Фтор: геть карієс!

         Фтор (F)

         Геть карієс!
          
     В організмі людини фтор стимулює імунний захист і кровотворення, підвищує стійкість зубів до карієсу, бере участь у рості скелета, запобігає остеопорозу.
     

     Добова потреба організму людини – від 3 до 5 мг. Безпечне та адекватне споживання фтору у дорослих – від 1,5 до 4 мг.
 
      65% фтору надходить в організм з водою, причому засвоєння фтору саме з води відбувається значно краще, ніж з харчових продуктів.
 

    Вміст фтору в тілі дорослої людини становить близько 2,6 г. Фтор при введенні в організм дуже швидко всмоктується в кишечнику (аналогічно хлоридам). В організмі фтор знаходиться в зв’язаному стані, зазвичай у вигляді важкорозчинних солей з кальцієм, магнієм, залізом. Сполуки фтору входять до складу всіх тканин людського тіла. Особливо багато фтору, 99% від його загальної кількості, припадає на кістки та зубну емаль. З організму фтор виводиться переважно з сечею.

 

     Біологічна роль в організмі людини. Фтор для людини є надзвичайно важливим мікроелементом, оскільки він життєво необхідний для нормального росту та розвитку.

 

    Фтор бере участь в утворенні кісткової тканини та формуванні емалі і дентину зубної тканини. Він має виражений протикарієсний ефект, який пояснюється заміщенням гідроксильної групи гідроксиапатиту емалі на фтор.
    Деякі автори наводять дані про те, що фтор також пригнічує кислотоутворюючі бактерії.
    Крім того, фтор в організмі стимулює кровотворну систему та імунітет, стимулює репаративні процеси при переломах кісток, а також запобігає розвитку сенільного остеопорозу.

 

    В організмі фтор бере участь у багатьох важливих біохімічних реакціях – активує аденілатциклазу, інгібує ліпази, естерази, лактатдегідрогенази та ін.
   
    Синергісти та антагоністи фтору. Всмоктування фтору в шлунково-кишковому тракті залежить від розчинності його солей та концентрації кальцію.
    Фтор пригнічує метаболізм йоду і може індукувати зоб.
    Магній гальмує засвоєння фтору організмом.

 

     Ознаки недостатності фтору: карієс зубів, остеопороз.
 
    При надмірному надходженні фтору в організм розвивається захворювання, відоме під назвою флюороз. Захворювання виникає при концентрації фтору у воді більше 1 мг/л. Воно проявляється потемнінням емалі зубів, плямистістю зубної емалі.
    В районах, де фтору у воді менше 0,5 мг/л, проводять його фторування, при надлишку фтору необхідно дефторування питної води.

 

    Існують дослідження, які стверджують, що фтор підвищує ризик виникнення остеосаркоми. Ці дані поставили перед вченими питання про доцільність фторування води.

 

    Основні прояви надлишку фтору: поява мелоподібних плям на зубах, руйнування зубної емалі, крихкість зубів, остеосклероз (флюороз), остеомаляція, остеопороз, кальциноз сухожиль і зв’язок, утворення кісткових шпор; крововиливи в області ясен, слизових оболонок рота і носа, втрата голосу, сухий задушливий кашель; брадикардія, зниження артеріального тиску; свербіж, подразнення та лущення епідермісу, порушення жирового та вуглеводного обміну.

 

    Фтор необхідний: при карієсі зубів, остеопорозі.

 

    Харчові джерела фтору: значна кількість фтору міститься в рибі (найбільше – у скумбрії, трісці та сомі – до 5–10 мкг/г), баранині, телятині, печінці, деяких горіхах (волоський горіх). Високий вміст фтору характерний для яєць, молока, шпинату.
    Особливо багатий на фтор чай, вміст фтору в якому становить 75–100 мг% (під час заварювання чаю в розчин переходить 2/3 від загальної кількості).
    Звичайна питна вода містить 1 мг фтору на літр.

 

    А яка роль фтору в житті рослин?

Схожі записи

  • Петрушка

    ПЕТРУШКА (коренеплід)Коренеплід петрушки багатий на вітамін К (в 100 г – 137% від добової норми), аскорбінову кислоту (відповідно – 39%), піридоксин (30%); мінеральними елементами: бором (58,8%), кремнієм (43%), ванадієм (25%), міддю (23%), марганцем (22,5%), калієм (14%), рубідієм (14%), кобальтом (13,8%), цинком (11,3%); також виділяється за вмістом моно- і дисахаридів (12,2%), клітковини (12,8%); містить значні кількості сахарози (в 100 г –…

  • Яблука

    ЯБЛУКА Яблука, як і груші, містять мало вітамінів, за винятком аскорбінової кислоти (в середньому в 100 г – 24,3% добової норми, але залежно від сорту її вміст в яблуках становить від 3,7% до 44,3%), і відрізняються високим вмістом деяких мінеральних елементів.      Мінеральний склад яблук і груш близький, але яблука містять значно більше бору…

  • Чай з плівкою: випити чи вижити…

    Чай з плівкою: випити чи вижити…     Китайська народна мудрість говорить: «Перестоялий чай подібний до отрути».    А в Японії кажуть: «Вчорашній чай гірший за укус змії». Чай (або, інакше кажучи, екстракт листя чаю) за хімічним складом – складна суміш, що складається з катехінів, їх димерів (теафлавінів) і полімерів (теарубігінів); проантоціанідінів; окислених низькомолекулярних конденсованих танінів; похідних…

  • Рукола

    РУККОЛА (індау, ерука посівна)       Рукола виділяється за вмістом вітаміну К (філохінону) (у 100 г – 90,5% добової норми), лютеїну та його ізомеру зеаксантину (відповідно – 59,3%), бета-каротину (28,5%), фолієвої кислоти (24,3%), вітаміну С (аскорбінової кислоти) (21,4%), пантотенової кислоти (8,8%).       Мінеральний склад руколи відзначається збалансованістю, вона містить значну кількість різноманітних мінеральних елементів….

  • Максимович-Амбодик Нестор Максимович

    «Навіщо шукати зцілення за морем, коли цілюща трава росте у нас під ногами, чекаючи лише на добре слово та знання». Максимович-Амбодик Нестор Максимович (7 листопада (27 жовтня) 1744 – 5 серпня (24 липня) 1812). 68 років Походження та академічне становлення Нестор Максимович народився у 1744 році в селі Веприк (Полтавщина) у родині священника. Його інтелектуальний…

  • Твірні тканини рослин: Аніме-комікс для “Крок-1” (фармацевтична ботаніка)

    Продовжуємо наш гумористичний ботанічний цикл підготовки до “Крок-1” з фармацевтичної ботаніки ботанічним коміксом та новою гуморескою у стилі Павла Глазового! Твірні тканини (меристеми) – “Архітектори Росту“ Тепер віддамо належне твірним тканинам (меристемам) – вічному двигуну рослинного життя, першоджерелу кожної клітини та архітекторам росту і творцям рослинного Всесвіту. У рослини, наче в казці, диво є одне…