Кеш’ю

КЕШ’Ю
      Насіння (горіхи) кеш’ю, як і всі продукти цієї групи, – дуже калорійний продукт, але при цьому вони характеризуються високим вмістом багатьох вітамінів, мінеральних елементів, білків, поліненасичених жирних кислот і фітостеролів.
 
     Так, горіхи кеш’ю багаті гамма-токоферолом (в 100 г – 35,4% добової норми), вітаміном В1 (тіаміном) (відповідно – 32,9%), вітаміном РР (нікотиновою кислотою) (29,3%), вітаміном К (філохіноном) (28,4%), біотином (26,2%), вітаміном В6 (піридоксином) (21%), пантотеновою кислотою (17,2%), холіном (12,2%).
     Основу мінерального складу кеш’ю складають: мідь (215,0%), кремній (200%), ванадій (75,0%), кобальт (73,0%), марганець (71,5%), магній (70,3%), фосфор (67,8%), цинк (47,3%), залізо (42,4%), молібден (42,4%), стронцій (28,1%), бор (25,7%), калій (24%), селен (22,3%).
     Горіхи кеш’ю виділяються за вмістом як незамінних, так і замінних амінокислот (в 100 г – відповідно 28,2% і 18,8%), при цьому вміст усіх виявлених у насінні (горіхах) кеш’ю амінокислот (у 100 г) перевищує 10% добової норми. Особливо багаті горіхи кеш’ю незамінними амінокислотами: валіном (40,8%) і ізолейцином (36,6%); серед замінних амінокислот домінують аргінін (28,5%) і глутамінова кислота (26,6%).
     Горіхи кеш’ю також характеризуються високим вмістом ненасичених жирних кислот (85,6%), особливо поліненасичених омега-6 жирних кислот (а саме – лінолевої кислоти): в 100 г міститься 85,6% добової норми. При цьому співвідношення вмісту омега-6 та омега-3 жирних кислот складає 4,8:1, що є оптимальним для людського організму (детальніше – див.: Омега–3 або омега–6: що краще?). Досить багато в кеш’ю і мононенасиченої омега-9 жирної кислоти – олеїнової кислоти (в 100 г – 26,804 г), що захищає кровоносні судини від утворення холестеринових бляшок і є хорошою профілактикою атеросклерозу.
      Особливо виділяється кеш’ю за вмістом фітостеролів (в 100 г – 307,3% добової норми), основну частину яких складає бета-ситостерол (117,5%), що дозволяє віднести кеш’ю до жіночих продуктів (детальніше – див. Авокадо).
       Кеш’ю містить моно- і дисахариди (15,0%), клітковину (14,6%), велику кількість крохмалю (в 100 г – 23,49 г) і сахарозу (5,81 г).
       Вміст суми пуринових основ в 100 г складає 10% добової норми.
      Вміст щавлевої кислоти в 100 г – 262 мг, що складає 65,5% від максимально допустимого добового рівня її споживання (детальніше – див. Ревінь).
       Слід враховувати, що горіхи кеш’ю спроможні накопичувати токсичний мікроелемент стронцій (в 100 г – 28,1% добової норми).
Калорійність 100 г: 553 ккал
Вода в 100 г: 5,20 г
Зола з 100 г: 2,54 г

ХІМІЧНИЙ СКЛАД
 
Вітаміни, макро- і мікроелементи, поживні речовини на 100 г
ВІТAMІНИ
Назва Вміст, масова частка на 100 г продукту % від добової норми
в цифрах візуально*
Вітамін B1 (тіамін) 0,42-0,50 мг 32,9% 30
Вітамін B2 (рибофлавін) 0,06-0,22 мг 7,0% 10
Вітамін B5 (пантотенова кислота) 0,86 мг 17,2% 20
Вітамін B6 (піридоксин) 0,42 мг 21,0% 20
Вітамін B9 (фолієва кислота) 25,0 мкг 6,3% 5
Вітамін В12 (ціанокобаламін) 0,0 мкг 0,0% 0
Вітамін C (аскорбінова кислота) 0,5 мг 0,7% 0
Вітамін E (альфа-токоферол) 0,90 мг 6,0% 5
Бета-токоферол 0,03 мг 0,2% 0
Гамма-токоферол 5,31 мг 35,4% 40
Дельта-токоферол 0,36 мг 2,4% 5
Вітамін D (ергокальциферол) 0,0 мкг 0,0% 0
Вітамін PP (нікотинова кислота) 5,85 мг 29,3% 30
Вітамін К (філохінон) 34,1 мкг 28,4% 30
Біотин 13,1 мкг 26,2% 30
Бета-каротин 0,0 мкг 0,0% 0
Альфа-каротин 0,0 мкг 0,0% 0
Лютеїн + зеаксантин 22,0 мкг 0,4% 0
Бета-криптоксантин 0,0 мкг 0,0% 0
Лікопін 0,0 мкг 0,0% 0
Холін 61,0 мг 12,2% 10
Метилметіонінсульфоній (вітамін U) 0,0 мг 0,0% 0
Бетаїн триметилгліцин 0,5 мг 0,05% 0

* Повний глечик – 100% добова норма; пустий – 0-1% добової норми.

МІНЕРАЛЬНІ ЕЛЕМЕНТИ

Макроелементи

 

Назва Вміст, масова частка на 100 г продукту % від добової норми
в цифрах візуально
Калій 553,0-660,0 мг 24,0% 30
Кальцій 37,0-47,0 мг 3,8% 5
Кремній 60,0 мг 200,0% 100100
Магній 270,0-292,0 мг 70,3% 70
Натрій 12,0-16,0 мг 1,1% 0
Сірка 41,0 мг 4,1% 5
Фосфор 490,0-593,0 мг 67,8% 70
Хлор 9,0 мг 0,4% 0

 

Мікроелементи та ультрамікроелементи

 

Назва Вміст, масова частка на 100 г продукту % від добової норми
в цифрах візуально
Алюміній 100,0 мкг 0,3% 0
Бор 18,0 мкг 25,7% 30
Ванадій 30,0 мкг 75,0% 80
Залізо 6,00-6,68 мг 42,4% 40
Йод 11,1 мкг 7,4% 10
Кобальт 7,3 мкг 73,0% 70
Літій 4,2-6,0 мкг 5,1% 5
Марганець 1200,0-1660,0 мкг 71,5% 70
Мідь 2100,0-2200,0 мкг 215,0% 10010020
Молібден 29,7 мкг 42,4% 40
Миш’як 0,3 мкг 2,5% 5
Нікель 5,1 мкг 3,4% 5
Олово 35,0 мкг 1,8% 0
Рубідій 4,1 мкг 4,1% 5
Свинець 0,3 мкг 3,0% 5
Селен 11,7-19,9 мкг 22,3% 30
Стронцій 225,0 мкг 28,1% 30
Таллій 0,08 мкг 4,0% 5
Титан 9,0 мкг 1,1% 0
Фтор 21,0 мкг 0,5% 0
Хром 3,8 мкг 7,6% 10
Цинк 5600,0-5780,0 мкг 47,3% 50
Цирконій 4,5 мкг 9,0% 10

 

БІЛКИ І АМІНОКИСЛОТИ

 

Назва Вміст, масова частка на 100 г продукту % від добової норми
в цифрах візуально
Сумарний вміст білків 18,22 г 22,8% 20
Вміст незамінних амінокислот 6,146 г 28,2% 30
Вміст замінних амінокислот 10,688 г 18,8% 20

 

Незамінні амінокислоти

 

Назва кислоти Вміст, г на 100 г продукту % від добової норми
в цифрах візуально
Валін 1,000-1,040 г 40,8% 40
Гістидин 0,399 г 19,0% 20
Ізолейцин 0,731 г 36,6% 40
Лейцин 1,285 г 27,9% 30
Лізин 0,817 г 19,9% 20
Метіонін 0,274 г 15,2% 20
Треонін 0,592 г 24,7% 30
Триптофан 0,237 г 23,7% 30
Фенілаланін 0,791 г 26,4% 30

 

Замінні амінокислоти

 

Назва кислоти Вміст, г на 100 г продукту % від добової норми
в цифрах візуально
Аланін 0,702 г 10,6% 10
Аргінін 1,741 г 28,5% 30
Аспарагінова кислота 1,505 г 12,3% 10
Гліцин 0,803 г 22,9% 20
Глутамінова кислота 3,624 г 26,6% 30
Пролін 0,690 г 15,3% 20
Серин 0,849 г 10,2% 10
Тирозин 0,491 г 16,4% 20
Цистин 0,283 г 15,7% 20



ЖИРИ І ЖИРНІ КИСЛОТИ

 

Назва Вміст, масова частка на 100 г продукту % від добової норми
в цифрах візуально
Сумарний вміст жирів 46,30 г 46,3% 50
Вміст ненасичених жирних кислот 35,1 г 85,6% 90
Вміст омега-3 ненасичених жирних кислот 0,161 г 16,1% 20
Вміст омега-6 ненасичених жирних кислот 7,661 г 76,6% 80
Вміст насичених жирних кислот 9,2 г 36,8% 40

 

Ненасичені жирні кислоти

 

Назва кислоти Вміст, г на 100 г продукту
Пальмітолеїнова С 16:1 (омега-7) 0,318 г
Олеїнова С 18:1 (омега-9) 26,804 г
Лінолева С 18:2 (омега-6) 7,661 г
Ліноленова С 18:3 (омега-3) 0,161 г
Стеаридонова С 18:4 (омега-3) 0,0 г
Гадолеїнова С 20:1 (омега-11) 0,139 г
Арахідонова С 20:4 (омега-6) 0,0 г
Ейкозапентаєнова С 20:5 (омега-3) 0,0 г
Ерукова С 22:1 (омега-9) 0,0 г
Клупанодонова С 22:5 (омега-3) 0,0 г
Докозагексаєнова С 22:6 (омега-3) 0,0 г
Нервонова С 24:1 (омега-9) 0,0 г

 

Насичені жирні кислоти

 

Назва кислоти Вміст, г на 100 г продукту
Каприлова 8:0 0,132 г
Капринова 10:0 0,132 г
Лауринова С 12:0 0,784 г
Міристинова С 14:0 0,347 г
Пентадеканова 15:0 0,0 г
Пальмітинова С 16:0 4,351 г
Стеаринова С 18:0 2,972 г
Арахінова С 20:0 0,0 г
Бегенова С 22:0 0,0 г
Лігноцеринова С 24:0 0,0 г

 

Стероли

 

Назва Вміст, масова частка на 100 г продукту % від денної норми
у цифрах візуально
Сума фітостеролів 158,0-184,0 мг 307,3% 1001001005
Кампестерол 3,6-5,3 мг 8,2% 10
Бета-ситостерол 44,4-49,1 мг 117,5% 10020
Стигмастерол 0,06-0,18 мг 0,3% 0
Дельта5-авенастерол 3,6-5,9 мг 11,3% 10
Дельта7-стигмастерол 0,18 мг 0,5% 0
Дельта7-авенастерол 0,24 мг 0,6% 0
Дельта7, 25-стигмастадієнол 0,77 мг 1,9% 5
Фукостерол 0,36-0,47 мг 1,1% 0
Холестерин 0,0 мг 0,0%

 

ВУГЛЕВОДИ

 

Назва Вміст, масова частка на 100 г продукту % від денної норми
у цифрах візуально
Сумарний вміст вуглеводів 32,7 г 9,3% 10
Моно- та дисахариди 7,5 г 15,0% 20
Глюкоза 0,05 г 0,5% 0
Фруктоза 0,05 г 0,1% 0
Галактоза 0,0 г 0,0% 0
Сахароза 5,81 г
Лактоза 0,0 г 0,0% 0
Крохмаль 23,49 г  –
Мальтоза 0,0 г
Клітковина 3,3-4,0 г 14,6% 20
Пектин 0,2 г 4,0% 5
ПУРИНОВІ ОСНОВИ
Назва Вміст, масова частка на 100 г продукту % від денної норми
у цифрах візуально
Сумарний вміст пуринів 13,0 мг 10,0% 10

Одиниці вимірювання:
Штука (маса одного горіха): 4-7 г
Чайна склянка: 120,0 г
Гранена склянка: 196,0 г
Чайна ложка: 6,0 г
Столова ложка: 20,0 г

Схожі записи

  • Манго

    МАНГО Манго виділяється за вмістом вітаміну С (аскорбінової кислоти) (у 100 г – 45,8% добової норми), фолієвої кислоти (відповідно – 21,5%), бета-каротину (18,3%). Серед мінеральних елементів переважають: кремній (105,0%), бор (30,6%), рубідій (23,2%), мідь (11,0%).      Плоди манго містять фітостероли (у 100 г – 44,4% добової норми), у складі яких переважає бета-ситостерол (відповідно –…

  • Валяшко Микола Овксентійович

    «Наука без практики мертва, а практика без науки – сліпа та небезпечна» Валяшко Микола Овксентійович (20 березня 1871 – 25 січня 1955). 84 роки Микола Валяшко – знакова постать, хто фактично перетворив українську фармацію з ремісничого «травництва» на фундаментальну академічну науку. Перший ректор Харківського фармацевтичного інституту, він став містком між класичною фармакогнозією та фармацевтичною хімією….

  • Базилік

    БАЗИЛІК Базилік виділяється за вмістом вітаміну К (філохінону) (у 100 г – 887,2% добової норми); каротиноїдів бета-каротину (відповідно – 62,8%), лютеїну та його ізомеру зеаксантину (56,7%); а також фолієвої кислоти (47,3%), вітаміну В6 (піридоксину) (37,4%), вітаміну С (аскорбінової кислоти) (25,7%), пантотенової кислоти (10,5%).        Серед мінеральних елементів у складі переважають: марганець (57,5%), кобальт…

  • Чай з плівкою: випити чи вижити…

    Чай з плівкою: випити чи вижити…     Китайська народна мудрість говорить: «Перестоялий чай подібний до отрути».    А в Японії кажуть: «Вчорашній чай гірший за укус змії». Чай (або, інакше кажучи, екстракт листя чаю) за хімічним складом – складна суміш, що складається з катехінів, їх димерів (теафлавінів) і полімерів (теарубігінів); проантоціанідінів; окислених низькомолекулярних конденсованих танінів; похідних…

  • Вчіть формули з усмішкою

    Вчіть формули з усмішкою! Ви побачите, що це просто, цікаво та захоплююче! У цьому розділі ми наводимо рекомендації, як краще засвоїти досить складний і багатий формулами матеріал спеціальної частини фармакогнозії (біологічно активні речовини). Тут зібрані ті напрацювання, які були придумані, використані та апробовані автором більш ніж за 20 років викладання курсу фармакогнозії в Національному медичному…

  • Ібн-Сіна. Книга «Дзеркало світу»

    Ібн-Сіна. Казки  Книга «Дзеркало світу»     Було це чи не було, але в давні часи в одній селі жив селянин з дружиною Сетарою. У них ріс один син, хлопчик на ім’я Абу-Алі Ібн-Сіна. Цей хлопчик не займався ніякою справою, а тільки читав і писав. Батько і мати все час повторювали йому: «У всього є своя…