Пшениця м’яка

ПШЕНИЦЯ М’ЯКА

     Найбільш вживаними у харчовій промисловості видами роду пшениця є пшениця тверда (Triticum durum Desf.) та пшениця м’яка (Triticum aestivum L.). Обидва види характеризуються значним поліморфізмом і налічують велику кількість сортів.
     Основні відмінності у хімічному складі м’якої та твердої пшениці:     – Зерно пшениці м’яких сортів містить значну кількість біологічно доступного крохмалю. Натомість у пшениці твердих сортів крохмаль має низьку біологічну доступність, оскільки перебуває у зв’язаному стані з білками, а його зерна не руйнуються під час термічної обробки. Це зумовлює вищу калорійність м’якої пшениці порівняно з твердою. Крохмальні зерна м’якої пшениці більші; борошно з такої сировини біле, розсипчасте, має низьку водопоглинальну здатність, через що випечений хліб швидко черствіє. Крохмальні зерна пшениці твердої дрібніші та твердіші, а борошно з неї здатне поглинати воду у значних кількостях. Вуглеводи пшениці твердих сортів мають складнішу структуру, тому їх розщеплення потребує більших енерговитрат організму;

– У твердих сортах пшениці спостерігається вищий вміст каротиноїдів (зокрема бета-каротину), що надає борошну кремового відтінку, проте вміст жирів у ній нижчий;

Тверда пшениця містить більше білка та клейковини (глютену) — спирторозчинного білкового комплексу групи альфа-гліадинів, що визначає високі хлібопекарські властивості. Саме з глютеном пов’язана патологія у осіб із підвищеною чутливістю до нього. У таких пацієнтів вживання продуктів із борошна твердих сортів пшениці призводить до розвитку целіакії (глютенової ентеропатії). Серед основних теорій патогенезу целіакії виділяють токсичну та імунологічну. Згідно з токсичною теорією, у слизовій оболонці хворих відсутня певна пептидаза, внаслідок чого глютен і його багаті на глутамін фрагменти не розщеплюються до дипептидів та амінокислот, накопичуючись у слизовій і виявляючи токсичний ефект. Імунологічна теорія ґрунтується на наявності спільних імунодетермінантних груп у альфа-гліадинів та білків ентероцитів (епітеліоцитів тонкої кишки). При потраплянні глютену в системний кровотік розвивається аутоімунна реакція, що уражає ентероцити: від порушення кишкового всмоктування до перфорації кишечника при тяжкому перебігу;

– У твердій пшениці міститься значно більше незамінних амінокислот, зокрема триптофану та фенілаланіну;

– У твердій пшениці суттєво менше фітостеролів (зокрема бета-ситостеролу) — його вміст у 14 разів нижчий, ніж у м’якій (цей показник використовують для виявлення домішок м’якої пшениці у макаронних виробах із твердих сортів);

– На відміну від м’якої, пшениця тверда містить значну кількість пуринових основ, що слід враховувати хворим на подагру.

     Пшениця м’яка — джерело вітамінів (особливо групи В), мінеральних елементів, білків, низки незамінних і замінних амінокислоти, фітостеролів та вуглеводів (насамперед крохмалю та клітковини).
     Таким чином, пшениця м’яка багата на вітамін РР (нікотинову кислоту) (у 100 г — 25,2% добової норми), вітамін В1 (тіамін) (відповідно — 24,2%), пантотенову кислоту (21,0%), вітамін В6 (піридоксин) (20,8%), біотин (20,8%), бета-токотрієнол (20,7%), холін (18,0%), гамма-токоферол (14,0%), бетаїн (10,1%), фолієву кислоту (9,4%).
     Мінеральний склад пшениці м’якої представлений макро-, мікро- та ультрамікроелементами. У ньому переважаютьванадій (430,0%), бор (280,0%), кремній (190,8%), марганець (188,0%), кобальт (54,0%), цирконій (49,0%), мідь (47,0%), селен (44,6%), фосфор (41,1%), залізо (36,0%), молібден (33,7%), магній (29,3%), нікель (28,5%), стронцій (24,1%), цинк (23,3%), калій (14,0%), хром (11,0%), сірка (10,0%), талій (10,0%).
     Пшениця м’яка містить білки (14,8%), незамінні та замінні амінокислоти (у 100 г — відповідно 17,5% і 15,5%). У складі незамінних амінокислот переважають: ізолейцин (22,9%) та валін (22,2%); у складі замінних амінокислот — глутамінова кислота (29,4%) та пролін (28,6%).
     Характеризується пшениця м’яка і певним вмістом фітостеролів (у 100 г — 15,6% добової норми), основну частину яких складає бета-ситостерол (15,2%).
     Основним фітостеролом і м’якої, і твердої пшеницібета-ситостерол, у твердій пшениці його міститься у 14 разів менше, ніж у м’якій. Зокрема, у 100 г м’якої пшениці вміст бета-ситостеролу становить 1,17–11,0 мг, а у твердій — лише десяті частки міліграма.
       Досить високим у пшениці м’якій є вміст суми вуглеводів (20,1%), домінує у вуглеводному складі клітковина (у 100 г — 43,2% добової норми). Пшениця м’яка містить значні кількості крохмалю (у 100 г — 55,2 г) та пектину (у 100 г — 10,0% добової норми), а також невеликі кількості сахарози (у 100 г — 0,78 г) та мальтози (у 100 г — 0,06 г).
     Вміст суми пуринів у 100 г становить 6,7% добової норми.
     Вміст щавлевої кислоти у 100 г — 53,3 мг, що становить 13,3% від максимально допустимого добового рівня її споживання (детальніше — див. Ревінь).
     Пшениця м’яка здатна накопичувати токсичний мікроелемент стронцій (у 100 г — 24,1% добової норми) та токсичний ультрамікроелемент талій (відповідно — 10,0%).
Калорійність 100 г: 305 ккал
Вода в 100 г: 14,0 г
Зола з 100 г: 1,7 г

ХІМІЧНИЙ СКЛАД
 
Вітаміни, макро- і мікроелементи, поживні речовини на 100 г
ВІТAMІНИ
Назва Зміст, масова частка на 100 г продукту % від добової норми
в цифрах візуально*
Вітамін B1 (тіамін) 0,383-0,440 мг 24,2% 30
Вітамін B2 (рибофлавін) 0,115-0,150 мг 6,6% 5
Вітамін B5 (пантотенова кислота) 0,954-1,150 мг 21,0% 20
Вітамін B6 (піридоксин) 0,300-0,530 мг 20,8% 20
Вітамін B9 (фолієва кислота) 37,5-38,0 мкг 9,4% 10
Вітамін В12 (ціанокобаламін) 0,0 мкг 0,0% 0
Вітамін C (аскорбінова кислота) 0,0 мг 0,0% 0
Вітамін E (альфа-токоферол) 1,0 мг 6,7% 0
Бета-токоферол 0,5 мг 3,3% 5
Гамма-токоферол 2,1 мг 14,0% 10
Дельта-токоферол 0,0 мг 0,0% 0
Альфа-токотріенол 0,6 мг 4,0% 5
Бета-токотріенол 3,1 мг 20,7% 20
Гамма-токотріенол 0,0 мг 0,0% 0
Вітамін D (ергокальциферол) 0,0 мкг 0,0% 0
Вітамін PP (нікотинова кислота) 4,77-5,30 мг 25,2% 30
Вітамін K (філлохінон) 1,9 мкг 1,6% 0
Біотин 10,4 мкг 20,8% 20
Бета-каротин 10,0 мкг 0,2% 0
Альфа-каротин 0,0 мкг 0,0% 0
Лютеїн + зеаксантин 220,0 мкг 3,7% 5
Бета-криптоксантин 0,0 мкг 0,0% 0
Лікопін 0,0 мкг 0,0% 0
Холін 90,0 мг 18,0% 20
Метилметіонінсульфоній (вітамін U) 0,0 мг 0,0% 0
Бетаїн триметилгліцин 101,0 мг 10,1% 10

* Повний глечик – 100% добова норма; порожній – 0-1% добової норми.

МІНЕРАЛЬНІ ЕЛЕМЕНТИ

Макроелементи

 

Назва Зміст, масова частка на 100 г продукту % від добової норми
в цифрах візуально
Калій 337,0-363,0 мг 14,0% 10
Кальцій 29,0-54,0 мг 3,8% 5
Кремній 47,5-67,0 мг 190,8% 10090
Магній 108,0-126,0 мг 29,3% 30
Натрій 2,0-8,0 мг 0,4% 0
Сера 100,0 мг 10,0% 10
Фосфор 288,0-370,0 мг 41,1% 40
Хлор 29,0 мг 1,3% 0

 

Мікроелементи та ультрамікроелементи

 

Назва Зміст, масова частка на 100 г продукту % від добової норми
в цифрах візуально
Алюміній 1445,0 мкг 3,9% 5
Барій 20,0 мкг 2,0% 5
Бор 196,0 мкг 280,0% 10010080
Бром 4,0 мкг 0,2% 0
Ванадій 172,0 мкг 430,0% 10010010010030
Германій 1,5 мкг 0,4% 0
Залізо 5,4 мг 36,0% 40
Йод 8,0 мкг 5,3% 5
Кобальт 5,4 мкг 54,0% 50
Літій 2,0 мкг 2,0% 5
Марганець 3760,0 мкг 188,0% 10090
Мідь 470,0 мкг 47,0% 50
Молібден 23,6 мкг 33,7% 30
Миш’як 1,0 мкг 8,3% 10
Нікель 42,8 мкг 28,5% 30
Олово 36,1 мкг 1,8% 0
Рубідій 4,0 мкг 4,0% 5
Свинець 0,09 мкг 0,9% 0
Селен 29,0 мкг 44,6% 40
Стронцій 193,0 мкг 24,1% 20
Сурма 0,6 мкг 1,2% 0
Талій 0,20 мкг 10,0% 10
Титан 43,7 мкг 5,1% 5
Фтор 37,5 мкг 0,9% 0
Цинк 2790,0 мкг 23,3% 20
Цирконій 24,5 мкг 49,0% 50

 

БІЛКИ І АМІНОКИСЛОТИ

 

Назва Вміст, масова частка на 100 г продукту % від добової норми
в цифрах візуально
Сумарний вміст білків 11,80 г 14,8% 10
Вміст незамінних амінокислот 3,806 г 17,5% 20
Вміст замінних амінокислот 8,795 г 15,5% 10

 

Незамінні амінокислоти


Назва кислоти Вміст, г на 100 г продукту % від добової норми
у цифрах візуально
Валін 0,556 г 22,2% 20
Гістидин 0,285 г 13,6% 10
Ізолейцин 0,458 г 22,9% 20
Лейцин 0,854 г 18,6% 20
Лізин 0,335 г 8,2% 10
Метіонін 0,201 г 11,2% 10
Треонін 0,365 г 15,2% 10
Триптофан 0,160 г 16,0% 10
Фенілаланін 0,592 г 19,7% 20


Замінні амінокислоти


Назва кислоти Вміст, г на 100 г продукту % від добової норми
у цифрах візуально
Аланін 0,450 г 6,8% 5
Аргінін 0,595 г 9,8% 10
Аспарагінова кислота 0,640 г 5,2% 5
Гліцин 0,528 г 15,1% 10
Глутамінова кислота 3,998 г 29,4% 30
Пролін 1,289 г 28,6% 30
Серин 0,586 г 7,1% 5
Тирозин 0,387 г 12,9% 10
Цистин 0,322 г 17,9% 20



ЖИРИ ТА ЖИРНІ КИСЛОТИ


Назва Вміст, масова частка на 100 г продукту % від добової норми
у цифрах візуально
Загальний вміст жирів 2,2 г 2,2% 5
Вміст ненасичених жирних кислот 1,31 г 3,2% 5
Вміст омега-3 ненасичених жирних кислот 0,07 г 7,0% 5
Вміст омега-6 ненасичених жирних кислот 0,95 г 9,5% 10
Вміст насичених жирних кислот 0,31 г 1,2% 0


Ненасичені жирні кислоти


Назва кислоти Вміст, г на 100 г продукту
Пальмітолеїнова С 16:1 (омега-7) 0,020 г
Олеїнова С 18:1 (омега-9) 0,270 г
Лінолева С 18:2 (омега-6) 0,950 г
Ліноленова С 18:3 (омега-3) 0,070 г
Стеаридонова С 18:4 (омега-3) 0,0 г
Гадолеїнова С 20:1 (омега-11) 0,0 г
Арахідонова С 20:4 (омега-6) 0,0 г
Ейкозапентаєнова С 20:5 (омега-3) 0,0 г
Ерукова С 22:1 (омега-9) 0,0 г
Клупанодонова С 22:5 (омега-3) 0,0 г
Докозагексаєнова С 22:6 (омега-3) 0,0 г
Нервонова С 24:1 (омега-9) 0,0 г


Насичені жирні кислоти


Назва кислоти Вміст, г на 100 г продукту
Лауринова С 12:0 0,0 г
Міристинова С 14:0 0,0 г
Пентадеканова 15:0 0,0 г
Пальмітинова С 16:0 0,290 г
Стеаринова С 18:0 0,020 г
Арахінова С 20:0 0,0 г
Бегенова С 22:0 0,0 г
Лігноцеринова С 24:0 0,0 г


Стероли


Назва Вміст, масова частка на 100 г продукту % від добової норми
у цифрах візуально
Сума фітостеролів 1,2-16,0 мг 15,6% 20
Кампестерол 0,01-0,2 мг 0,2% 0
Бета-ситостерол 1,17-11,0 мг 15,2% 20
Стигмастерол 0,02-0,6 мг 0,9% 0
Холестерин 0,0 мг 0,0%


ВУГЛЕВОДИ


Назва Вміст, масова частка на 100 г продукту % від добової норми
у цифрах візуально
Загальний вміст вуглеводів 70,30 г 20,1% 20
Моно- та дисахариди 2,50 г 5,0% 5
Глюкоза 0,080 г 0,8% 0
Фруктоза 0,060 г 0,2% 0
Галактоза 0,020 г 2,9% 5
Сахароза 0,780 г
Лактоза 0,040 г 0,3% 0
Крохмаль 55,5 г  –
Мальтоза 0,060 г
Клітковина 10,8 г 43,2% 40
Пектин 0,5 г 10,0% 10

ПУРИНОВІ ОСНОВИ

 

Назва Вміст, масова частка на 100 г продукту % від добової норми
у цифрах візуально
Вміст суми пуринів 8,0 мг 6,7% 5

Одиниці вимірювання:
Чайна склянка: 210,0 г
Гранчаста склянка: 250,0 г
Чайна ложка: 7,0 г
Столова ложка: 26,0 г

Схожі записи

  • Як запам’ятати формули сапонінів

         Правило номер чотири:     живи з наукою у мирі.   Як запам’ятати формули сапонінів?    Сапоніни – це ще один досить складний матеріал для засвоєння. По-перше, слід усвідомити, що сапоніни поділяються на тритерпенові та стероїдні. По-друге, всі сапоніни є глікозидами. Агліконова частина сапонінів називається сапогеніном. Цукрова частина сапонінів частіше представлена глюкозою, галактозою, ксилозою або рамнозою….

  • Перець гострий стручковий

    ПЕРЕЦЬ ГОСТРИЙ (= ПЕРЕЦЬ СТРУЧКОВИЙ, ЧИЛІ) Перець гострий (= перець стручковий, чилі) багатий на аскорбінову кислоту (в 100 г – 214% від добової норми), піридоксином (відповідно – 17,5%), сіркою (500%), літієм (90%), кремнієм (30%), кобальтом (20%), марганцем (19,5%), молібденом (14,3%), калієм (13%), бором (13%), хромом (12%), виділяється за вмістом незамінної амінокислоти триптофану (8%) і, особливо,…

  • Фісташки

    ФІСТАШКИ        Фісташки є дуже калорійним продуктом. Насіння (горіхи) справжньої фісташки (фісташкове дерево) характеризуються відносно високим вмістом певних вітамінів, мінеральних елементів, білків, а також ненасичених жирних кислот (особливо олеїнової та лінолевої кислот) і фітостеролів.        Таким чином, фісташки багаті на гамма-токоферол (150.7% від добової норми на 100 г), вітамін B6 (піридоксин) (85.0%), вітамін B1…

  • Максимович-Амбодик Нестор Максимович

    «Навіщо шукати зцілення за морем, коли цілюща трава росте у нас під ногами, чекаючи лише на добре слово та знання». Максимович-Амбодик Нестор Максимович (7 листопада (27 жовтня) 1744 – 5 серпня (24 липня) 1812). 68 років Походження та академічне становлення Нестор Максимович народився у 1744 році в селі Веприк (Полтавщина) у родині священника. Його інтелектуальний…

  • Соя, квасоля, горох проти недоумства, облисіння та остеопорозу

    Фітоестрогени. Соя, квасоля, горох проти недоумства, облисіння та остеопорозу      Останнім часом з’явилося досить багато інформації про благотворний вплив жіночих статевих гормонів естрогенів на шкіру, волосся і організм в цілому. Встановлено, що естрогени запобігають розвитку серцево-судинних захворювань, остеопорозу і навіть хвороби Альцгеймера (детальніше про роль естрогенів читайте тут). Досить жвава дискусія ведеться про роль…

  • Омега-3 чи омега-6: що краще?

    Омега-3 чи омега-6: що краще? Як Ви вже знаєте, основними поліненасиченими жирними кислотами є омега-6 і омега-3 жирні кислоти, про які останнім часом дуже багато розмов у пресі та на телебаченні. Зараз з’явилася така кількість добавок на основі омега-3 жирних кислот, що неминуче виникає питання: може, нам просто перейти у своєму харчуванні на омега-3 жирні…