Жито

ЖИТО
       
     Жито – багате джерело вітамінів групи В, біотину, нікотинової кислоти, багатьох мінеральних елементів, амінокислот, фітостеролів, пектину, крохмалю і клітковини.
 
     Так, жито багате на біотин (у 100 г – 92,0% добової норми), пантотенову кислоту (відповідно – 24,6%), вітамін В1 (тіамін) (22,4%), вітамін РР (нікотиновою кислотою) (21,4%), вітаміном В6 (піридоксином) (17,5%), бетаїном (14,6%), вітаміном В9 (фолієвою кислотою) (11,6%), вітаміном В2 (рибофлавіном) (11,3%).
     Мінеральний склад жита представлений макро-, мікро- та ультрамікроелементами. У ньому переважають: бор (442,9%), ванадій (302,5%), кремній (283,3%), марганець (133,8%), кобальт (76,0%), цирконій (52,4%), фосфор (46,3%), мідь (41,5%), рубідій (35,0%), селен (30,5%), молібден (25,7%), магній (28,9%), залізо (26,7%), талій (25,0%), титан (20,6%), калій (20,4%), нікель (20,2%), цинк (19,5%), хром (14,4%), стронцій (13,6%).
     Жито містить білки (15,7%), незамінні та замінні амінокислоти (у 100 г – відповідно 17,0% та 13,8%). У складі незамінних амінокислот переважають: валін (21,3%), ізолейцин (18,9%), фенілаланін (18,5%) і треонін (17,1%); у складі замінних амінокислот – пролін (25,5%) і глутамінова кислота (21,9%).
     Зерна жита містять глютен, тому жито не можна вживати хворим на целіакію (детальніше – див. Пшениця м’яка).
      Характеризується жито і високим вмістом фітостеролів (у 100 г – 190,5% добової норми), у складі яких переважає бета-ситостерол (відповідно – 131,1%), що дозволяє віднести жито до жіночих продуктів (детальніше – див. Авокадо). Досить високим є також і вміст інших стеролів і станолів: кампестеролу (у 100 г – 28,7% добової норми), ситостанолу (відповідно – 27,8%), кампестанолу (14,7%) і стигмастеролу (10%), що зближує жито з ячменем і відрізняє від інших злакових культур, у стерольному складі яких істотно домінує бета-ситостерол, а вміст інших фітостеролів вкрай малий (інша картина серед злаків спостерігається тільки у дикого рису).
       Вміст суми вуглеводів у 100 г насіння жита становить 20,8% добової норми, домінує у вуглеводному складі клітковина (у 100 г – 60,4% добової норми) і пектин (158,0%). Жито містить значну кількість крохмалю (у 100 г – до 54,0 г), а також невелику кількість сахарози (у 100 г – 0,71 г).
      Жито здатне накопичувати токсичні мінеральні елементи: ультрамікроелемент талій (у 100 г – 25,0% добової норми) і мікроелемент стронцій (у 100 г – 13,6% добової норми).
     Вміст пуринових основ в 100 г становить 15,7% добової норми.
     Вміст щавлевої кислоти у 100 г – 32,2 мг, що становить 8,1% від максимально допустимого добового рівня її споживання (детальніше – див. Ревінь).
Калорійність 100 г: 338 ккал
Вода в 100 г: 10,6 г
Зола з 100 г: 1,57 г

ХІМІЧНИЙ СКЛАД
 
Вітаміни, макро- і мікроелементи, поживні речовини на 100 г
ВІТАМІНИ

 

Назва Вміст, масова частка на 100 г продукту % від денної норми
у цифрах візуально*
Вітамін B1 (тіамін) 0,320-0,440 мг 22,4 20
Вітамін B2 (рибофлавін) 0,200-0,250 мг 11,3 10
Вітамін B5 (пантотенова кислота) 1,002-1,460 мг 24,6 30
Вітамін B6 (піридоксин) 0,290-0,410 мг 17,5 20
Вітамін B9 (фолієва кислота) 38,0-55,0 мкг 11,6 10
Вітамін В12 (ціанокобаламін) 0,0 мкг 0,0 0
Вітамін C (аскорбінова кислота) 0,0 0,0 0
Вітамін E (альфа-токоферол) 0,800-1,700 мг 8,3 10
Бета-токоферол 0,4-0,8 мг 4,0 5
Гамма-токоферол 0,1 0,7 0
Дельта-токоферол 0,0 0,0 0
Альфа-токотрієнол 0,3-2,0 мг 7,7 10
Бета-токотрієнол 0,9-1,3 мг 7,3 10
Гамма-токотрієнол 0,03 0,2 0
Вітамін D (ергокальциферол) 0,0 мкг 0,0 0
Вітамін PP (нікотинова кислота) 4,27 21,4 20
Вітамін К (філохінон) 5,9 мкг 4,9 5
Біотин 46,0 мкг 92 90
Бета-каротин 7,0 мкг 0,1 0
Альфа-каротин 0,0 мкг 0,0 0
Лютеїн + зеаксантин 210,0 мкг 3,5 5
Бета-криптоксантин 0,0 мкг 0,0 0
Лікопен 0,0 мкг 0,0 0
Холін 30,4 мг 6,1 5
Метилметионінсульфоній (вітамін U) 0,0 0,0 0
Бетаїн триметилгліцин 146,1 14,6 20

* Повний глечик – 100% денної норми; порожній – 0-1% денної норми.

МІНЕРАЛЬНІ ЕЛЕМЕНТИ

Макроелементи

 

Назва Вміст, масова частка на 100 г продукту % від денної норми
у цифрах візуально
Калій 510,0 мг 20,4 20
Кальцій 24,0-33,0 мг 2,6 5
Кремній 85,0 283,3 10010080
Магній 110,0-121,0 мг 28,9 30
Натрій 2,0-6,0 мг 0,3 0
Сірка 85,0 8,5 10
Фосфор 366,0-374,0 мг 46,3 50
Хлор 46,0 2,0 5

 

Мікроелементи та ультрамікроелементи

 

Назва Вміст, масова частка на 100 г продукту % від денної норми
у цифрах візуально
Алюміній 1670,0 мкг 4,5 5
Барій 55,0 мкг 5,5 5
Бор 310,0 мкг 442,9 10010010010040
Бром 3,3 мкг 0,2 0
Ванадій 121,0 мкг 302,5 1001001005
Германій 9,2-17,1 мкг 3,3 5
Залізо 2,6-5,4 мг 26,7 30
Йод 9,3 мкг 6,2 5
Кобальт 7,6 мкг 76,0 80
Літій 5,0 мкг 5,0 5
Марганець 2580,0-2770,0 мкг 133,8 10030
Мідь 370,0-460,0 мкг 41,5 40
Молібден 18,0 мкг 25,7 30
Миш’як 0,6 мкг 5,0 5
Нікель 30,3 мкг 20,2 20
Олово 26,5 мкг 1,3 0
Рубідій 35,0 мкг 35,0 40
Свинець 0,64 мкг 6,4 5
Селен 13,9-25,8 мкг 30,5 30
Стронцій 38,0-180,0 мкг 13,6 10
Таллій 0,50 мкг 25,0 30
Титан 175,3 мкг 20,6 20
Фтор 67,0 мкг 1,7 0
Хром 7,2 мкг 14,4 20
Цинк 2040,0-2650,0 мкг 19,5 20
Цирконій 26,2 мкг 52,4 50

 

БІЛКИ ТА АМІНОКИСЛОТИ

 

Назва Вміст, масова частка на 100 г продукту % від денної норми
у цифрах візуально
Сумарний вміст білків 10,34-14,80 г 15,7 20
Вміст незамінних амінокислот 2,548-4,856 г 17,0 20
Вміст замінних амінокислот 5,764-9,904 г 13,8 10

 

Незамінні амінокислоти

 

Назва кислоти Вміст, г на 100 г продукту % від денної норми
у цифрах візуально
Валін 0,317-0,747 г 21,3 20
Гістидин 0,189-0,367 г 13,2 10
Ізолейцин 0,208-0,549 г 18,9 20
Лейцин 0,563-0,980 г 16,8 20
Лізин 0,286-0,605 г 10,9 10
Метіонін 0,153-0,248 г 11,1 10
Треонін 0,289-0,532 г 17,1 20
Триптофан 0,108-0,154 г 13,1 10
Фенілаланін 0,435-0,674 г 18,5 20

 

Замінні амінокислоти

 

Назва кислоти Вміст, г на 100 г продукту % від денної норми
у цифрах візуально
Аланін 0,405-0,711 г 8,5  10
Аргінін 0,454-0,813 г 10,4 10
Аспарагінова кислота 0,560-1,177 г 7,1 5
Гліцин 0,416-0,701 г 16,0 20
Глутамінова кислота 2,294-3,662 г 21,9 20
Пролін 0,804-1,491 г 25,5 30
Серин 0,458-0,681 г 6,9 10
Тирозин 0,200-0,339 г 9,0 10
Цистин 0,173-0,329 г 13,9 10



ЖИРИ ТА ЖИРНІ КИСЛОТИ

 

Назва Вміст, масова частка на 100 г продукту % від денної норми
у цифрах візуально
Сумарний вміст жирів 2,5 2,5  5
Вміст ненасичених жирних кислот 0,980-1,418 г 2,9 5
Вміст омега-3 ненасичених жирних кислот 0,110-0,157 г 13,4 10
Вміст омега-6 ненасичених жирних кислот 0,660-0,958 г 8,1 10
Вміст насичених жирних кислот 0,202-0,284 г 1,0 0

 

Ненасичені жирні кислоти

 

Назва кислоти Вміст, г на 100 г продукту
Пальмітолеїнова С 16:1 (омега-7) 0,010
Олеїнова С 18:1 (омега-9) 0,190-0,280 г
Лінолева С 18:2 (омега-6) 0,660-0,958 г
Ліноленова С 18:3 (омега-3) 0,110-0,157 г
Стеаридонова С 18:4 (омега-3) 0,0
Гадолеїнова С 20:1 (омега-11) 0,010-0,013 г
Арахідова С 20:4 (омега-6) 0,0
Ейкозапентаєнова С 20:5 (омега-3) 0,0
Ерукова С 22:1 (омега-9) 0,0
Клупанодонова С 22:5 (омега-3) 0,0
Докозагексаєнова С 22:6 (омега-3) 0,0
Нервонова С 24:1 (омега-9) 0,0

 

Насичені жирні кислоти

 

Назва кислоти Вміст, г на 100 г продукту
Лауринова С 12:0 0,0
Міристинова С 14:0 0,003
Пентадеканова 15:0 0,0
Пальмітинова С 16:0 0,190-0,271 г
Стеаринова С 18:0 0,009-0,010 г
Арахінова С 20:0 0,0
Бегенова С 22:0 0,0
Лігноцеринова С 24:0 0,0

 

Стероли

 

Назва Вміст, масова частка на 100 г продукту % від денної норми
у цифрах візуально
Сума фітостеролів 99,5-110,0 мг 190,5 10090
Кампестерол 15,8 28,7 30
Бета-ситостерол 51,5-53,6 мг 131,1 10030
Стигмастерол 3,5 10,0 10
Ситостанол 11,1 мг 27,8 30
Кампестанол 8,1 мг 14,7 20
Холестерин 0,0 мг 0,0

 

ВУГЛЕВОДИ

 

Назва Вміст, масова частка на 100 г продукту % від денної норми
у цифрах візуально
Сумарний вміст вуглеводів 69,80-75,86 г 20,8 20
Моно- та дисахариди 1,0-1,5 г 2,5 5
Глюкоза 0,16 1,6 0
Фруктоза 0,11 0,3 0
Галактоза 0,0 0,0 0
Сахароза 0,71
Лактоза 0,0 0,0 0
Крохмаль 54,0  –
Мальтоза 0,0
Клітковина 15,1 60,4 60
Пектин 7,9 158,0 10060
ПУРИНОВІ ОСНОВИ
Назва Вміст, масова частка на 100 г продукту % від денної норми
у цифрах візуально
Вміст суми пуринів 20,0 15,7 20

 

Одиниці виміру:
Чайна склянка: 200,0 г
Гранована склянка: 230,0 г
Чайна ложка: 5,0 г
Столова ложка: 25,0 г

Схожі записи

  • Омега-3 чи омега-6: що краще?

    Омега-3 чи омега-6: що краще? Як Ви вже знаєте, основними поліненасиченими жирними кислотами є омега-6 і омега-3 жирні кислоти, про які останнім часом дуже багато розмов у пресі та на телебаченні. Зараз з’явилася така кількість добавок на основі омега-3 жирних кислот, що неминуче виникає питання: може, нам просто перейти у своєму харчуванні на омега-3 жирні…

  • Фтор: геть карієс!

             Фтор (F)          Геть карієс!                В організмі людини фтор стимулює імунний захист і кровотворення, підвищує стійкість зубів до карієсу, бере участь у рості скелета, запобігає остеопорозу.            Добова потреба організму людини – від 3 до 5 мг. Безпечне та адекватне споживання фтору у…

  • Патенти

    Патенти 1. Маковецька О.Ю., Максютіна Н.П., Громов Л.О., Пішель В.Я. Спосіб отримання екстракту зі звіробою, що має антидепресивну активність. Патент України № 31616 А від 15.12.2000. 2. Маковецька О.Ю., Максютіна Н.П., Дідковський В.Є., Лебеда А.П. Глікозиди діантронів і спосіб їх отримання. Патент України № 24768А від 06.10.98. 3. Маковецька О.Ю., Максютіна Н.П., Дідковський В.Є., Лебеда…

  • Диня

    ДИНЯДиня містить відносно мало вітамінів, окрім аскорбінової кислоти (в 100 г – 22% добової норми), але відрізняється високим вмістом деяких мінеральних елементів: кремнію (відповідно – 273%), рубідію (77%), кобальту (20%), бору (16,7%), ванадію (10%), калію (9,7%).      Диня багата на фітостероли (18%), моно- і дисахариди (14,6%), серед яких домінує глюкоза (в 100 г –…

  • Нікель: няня для нервової системи

             Нікель (Ni)          Няня для нервової системи.               В організмі людини нікель бере участь в окисно-відновних процесах, диханні, кровотворенні, зменшує ефекти адреналіну, надаючи заспокійливу дію на нервову систему.            Добова потреба організму людини – 100–200 мкг. Дефіцит нікелю в організмі може розвинутися при введенні цього елемента…

  • Як запам’ятати формули кардіоглікозидів

       Правило п’яте –      багаті багатіють.     (це також стосується знань)     Як запам’ятати формули та назви кардіоглікозидів?     Карденоліди та буфадієноліди – це також одна з складних тем курсу фармакогнозії. Тому в даному випадку, крім наших порад, Вам необхідно ще використовувати й власні розумові ресурси.     Щоб почати вивчення формул кардіостероїдів, згадайте формулу циклопентанопергідрофенантрену…