Стронцій: ворог кісткового мозку

         Стронцій (Sr)

         Ворог кісткового мозку.
          
    Стронцій – елемент, обмін якого пов’язаний з обміном кальцію. В організмі людини він у кількостях до 3-4 мг на добу запобігає розвитку карієсу та остеопорозу.   

 
     Добова потреба організму людини точно не визначена. Разом з їжею в організм дорослої людини надходить 0,8–3,0 мг стронцію на добу.
 
    Стронцій, що надходить з їжею, відносно погано засвоюється організмом (близько 5–10%). Абсорбція стронцію відбувається в основному в дванадцятипалій та клубовій кишці. Абсорбований в організмі стронцій потім виводиться в основному з сечею і, в меншій мірі, з жовчю. У фекаліях знаходиться неабсорбований стронцій.
 
    В організмі дорослої людини масою 70 кг знаходиться близько 320 мг стронцію, причому його основна кількість (до 99%) депонується в кістках. Відносно високі концентрації стронцію в лімфатичних вузлах (0,30 ± 0,08 мкг/г), легенях (0,20 ± 0,02), яєчниках (0,14 ± 0,06), печінці та нирках (0,1 ± 0,03). У цілій крові виявлено 0,02 ± 0,002 мкг/мл стронцію.
 

    Біологічна роль в організмі людини. Стронцій здатний накопичуватися в живому організмі. За даними засновника геохімії ізотопів академіка А.П. Виноградова, середнє вміст стронцію в живому організмі становить 0,002%.

 

    Обмін стронцію пов’язаний з обміном кальцію. Він запобігає розвитку карієсу та остеопорозу.

 

    Синергісти та антагоністи стронцію. Кальцій, що міститься в складі кісткової тканини, за своїми властивостями близький до стронцію, тому іони стронцію можуть заміщати кальцій у кістках. При цьому спостерігаються випадки як синергізму, так і антагонізму стронцію.
    Вітамін D, лактоза, амінокислоти лізин та аргінін покращують абсорбцію стронцію.
    Рослинна їжа, багата харчовими волокнами, а також сульфат натрію та сульфат барію, можуть зменшувати засвоєння стронцію.

 

    Ознаки недостатності стронцію: дані про знижений вміст в організмі людини стронцію в літературі відсутні.
    У щурів та морських свинок споживання раціону з пониженим вмістом стронцію призводить до пригнічення росту, ушкодженням, кальцифікації кісток і зубів, підвищенню частоти карієсу зубів.

 

    При надмірному надходженні стронцію виникає так званий «стронцієвий рахіт» або «уровська хвороба». Це ендемічне захворювання вперше виявлено у населення, що проживає поблизу річки Уров в Східній Сибіру.
    «Уровська хвороба» виникає внаслідок витіснення іонів кальцію іонами стронцію з кісткової тканини або підвищеного надходження в організм стронцію на фоні дефіциту кальцію. Накопичення в організмі стронцію призводить до ураження всього організму, однак найбільш типовим для цього захворювання є розвиток дистрофічних змін кістково-суглобової системи в період росту та розвитку організму (формується симетричний деформуючий остеопороз через гальмування росту кісток в зонах метафізарних хрящів).
    Хвороба вперше була описана жителем міста Нерчинська І.М. Юренським (1849) у «Трудах вільного економічного товариства» під назвою «Про потворність жителів берегів річки Урова в Східній Сибіру», а потім двома військовими лікарями козачих військ Н.I. Кашиним у 1860 та 1861 рр. і Є.В. Беком та його дружиною А.Н. Бек у докторській дисертації 1906 р. «До питання про osteoartritis deformans endemika в Забайкальській області» (звідси й друга назва уровської хвороби – хвороба Кашина–Бека). Як правило, це захворювання супроводжується вираженим порушенням фосфорно-кальцієвого співвідношення в крові, дисбактеріозом кишечника.

 

    Особливо небезпечний для організму радіоактивний 90Sr, який при потраплянні в склад кісткової тканини здатний впливати на кістковий мозок і порушувати кровотворні процеси.

 

    Основні прояви надлишку стронцію: рахитоподібні захворювання, «уровська» хвороба; фіброз легень.

 

    Для виведення надлишку стронцію з організму можна використовувати препарати магнію, кальцію, харчові волокна, сульфат натрію та сульфат барію.

 

    Стронцій необхідний (в малих дозах!): при карієсі, остеопорозі.

 

    Харчові джерела стронцію: багаті на стронцій рослинні продукти, особливо бобові (боби, горох, соя, квасоля та ін.), деякі злакові (гречка, овес, пшоно, пшениця м’яка, пшениця тверда, рис дикий, жито) та культури, що утворюють коренеплоди та бульби (імбир, картопля, буряк, морква та ін.), деякі фрукти: абрикоси, айва, ананаси, виноград, груші, ківі; сухофрукти: родзинки, курага, фініки; горіхи та насіння: арахіс, кеш’ю, макадамія, горіх бразильський, фісташки, фундук; зелень руколи, зелень селери, кріп; морські водорості: ламінарія (морська капуста); а також кістки та хрящі. 

 

 

Схожі записи

  • Ібн-Сіна та дружина султана

    Ібн-Сіна. Казки Ібн-Сіна та дружина султана     Було так чи не було, а жив колись в одній країні султан. У нього була дружина і дочка, яких він дуже любив. Але ось одного разу дружина султана захворіла і лягла в ліжко. Султан запросив з усіх країв лікарів, щоб вони знайшли ліки від хвороби дружини. Але що…

  • Типи кристалічних включень рослин: Анімований комікс

    “Крок-1” (фармацевтична ботаніка) Кристалічна лихоманка: Рейд за ботанічними діамантами Тут немає сонячного світла – ми занурюємося в темні глибини рослинних вакуолей! Наша наукова експедиція до іспиту КРОК-1 виходить на новий рівень: ми полюємо на «коштовності» мікросвіту. Тримайтеся міцніше за свої предметні стекла, бо попереду – блискуча наукова пригода у стилі незабутніх гуморесок Павла Глазового! Таємниця…

  • Про автора

    Коновалова Олена Юріївна            Автор цього сайту – Коновалова Олена Юріївна.    Багато хто пам’ятає і знає мене за дівочим прізвищем – Маковецька. На сьогодні я доктор фармацевтичних наук (2002), професор (2011), завідувачка кафедри фармацевтичної і біологічної хімії, фармакогнозії Київського медичного університету.     Народилася 19.09.1966 у м. Харкові, з 7-річного віку постійно живу…

  • Горобина чорноплідна

    ГОРОБИНА (АРОНІЯ) ЧОРНОПЛІДНА (плоди)      Плоди горобини (аронії) чорноплідної характеризуються значним вмістом цілого ряду вітамінів: вітаміну К (філохінону) (у 100 г – 66,7% добової норми), аскорбінової кислоти (відповідно – 58,6%), бета-каротину (48,6%), альфа-токоферолу (10%) і пантотенової кислоти (10%).            У значних кількостях плоди аронії містять деякі макро-, мікро- та ультрамікроелементи:…

  • Хурма

    ХУРМА      Плоди хурми відрізняються високим вмістом вітамінів і мінеральних елементів. Особливо виділяються вони за вмістом пантотенової кислоти (у 100 г – 152% добової норми), аскорбінової кислоти (відповідно – 52,5% добової норми), каротиноїдів: бета-каротину (24%), бета-криптоксантину (28,9%), лютеїну та його ізомеру зеаксантину (13,9%); біотину (15%).       Плоди хурми містять багатий набір мінеральних…

  • Гарбуз

    ГАРБУЗ На відміну від інших родів родини гарбузових (патисон, кабачок, огірок) гарбуз за хімічним складом досить індивідуальний і не дуже схожий на інші роди. Гарбуз дуже багатий каротиноїдами: загальний вміст каротиноїдів в 100 г становить 7260 мкг (145% добової норми), зокрема бета-каротином (відповідно в 100 г – 62% добової норми), бета-криптоксантином (42,9%), лютеїном та його…