Мікроелементи для рослини
До мікроелементів належать елементи, концентрація яких в організмі людини – 10–3–10–5%, добова норма споживання – 20 мкг–20 мг.
Мікроелементи виконують незамінні каталітичні та регуляторні функції в біохімічній архітектурі рослин. Попри мінімальну кількість, вони діють як кофактори ферментних систем, керуючи редокс-реакціями, синтезом хлорофілу та розвитком генеративних органів. Баланс мікроелементів є критичним чинником метаболізму, де навіть незначні коливання впливають на продуктивність та стійкість до стресів.
До групи МІКРОЕЛЕМЕНТІВ входять: алюміній, барій, бор, бром, ванадій, германій, залізо, йод, кобальт, літій, марганець, мідь, молібден, нікель, олово, селен, стронцій, рубідій, фтор, хром, цинк.
- Алюміній в рослинному організмі контролює колоїдні властивості в клітині, а також, ймовірно, активує деякі дегідрогенази та оксидази;
- барій зазвичай присутній в рослинах, але, очевидно, не є для них життєво необхідним елементом. Є дані, що барій є для рослин компонентом опорного скелета, тобто входить до складу клітинних мембран;
- бор в рослинному організмі – один з найважливіших мікроелементів, особливо для дводольних рослин. Бор відіграє важливу роль у рослинах у формуванні генеративних органів та заплідненні квіток. В умовах достатнього забезпечення бором збільшується відсоток зав’язування плодів;
- бром справляє регулювальний вплив у малих дозах на розвиток кореневої системи;
- ванадій в рослинному організмі входить до складу порфіринів і гемопротеїнів. Встановлена позитивна роль ванадію у фіксації мікроорганізмами атмосферного азоту, у метаболізмі ліпідів, фотосинтезі;
- германій в рослинному організмі сприяє розкладанню води на водень і кисень, і подальшій утилізації кисню;
- залізо в рослинних організмах входить до складу активних центрів окиснювально-відновлювальних ферментів каталази та пероксидази, бере участь у синтезі хлорофілу, процесах дихання, фіксації азоту, реакціях обміну речовин;
- йод в рослинному організмі відіграє важливу роль у синтезі окремих амінокислот і білків, є природним антисептиком, має сильну антибактеріальну, противірусну, фунгіцидну дію і відповідає, таким чином, за імунітет рослин;
- кобальт в рослинах впливає на накопичення азотистих сполук (можливо, також у небульбових рослинах) і вуглеводів, і інтенсифікує їх відтік з вегетативних органів у генеративні, посилює інтенсивність дихання і фотосинтезу, сприяючи утворенню хлорофілу і зменшуючи його розпад у темний час доби;
- літій позитивно впливає на загальний розвиток рослин (особливо – кореневої системи), покращує транспорт калію, посилює фотохімічну активність хлоропластів у листках (помідори) та синтез нікотину (тютюн), впливає на водно-сольовий обмін, особливо – на метаболічні реакції рослин–галофітів;
- марганець в рослинному організмі активує понад 35 ферментів, бере участь у фотосинтезі (фотопродукції кисню в хлоропластах) та синтезі вітамінів С, В, Е, сприяє збільшенню вмісту цукрів та їх відтоку з листків, прискорює ріст рослин і дозрівання насіння. Він необхідний для нормального протікання фотосинтезу;
- мідь бере участь в регуляції гормонального балансу рослин: за рахунок регулюючого впливу на вміст інгібіторів росту фенольної природи мідь підвищує стійкість рослин до полегання. Вона також підвищує посухо-, морозо- та жаростійкість.;
- молібден в рослинному організмі входить до складу ферментів, під дією яких відбувається відновлення в клітинах нітратного азоту (нітратредуктази, нітрогенази, оксидаза та молібдоферредоксин), відіграє велику роль в азотному обміні та синтезі білкових речовин, сприяє засвоєнню азоту, розчиненого у воді, фіксації азоту, бере участь у синтезі нуклеїнових кислот та в різних окислювально-відновних реакціях;
- нікель у вищих рослин входить до складу ферменту уреази, який здійснює реакцію розкладання сечовини до аміаку та вуглекислого газу. Нікель активує ряд ферментів, зокрема – нітратредуктазу, гідрогеназу та інші, має стабілізуючий вплив на структуру рибосом, бере участь у переміщенні азоту та забезпеченні ним рослинних тканин;
- олово витісняє магній з хлорофілу, тому листя, що пожовтіло не в сезон, говорить про накопичення в них олова, оскільки втрата магнію рослинами викликає хлороз;
- селен в рослинному організмі впливає на стійкість до різного роду стресів: окиснювальному стресу, викликаному УФ–опроміненням, стресів, викликаним гербіцидами, гіпотермією, старінням, солевим стресом тощо. Протекторна дія селену при окиснювальному стресі виражається в зниженні вмісту малонового діальдегіду, вільного проліну, збільшенні стійкості хлорофілів і накопиченні біомаси, а також в збільшенні активності глутатіонпероксидази, дегідроаскорбатредуктази та каталази;
- стронцій в малих дозах виконує функції, аналогічні таким кальцію: бере участь у будівництві клітинної стінки рослин, збільшує міцність рослинних тканин і сприяє підвищенню витривалості рослин. Підвищує вміст крохмалю в бульбах картоплі;
- рубідій у рослинах може частково заміщати калій. При дефіциті калію рубідий може стимулювати ріст рослин, сприяти підтриманню достатньої зволоженості тканин та оптимізації всмоктувальної сили коренів;
- фтор. Зазначено, що видиме стимулювання деяких ізоферментів (наприклад, кислої фосфатази або дегідрогенази) після фумігації рослин фтороводневою кислотою може призводити до пригнічення інших ферментів;
- хром підвищує вміст хлорофілу та продуктивність фотосинтезу в листках, стимулює ріст рослин;
- цинк в рослинному організмі активує 30 ферментних систем у клітині. Входить до складу активних центрів ферментів ангідази, дегідрогеназ, протеаз і пептидаз. Цинк необхідний для нормального розвитку яйцеклітини та зародка. Він підвищує посухо-, жаро- та холодостійкість рослин