Буряк

Буряк відрізняється невисоким вмістом вітамінів, за винятком аскорбінової кислоти (у 100 г – 11% від денної норми) і бетаїну (відповідно – 13%), але надзвичайно багатий мінеральними елементами: рубідієм (453%), бором (400%), кремнієм (263%), ванадієм (175%), літієм (60%), хромом (40%), марганцем (33%), кобальтом (23%), міддю (14%), молібденом (14%), калієм (12%), залізом (10,6%), кальцієм (10,1%); виділяється за вмістом суми фітостеролів (45%), а також моно- і дисахаридів (17,4%), клітковини (13%) і пектину (19%); містить значну кількість сахарози (у 100 г – 8,6 г) і крохмаль (у 100 г – 0,1 г).
Буряк містить досить багато токсичного ультрамікроелемента талію (у 100 г – 35% добової норми), здатний концентрувати стронцій.
     Вміст суми пуринових основ в 100 г становить 6,7% добової норми, що слід враховувати при подагрі.
     Буряк, як і перець гострий, є однією з небагатьох харчових рослин, що містять стероїдні сапоніни. Він містить протодіосцин і його глікозиди, які в організмі людини метаболізуються до дегідроепіандростерону, часто інакше званого «гормоном молодості». Дегідроепіандростерон в організмі людини підвищує рівень тестостерону, позитивно впливає на імунітет, цілісність клітинних мембран, рівень холестерину (докладніше – див. перець гострий).
     У той же час буряк характеризується досить високим вмістом щавлевої кислоти: у 100 г – 500-600 мг (тобто 137,5% максимально можливого добового рівня її споживання), яка в організмі людини, утворюючи оксалати, може призвести до каменеутворення в нирках, викликати загострення подагри та ревматоїдного артриту (детальніше – див. Ревінь).
 
Калорійність 100 г: 39-42 ккал
Вода в 100 г: 86 г
Зола з 100 г: 1 г
 
ХІМІЧНИЙ СКЛАД
 
Вітаміни, макро- і мікроелементи, поживні речовини на 100 г
 
ВІТАМІНИ

 

Назва Вміст, масова частка на 100 г продукту % від денної норми
у цифрах візуально*
Вітамін B1 (тіамін) 0,02 1 0
Вітамін B2 (рибофлавін) 0,04 2 5
Вітамін B5 (пантотенова кислота) 0,12 2 5
Вітамін B6 (піридоксин) 0,07 4 5
Вітамін B9 (фолієва кислота) 13 мкг 3 5
Вітамін В12 (ціанокобаламін) 0,0 мкг 0 0
Вітамін C (аскорбінова кислота) 10,0 11 10
Вітамін E (альфа-токоферол) 0,1 1  0
Вітамін D (ергокальциферол) 0,0 мкг 0 0
Вітамін PP (нікотинова кислота) 0,4 2 5
Вітамін К (філохінон) 0,2 мкг 0,2 0
Біотин 0,2 мкг 0,4  0
Бета-каротин 6-10 мкг  0,2 0
Лютеїн + зеаксантин 0 мкг  0 0
Холін 6 1,2 0
Метилметионінсульфоній (вітамін U) 14,6 7,3 10
Бетаїн 128,7  13  20

* Повний глечик – 100% денної норми; порожній – 0-1% денної норми.

 
МІНЕРАЛЬНІ ЕЛЕМЕНТИ

Макроелементи
 
Назва Вміст, масова частка на 100 г продукту % від денної норми
у цифрах візуально
Калій 288,0 мг 12  10
Кальцій 37,0-163,0 мг 10,1 10
Кремній 79,0 мг 263 10010060
Магній 22,0 6 5
Натрій 46,0-92,0 мг 7 10
Сірка 7,0 0,7  0
Фосфор 43,0 мг 5 5
Хлор 43,0 мг 2 5

 Мікро- та ультрамікроелементи 

Назва Вміст, масова частка на 100 г продукту % від денної норми
у цифрах візуально
Алюміній 26,9 мкг 0,07 0
Бор 280,0 мкг 400  100100100100
Ванадій 70,1 мкг  175 10080
Залізо 1,4-1,8 мг 10,6  10
Йод 7,0-17,0 мкг 8,5 10
Кобальт 2,3 мкг 23  20
Літій 60,0 мкг 60  60
Марганець 660,0 мкг  33 30
Мідь 140,0 мкг 14  20
Молібден 10 мкг 14 20
Нікель 14,0 мкг 9 10
Олово 0,08 мкг 0,004 0
Рубідій 453,0 мкг 453  10010010010050
Селен 0,7 мкг 1 0
Стронцій 8,4 мкг 1 0
Таллій 0,7 мкг 35 40
Фтор 20,0 мкг 1 0
Хром 20,0 мкг  40  40
Цинк 430 мкг 4 5

 БІЛКИ ТА АМІНОКИСЛОТИ 

Назва Вміст, масова частка на 100 г продукту % від денної норми
у цифрах візуально
Сумарний вміст білків 1,5 3 5
Вміст незамінних амінокислот  0,46  2,2  5
Вміст замінних амінокислот  0,89 1,6 0

 Незамінні амінокислоти 

Назва кислоти Вміст, г на 100 г продукту % від денної норми
у цифрах візуально
Валін 0,05 3 5
Гістидин 0,01 1 0
Ізолейцин 0,06 4  5
Лейцин 0,07 2  5
Лізин 0,09 3 5
Метіонін 0,02 1 0
Треонін 0,05 3 5
Триптофан 0,01 3 5
Фенілаланін 0,1 4  5

 Замінні амінокислоти 

Назва кислоти Вміст, г на 100 г продукту % від денної норми
у цифрах візуально
Аланін 0,04 0,8 0
Аргінін 0,07  1,1 0
Аспарагінова кислота 0,33  2,7 5
Гліцин 0,04  1,1 0
Глутамінова кислота 0,27  2 5
Пролін 0,05  1,1 0
Серин 0,06 0,7 0
Тирозин 0,05 1,7 0
Цистин 0,02  1,1 0
ЖИРИ ТА ЖИРНІ КИСЛОТИ 
Назва Вміст, масова частка на 100 г продукту % від денної норми
у цифрах візуально
Сумарний вміст жирів 0,1 0,1 0
Вміст ненасичених жирних кислот 0,153  0,4 0
Вміст омега-3 ненасичених жирних кислот 0,021 2,1 5
Вміст омега-6 ненасичених жирних кислот 0,105 1,1 0
Вміст насичених жирних кислот 0,048 0,2  0

 Ненасичені жирні кислоти 

Назва кислоти Вміст, г на 100 г продукту
Пальмітолеїнова С 16:1 (омега-7) 0,0
Олеїнова С 18:1 (омега-9) 0,026
Лінолева С 18:2 (омега-6) 0,105
Ліноленова С 18:3 (омега-3) 0,021
Стеаридонова С 18:4 (омега-3) 0,0
Гадолеїнова С 20:1 (омега-11) 0,0
Арахідова С 20:4 (омега-6) 0,0
Ейкозапентаєнова С 20:5 (омега-3) 0,0
Ерукова С 22:1 (омега-9) 0,0
Клупанодонова С 22:5 (омега-3) 0,0
Докозагексаєнова С 22:6 (омега-3) 0,0
Нервонова С 24:1 (омега-9) 0,0

 Насичені жирні кислоти 

Назва кислоти Вміст, г на 100 г продукту
Міристинова С 14:0 0,0
Пальмітинова С 16:0 0,046
Стеаринова С 18:0 0,002 г
Арахінова С 20:0 0,0
Бегенова С 22:0 0,0
Лігноцеринова С 24:0 0,0

 Стероли 

Назва Вміст, масова частка на 100 г продукту % від денної норми
у цифрах візуально
Сума фітостеролів 25  45 50
Холестерин 0,0 мг 0

 ВУГЛЕВОДИ 

Назва Вміст, масова частка на 100 г продукту % від денної норми
у цифрах візуально
Сумарний вміст вуглеводів 11,3 4 5
Моно- та дисахариди 8,7 17,4 20
Глюкоза 0,3  3 5
Фруктоза 0,1 0,3 0
Галактоза 0,0 0 0
Сахароза 8,6
Лактоза 0,0 0 0
Крохмаль 0,1  –
Мальтоза 0,0
Клітковина 2,5 13 10
Пектин 0,5-1,4 г 19 20

ПУРИНОВІ ОСНОВИ

Назва Вміст, масова частка на 100 г продукту % від денної норми
у цифрах візуально
Вміст суми пуринів 8 6,7 10

Одиниці виміру:
Штука: близько 125,0 г
Чайна склянка: 250,0 г
Гранована склянка: 200,0 г
Чайна ложка: 7,0 г
Столова ложка: 20,0 г

Схожі записи

  • Печериці (Шампіньйони)

    ПЕЧЕРИЦІ Печериці багаті кобальтом (в 100 г – 121,0% добової норми), міддю (відповідно – 43,5%), селеном (26,2%), рубідієм (26,0%), хромом (22,8%), калієм (21,2%), йодом (12,0%), пантотеновою кислотою (42,0%), біотином (32,0%), рибофлавіном (22,5%), нікотиновою кислотою (24,0%), аскорбіновою кислотою (10,0%), не містять крохмалю та сахарози.      Шампіньони вирізняються за вмістом фітостеролів (в 100 г – 82,7% добової…

  • Залізо: ліки від “блідої немочі”

             Залізо (= Феррум) (Fe)          Для людини – ліки від «блідої немочі».             Одним з життєво важливих елементів є залізо. З усіх металів залізо відіграє найбільш багатогранну та суттєву роль у житті на Землі. Це найпоширеніший на Землі метал після алюмінію, складає 4,2% ваги всієї Земної…

  • Як запам’ятати формули алкалоїдів

       Правило чотирнадцять – екзамен не відкладеться.            Як запам’ятати формули алкалоїдів?    Алкалоїди – сполуки, дуже різноманітні за структурою. Загальною рисою їх є наявність атома азоту в молекулі та шлях біосинтезу (утворюються з амінокислот, крім псевдоалкалоїдів). Ще в 1937  р. О.П. Орехов поділив алкалоїди на протоалкалоїди (атом азоту знаходиться не в складі гетероцикла, а…

  • Основні (паренхімні) тканини рослин. Аеренхіма (Анімований комікс)

    “Крок-1” (фармацевтична ботаніка) Вітаю, майбутні колеги! Ми продовжуємо нашу мандрівку мікросвітом рослин. Сьогодні ми зануримося в глибини водних джунглів, де панує особлива архітектура – аеренхіма. Чи замислювалися ви коли-небудь, як рис або латаття примудряються дихати, перебуваючи глибоко під водою чи в щільному мулі? Секрет криється в їхніх унікальних «вентиляційних шахтах» – спеціалізованій тканині, яка називається…

  • Холодок (Спаржа)

    ХОЛОДОК (= СПАРЖА, АСПАРАГУС) Спаржа відрізняється збалансованим вмістом вітамінів та мінеральних елементів. Зокрема, спаржа виділяється за вмістом метилметіонінсульфонію хлориду (вітаміну U): в 100 г – 110% від добової норми, а також філлохінону (відповідно – 35%), фолієвої кислоти (13%), каротиноїдів лютеїну та його ізомера зеаксантину (11,8%), бета-каротину (9%), тіаміну (9%), рибофлавіну (8%), альфа-токоферолу (8%). Спаржа є…

  • Залізо для рослини: ліки від хлорозу

             Залізо (= Ферум) (Fe)          Для рослини – ліки від хлорозу.                В рослинних організмах залізо входить до складу активних центрів окислювально-відновлювальних ферментів каталази та пероксидази, бере участь у синтезі хлорофілу, процесах дихання, фіксації азоту, реакціях обміну речовин. Залізо є основною частиною речовин, необхідних для фотосинтезу…