокрема, рослинної їжі); надмірне надходження в організм фосфатів (лимонад, консерви); посилене виведення марганцю під впливом надмірного вмісту в організмі кальцію, міді та заліза; посилене витрачання марганцю внаслідок психоемоційних перевантажень, у жінок – у предклімактеричний період і при клімаксі; забруднення організму різними токсинами (цезій, ванадій), порушення регуляції обміну марганцю в організмі.

 

    Ознаки недостатності марганцю. Недостатність марганцю може призвести до зниження рівня «корисного» холестерину в крові, порушення толерантності до глюкози, наростання надмірної ваги, ожиріння, розвитку атеросклерозу, гіпертензії, серцево-судинних розладів, порушення панкреатичної функції, погіршення орієнтації в просторі, порушення зору і слуху, втоми, слабкості, запаморочення, дратівливості, поганого настрою, погіршення процесів мислення, здатності до прийняття швидких рішень, зниження пам’яті, порушення скорочувальної функції м’язів, схильності до спазмів і судом, болів у м’язах, рухових розладів, м’язових судом, тремору, дегенеративних змін суглобів, схильності до розтягнень і вивихів, остеопорозу в клімактеричний період, інтенсивного потовиділення, витончення зубної емалі, порушення пігментації шкіри, появи дрібної лусочкової висипки, вітіліго, затримки росту нігтів і волосся, розладів імунітету, а також до дисфункції яєчників, раннього клімаксу, передчасного старіння, безпліддя, захворювань молочної залози, ризику онкологічних захворювань.

 

    Основні прояви надлишку марганцю: млявість, втомлюваність, сонливість, заторможеність, погіршення пам’яті, депресія, порушення м’язового тонусу, парестезії, уповільненість і скутість рухів, порушення ходи, зниження м’язового тонусу, атрофія м’язів, розвиток паркінсонізму, енцефалопатії, дифузне вузлове ураження легень, розвиток манганоконіозу (при вдиханні пилу).

 

    Марганець необхідний: при остеопорозі, гіперліпідемії, гіпертонічній хворобі, для профілактики серцево-судинних захворювань, для покращення пам’яті.

 

    Харчові джерела марганцю: горіхи та насіння: арахіс, кеш’ю, кунжут, мак, бразильський горіх, волоський горіх, фісташки і, особливо, макадамія, мигдаль, кедровий горіх, насіння соняшника, насіння гарбуза, ліщина, каштани; морські водорості; фрукти: авокадо, абрикоси, ананаси, банани, виноград, журавлина, чорниця, полуниця (суниці), калина, кизил, журавлина, аґрус, малина, обліпиха, горобина чорноплідна, смородина червона, смородина чорна, хурма, чорниця; сухофрукти: родзинки, сушений інжир, курага, фініки, чорнослив; овочі: імбир, кабачки, капуста білокачанна, капуста броколі, капуста брюсельська, капуста червонокачанна, картопля, морква, пастернак, патисони, гострий перець (чилі), петрушка, буряк, хрін, часник; зелень: базилік, коріандр (кінза), зелена цибуля, цибуля-порей, шніт-цибуля, зелень петрушки, черешки ревеню, рукола, салат, зелень селери, кріп, зелень часнику, шпинат, щавель, естрагон; злакові та бобові: боби, горох, гречка, кукурудза, вівсянка, пшоно, пшениця м’яка, пшениця тверда, рис білий довгозерний, рис білий круглозерний, рис нешліфований, дикий рис, жито, ячмінь та інші цільні зерна, соя, квасоля, сочевиця; гриби: білі гриби, лисички; яєчні жовтки.
    Досить багаті марганцем крупи (в першу чергу – вівсяна та гречана).
    Особливо багатий марганцем чай, трохи менше його в каві. При необхідності швидко збільшити кількість цього мікроелемента в крові достатньо випити склянку чаю.

 

 

Схожі записи

  • Капуста кольрабі (Brassica oleracea var gongylodes)

    КАПУСТА КОЛЬРАБІ Капуста кольрабі багата аскорбіновою кислотою (в 100 г – 71% від добової норми), кремнієм (відповідно – 236%), бором (143%), калієм (15%), молібденом (14,3%), міддю (13,2%), моно- і дисахаридами (14,8%), основу яких складає глюкоза (в 100 г – 15% добової норми), містить крохмаль (в 100 г – 0,5 г), не містить сахарози. Вміст суми…

  • Білий гриб (Boletus edulis)

    Основні відомості щодо хімічного складу Білі гриби багаті на аскорбінову кислоту (в 100 г – 42,9% добової норми для організму людини), на пантотенову кислоту (відповідно – 42,0%), нікотинову кислоту (30,3%), срібло (285,7%), ванадій (78,0%), кобальт (60,0%), мідь (32,0%), кадмій (28,0%), рубідій (26,0%), галій (22,0%), калій (18,7%), селен (17,0%), хром (12,0%), марганець (11,5%), фосфор (11,1%), містять…

  • Тилія

    Біологічно активні добавки, розроблені професором Н.П. Максютіною     Тилія         Водний екстракт з квітів липи серцелистої Tilia cordata Mill., стабілізований пектином.     Містить флавоноїди, кумарини, сапоніни, слиз, ефірні олії, каротин, аскорбінову кислоту, пектин, дубильні речовини, макро- та мікроелементи (К, Mg, Ca, P, J, Fe, Zn, Co).     Унікальні властивості флавоноїдів липи сприяють підвищенню працездатності…

  • Гранат

    ГРАНАТГранат вирізняється за вмістом вітаміну К (в 100 г – 14% добової норми), аскорбінової кислоти (відповідно – 11%) та фолієвої кислоти (9,5%), відрізняється високим вмістом ряду мінеральних елементів: бору (77,7%), рубідію (38%), ванадію (35%), талію (25%), кобальту (21%), міді (16%), калію (9%).      Гранат багатий на фітостероли (31%), у складі яких переважає “жіночий” фітостерол…

  • Арсен: отрута чи сексуальний стимулятор?

             Миш’як (Арсен) (As)          Головна зброя отруйників чи сексуальний стимулятор?              Миш’як класифікується як умовно необхідний, імунотоксичний для людського організму елемент.     З давніх часів миш’як відомий як ліки, так і отрута. У Римі були відомі отрути Локусти; у Венеції, наприклад, двір наймав спеціалістів з отруєння. І…

  • Ківі

    КІВІ       Плоди ківі – багате джерело вітаміну С (аскорбінової кислоти) (в 100 г – 195% добової норми), містять досить багато вітаміну К (відповідно – 33,6%) і (у порівнянні з іншими фруктами) вітаміну Е (9,7%); макро- і мікроелементів: бору (142,9), кремнію (57%), рубідію (44%), стронцію (15,1%), молібдену (14,3%), міді (13%), калію (12%), кобальту…