Мигдаль

ВідОлена Коновалова
МИГДАЛЬ
          Мигдаль – дуже калорійний продукт. Його насіння (горіхи) характеризуються досить високим вмістом деяких вітамінів, мінеральних елементів, білків, але найголовніше – ненасичених жирних кислот (особливо – лінолевої та олеїнової) і фітостеролів.
 
     Так, мигдальні горіхи багаті альфа-токоферолом (в 100 г – 173,3% добової норми), вітаміном В2 (рибофлавіном) (відповідно – 44,8%), біотином (34,0%), фолієвою кислотою (23,3%), вітаміном РР (нікотиновою кислотою) (18,3%), вітаміном В1 (тіаміном) (17,0%), холіном (10,4%).
 
      Основу мінерального складу складають: бору (285,7%), кремній (166,7%), кобальт (123,0%), ванадій (112,3%), марганець (105,1%), нікель (83,3%), магній (66,3%), мідь (65,0%), фосфор (59,1%), цирконій (46,0%), молібден (42,4%), залізо (29,3%), хром (29,0%), калій (28,9%), цинк (27,5%), кальцій (21,8%), літій (21,4%), свинець (20,0%), сірка (17,8%), рубідій (17,0%).
      Мигдальні горіхи містять незамінні та замінні амінокислоти (в 100 г – відповідно 31,4% і 29,1% добової норми). Особливо багатий мигдаль незамінними амінокислотами фенілаланіном (40,0%), ізолейцином (39,3%) і валіном (38,0%); замінними амінокислотами: глутаміновою кислотою (46,5%), гліцином (41,0%), аргініном (39,7%).
     Мигдаль виділяється за вмістом ненасичених жирних кислот (104,8%), поліненасичених омега-6 жирних кислот (120,6%, а саме – лінолевої кислоти) і мононенасиченої омега-9 жирної кислоти – олеїнової кислоти: в 100 г міститься 30,61 г. Відомо, що олеїнова кислота сприяє розчиненню холестеринових бляшок у кровоносних судинах і, таким чином, перешкоджає розвитку атеросклерозу. Тому мигдальні горіхи – хороший засіб для профілактики атеросклерозу.
      Особливо виділяється мигдаль і за вмістом фітостеролів (в 100 г – 472,7% добової норми), основну частину яких складає бета-ситостерол (315,0%), що дозволяє віднести мигдаль до жіночих продуктів (детальніше – див. Авокадо).
       Мигдаль містить моно- і дисахариди (12,0%), клітковину (48,8%), невеликі кількості крохмалю (в 100 г – 0,74 г), мальтози (0,04 г) і досить багато сахарози (3,6 г).
       Вміст суми пуринових основ в 100 г становить 10,0% добової норми.
      Вміст щавлевої кислоти в 100 г – 469 мг, що становить 117,3% від максимально допустимого добового рівня її споживання (детальніше – див. Ревінь).
       Слід враховувати, що мигдальні горіхи здатні накопичувати токсичний ультрамікроелемент свинець (в 100 г – 20% допустимої добової норми).
Калорійність 100 г: 575 ккал
Вода в 100 г: 4,7 г
Зола з 100 г: 2,99 г

ХІМІЧНИЙ СКЛАД
 
Вітаміни, макро- і мікроелементи, поживні речовини на 100 г
ВІТAMІНИ 
Назва Вміст, масова частка на 100 г продукту % від добової норми
в цифрах візуально*
Вітамін B1 (тіамін) 0,254-0,327 мг 17,0% 20
Вітамін B2 (рибофлавін) 0,722-1,010 мг 44,8% 50
Вітамін B5 (пантотенова кислота) 0,469 мг 9,4% 10
Вітамін B6 (піридоксин) 0,137-0,143 мг 7,0% 10
Вітамін B9 (фолієва кислота) 82,0-109,0 мкг 23,3% 20
Вітамін В12 (ціанокобаламін) 0,0 мкг 0,0% 0
Вітамін C (аскорбінова кислота) 0,8-1,5 мг 1,7% 0
Вітамін E (альфа-токоферол) 25,87-26,22 мг 173,3% 10070
Бета-токоферол 0,29-0,43 мг 2,3% 5
Гамма-токоферол 0,65-0,89 мг 4,9% 5
Дельта-токоферол 0,10-0,25 мг 1,2% 0
Вітамін D (ергокальциферол) 0,0 мкг 0,0% 0
Вітамін PP (нікотинова кислота) 2,80-4,33 мг 18,3% 20
Вітамін К (філлохінон) 7,0 мкг 5,8% 5
Біотин 17,0 мкг 34,0% 30
Бета-каротин 1,0-3,0 мкг 0,04% 0
Альфа-каротин 0,0 мкг 0,0% 0
Лютеїн + зеаксантин 1,0 мкг 0,02% 0
Бета-криптоксантин 0,0 мкг 0,0% 0
Лікопін 0,0 мкг 0,0% 0
Холін 52,1 мг 10,4% 10
Метилметіонінсульфоній (вітамін U) 0,0 мг 0,0% 0
Бетаїн триметилгліцин 0,5 мг 0,05% 0

* Повний глечик – 100% добова норма; порожній – 0-1% добової норми.

МІНЕРАЛЬНІ ЕЛЕМЕНТИ

Макроелементи

 

Назва Вміст, масова частка на 100 г продукту % від добової норми
в цифрах візуально
Калій 673,0-770,0 мг 28,9% 30
Кальцій 213,0-279,0 мг 21,8% 20
Кремній 50,0 мг 166,7% 10070
Магній 259,0-277,0 мг 66,3% 70
Натрій 1,0-3,1 мг 0,2% 0
Сірка 178,0 мг 17,8% 20
Фосфор 420,0-527,0 мг 59,1% 60
Хлор 39,0 мг 1,7% 0

 

Мікроелементи та ультрамікроелементи

 

Назва Вміст, масова частка на 100 г продукту % від добової норми
в цифрах візуально
Алюміній 394,0 мкг 1,1% 0
Бор 200,0 мкг 285,7% 10010090
Ванадій 44,9 мкг 112,3% 10010
Залізо 3,72-5,02 мг 29,3% 30
Йод 2,0 мкг 1,3% 0
Кобальт 12,3 мкг 123,0% 10020
Літій 21,4 мкг 21,4% 20
Марганець 1920,0-2290,0 мкг 105,1% 1005
Мідь 100,0-1100,0 мкг 65,0% 70
Молібден 29,7 мкг 42,4% 40
Миш’як 0,01 мкг 0,08% 0
Нікель 120,0-130,0 мкг 83,3% 80
Олово 35,0 мкг 1,8% 0
Рубідий 17,0 мкг 17,0% 20
Свинець 2,0 мкг 20,0% 20
Селен 0,50-6,00 мкг 5,0% 5
Стронцій 11,6 мкг 1,5% 0,0
Талій 0,02 мкг 1,0% 0,0
Титан 45,0 мкг 5,3% 0,0
Фтор 91,0 мкг 2,5% 0,0
Хром 10,0-19,0 мкг 29,0% 30
Цинк 2600,0-3700,0 мкг 27,5% 30
Цирконій 23,0 мкг 46,0% 50

 

БІЛКИ І АМІНОКИСЛОТИ

 

Назва Вміст, масова частка на 100 г продукту % від добової норми
в цифрах візуально
Сумарний вміст білків 21,22 г 26,5% 30
Вміст незамінних амінокислот 6,31-7,01 г 31,4% 30
Вміст замінних амінокислот 15,51-17,55 г 29,1% 30

 

Незамінні амінокислоти

 

Назва кислоти Вміст, г на 100 г продукту % від добової норми
в цифрах візуально
Валін 0,820-1,100 г 38,0% 40
Гістидин 0,550-0,560 г 26,4% 30
Ізолейцин 0,700-0,950 г 39,3% 40
Лейцин 1,500 г 32,6% 30
Лізин 0,580-0,670 г 15,4% 20
Метіонін 0,150-0,190 г 9,4% 10
Треонін 0,600-0,630 г 25,6% 30
Триптофан 0,210 г 21,0% 20
Фенілаланін 1,200 г 40,0% 40

 

Замінні амінокислоти

 

Назва кислоти Вміст, г на 100 г продукту % від добової норми
в цифрах візуально
Аланін 1,030-1,100 г 16,3% 20
Аргінін 2,400-2,450 г 39,7% 40
Аспарагінова кислота 2,400-2,910 г 22,1% 20
Гліцин 1,400-1,470 г 41,0% 40
Глутамінова кислота 5,700-6,810 г 46,5% 50
Пролін 1,000 г 22,2% 20
Серин 0,950 г 11,4% 10
Тирозин 0,450-0,590 г 17,3% 20
Цистин 0,190-0,270 г 13,3% 10



ЖИРИ І ЖИРНІ КИСЛОТИ

 

Назва Вміст, масова частка на 100 г продукту % від добової норми
в цифрах візуально
Сумарний вміст жирів 49,42 г 49,4% 50
Вміст ненасичених жирних кислот 42,96 г 104,8% 1005
Вміст омега-3 ненасичених жирних кислот 0,01 г 1,0% 0
Вміст омега-6 ненасичених жирних кислот 12,06 г 120,6% 10020
Вміст насичених жирних кислот 3,73 г 14,9% 20

 

Ненасичені жирні кислоти

 

Назва кислоти Вміст, г на 100 г продукту
Пальмітолеїнова С 16:1 (омега-7) 0,24 г
Гептадекамоноєнова С 17:1 (омега-9) 0,03 г
Олеїнова С 18:1 (омега-9) 30,61 г
Лінолева С 18:2 (омега-6) 12,06 г
Ліноленова С 18:3 (омега-3) 0,01 г
Стеаридонова С 18:4 (омега-3) 0,0 г
Гадолеїнова С 20:1 (омега-11) 0,01 г
Арахідонова С 20:4 (омега-6) 0,0 г
Ейкозапентаєнова С 20:5 (омега-3) 0,0 г
Ерукова С 22:1 (омега-9) 0,233 г
Клупанодонова С 22:5 (омега-3) 0,0 г
Докозагексаєнова С 22:6 (омега-3) 0,0 г
Нервонова С 24:1 (омега-9) 0,0 г

 

Насичені жирні кислоти

 

Назва кислоти Вміст, г на 100 г продукту
Каприлова 8:0 0,0 г
Капринова 10:0 0,0 г
Лауринова С 12:0 0,076 г
Міристинова С 14:0 0,659 г
Пентадеканова 15:0 0,0 г
Пальмітинова С 16:0 6,036 г
Маргаринова С 17:0 0,174 г
Стеаринова С 18:0 2,329 г
Арахінова С 20:0 1,940 г
Бегенова С 22:0 0,616 г
Лігноцеринова С 24:0 0,281 г

 

Стерини

 

Назва Вміст, масова частка на 100 г продукту % від денної норми
у цифрах візуально
Сума фітостеринів 260,0 мг 472,7% 10010010010070
Кампестерол 4,3-5,0 мг 9,1% 10
Бета-ситостерол 111,0-132,0 мг 315,0% 10010010020
Стигмастерол 4,0-4,3 мг 11,4% 10
Дельта-5-авенастерол 17,8 мг 32,4% 30
Холестерин 0,0 мг 0,0% –

 

ВУГЛЕВОДИ

 

Назва Вміст, масова частка на 100 г продукту % від денної норми
у цифрах візуально
Сумарний вміст вуглеводів 21,67 г 6,2% 5
Моно- та дисахариди 6,0 г 12,0% 10
Глюкоза 0,12 г 1,2% 0
Фруктоза 0,09 г 0,6% 0
Галактоза 0,0 г 0,0% 0
Сахароза 3,6 г – –
Лактоза 0,0 г 0,0% 0
Крохмаль 0,74 г –  –
Мальтоза 0,04 г – –
Клітковина 12,2 г 48,8% 50
Пектин 0,23 г 4,5% 5
ПУРИНОВІ ОСНОВИ
Назва Вміст, масова частка на 100 г продукту % від денної норми
у цифрах візуально
Вміст суми пуринів 13,0 мг 10,0% 10

Одиниці вимірювання:
Штука: 1-5 г
Чайна склянка: 165,0 г
Гранчаста склянка: 130,0 г
Чайна ложка: 7,0 г
Столова ложка: 30,0 г

Схожі записи

  • Насіння соняшника

    ВідОлена Коновалова

    НАСІННЯ СОНЯШНИКА           Насіння соняшника – дуже калорійний продукт. Вони характеризуються високим вмістом багатьох вітамінів (особливо – біотину, альфа-токоферолу і вітамінів групи В), мінеральних елементів, ненасичених жирних кислот (особливо – поліненасичених омега-6 жирних кислот, зокрема, лінолевої), фітостеролів і пуринових основ.        Так, насіння соняшника надзвичайно багате на біотин (у 100…

  • Овес

    ВідОлена Коновалова

    ОВЕС        Овес – джерело ряду вітамінів (особливо – вітамінів групи В), багатьох мінеральних елементів, білків, незамінних і замінних амінокислот, фітостеролів, вуглеводів (особливо пектинів, крохмалю і клітковини), а також пуринів.        Так, овес багатий на вітамін В1 (тіамін) (у 100 г – 57,6% добової норми), біотин (відповідно – 30,0%), вітамін В3 (пантотеновою кислотою)…

  • Цибуля шніт

    ВідОлена Коновалова

    ЦИБУЛЯ ШНІТ (Цибуля скорода, цибуля-різанець)       Цибуля шніт значно багатша на мінеральні елементи та вітаміни, ніж цибуля ріпчаста.       Культура вирізняється за вмістом вітаміну К (філохінону) (у 100 г — 217,9% добової норми), вітаміну С (аскорбінової кислоти) (відповідно — 117,9%), бета-каротину (33,8%), фолієвої кислоти (20,0%), вітаміну В6 (піридоксину) (12,1%), альфа-токоферолу (10,0%),…

  • Капуста брюсельська (Brassica oleracea var. gemmifera)

    ВідОлена Коновалова

    КАПУСТА БРЮСЕЛЬСЬКА Капуста брюсельська багата вітаміном К (в 100 г – 208% від добової норми), аскорбіновою кислотою (відповідно – 111%), фолієвою кислотою (32,5%), піридоксином (14%), кремнієм (93%), калієм (18%), марганцем (13,5%), клітковиною (21%), досить високим для рослини є вміст незамінної амінокислоти валіну (в 100 г – майже 10% добової норми) та замінної амінокислоти проліну (відповідно –…

  • Гарбуз

    ВідОлена Коновалова

    ГАРБУЗ На відміну від інших родів родини гарбузових (патисон, кабачок, огірок) гарбуз за хімічним складом досить індивідуальний і не дуже схожий на інші роди. Гарбуз дуже багатий каротиноїдами: загальний вміст каротиноїдів в 100 г становить 7260 мкг (145% добової норми), зокрема бета-каротином (відповідно в 100 г – 62% добової норми), бета-криптоксантином (42,9%), лютеїном та його…

  • Чи можна м’яту вагітним?

    ВідОлена Коновалова

    Чи безпечна м’ята для вагітних? Регулярне вживання м’ятного чаю може спричинити викидень! Дуже часто лікарі рекомендують пити м’ятний чай при спазмах та судомах, які часто трапляються в перші місяці вагітності. М’ята часто сприймається як нешкідлива рослина та ефективний спазмолітик, що не несе жодних ризиків. Але… Як з’ясували американські та індійські вчені, моноциклічний монотерпеновий кетон пулегон,…