Рис дикий

ВідОлена Коновалова
РИС ДИКИЙ (ЧОРНИЙ)
      Дикий або чорний рис ботанічно не має до роду рис Oryza L. ніякого відношення і названий так через схожість форми його насіння з насінням довгозерного рису. Це північноамериканська рослина роду Zizania L., а саме Zizania aquatica L., яку ще називають водяним рисом, індіанським рисом або цицанією водною.
За своїми нутрієнтними властивостями дикий рис значно перевершує рис білий і подібний до бурого. Він характеризується високим вмістом біотину, нікотинової кислоти, вітамінів групи В (зокрема, суттєво вирізняється з-поміж інших рисових культур за вмістом вітаміну В2 — рибофлавіну та В9 — фолієвої кислоти). Продукт багатий на мінеральні елементи (зокрема, є вагомим джерелом кремнію, ванадію та бору), білки, незамінні амінокислоти (насамперед валін та ізолейцин), замінні амінокислоти (зокрема тирозин та гліцин), а також вуглеводи (клітковину, крохмаль і пектин).
     У дикому рисі практично відсутній натрій, проте міститься значна кількість калію. Це зумовлює його доцільність у дієтотерапії при серцево-судинних і ниркових патологіях, а також у програмах корекції надмірної маси тіла.
     Дикий рис багатий на біотин (у 100 г — 540,0% добової норми), вітамін РР (нікотинову кислоту) (відповідно — 33,7%), вітамін В9 (фолієву кислоту) (23,8%), пантотенову кислоту (21,5%), вітамін В6 (піридоксин) (19,6%), гамма-токоферол (15,3%), вітамін В2 (рибофлавін) (13,2%).
     У мінеральному складі переважають: кремній (у 100 г — 596,7% добової норми), ванадій (відповідно — 425,0%), бор (320,0%), кобальт (69,0%), марганець (66,5%), фосфор (54,1%), мідь (52,0%), цинк (49,7%), цирконій (49,0%), магній (44,3%), молібден (38,1%), нікель (34,4%), калій (17,1%), рубідій (15,3%), талій (15,0%), залізо (13,1%), миш’як (13,1%), літій (10,5%), стронцій (9,0%).
     Дикий рис містить білки (18,4%), незамінні та замінні амінокислоти (у 100 г — відповідно 24,4% та 15,3%). У складі незамінних амінокислот переважають: валін (34,4%) та ізолейцин (31,0%); серед замінних амінокислот домінують тирозин (20,7%), гліцин (19,1%), глутамінова кислота (18,9%) та аргінін (18,7%).
     Як і інші рисові культури, дикий рис, на відміну від багатьох злаків, не містить глютену — рослинного білка, що може провокувати целіакію (детальніше — див. Пшениця м’яка).
     Дикий рис характеризується низьким вмістом ліпідів, основу яких складають омега-3 поліненасичені жирні кислоти (зокрема альфа-ліноленова кислота: у 100 г — 30,0% добової норми).
      У насінні дикого рису в незначних кількостях виявлено фітостероли (у 100 г — 19,5% добової норми). Склад фітостерольного комплексу є нетиповим для злакових культур: відсутнє характерне переважання бета-ситостеролу; натомість бета-ситостерол та кампестерол містяться у приблизно рівних пропорціях (відповідно у 100 г — 6,9% та 6,4% добової норми). Цей вид рису рекомендований до вживання чоловікам (детальніше — див. Авокадо).
     Дикий рис містить значну кількість вуглеводів (сума вуглеводів у 100 г становить 21,4% добової норми — 74,9 г), основу яких складає крохмаль (у 100 г — до 65,0 г). Високим є також вміст пектину (у 100 г — 28,0% добової норми) та клітковини (відповідно — 24,8%). У дикому рисі виявлено незначні кількості сахарози (у 100 г — до 0,67 г) та пуринових основ (у 100 г — 4,3% добової норми).
     Вміст щавлевої кислоти у 100 г — 12,7 мг, що становить 3,2% від максимально допустимого добового рівня її споживання (детальніше — див. Ревінь).
    Попри високу нутрієнтну цінність дикого рису, слід враховувати його здатність накопичувати токсичні елементи: ультрамікроелементи талій (у 100 г — 15,0% добової норми) та миш’як (відповідно — 13,1%), а також мікроелемент стронцій (9,0%).
Калорійність 100 г: 357 ккал
Вода в 100 г: 7,76 г
Зола з 100 г: 1,53 г

ХІМІЧНИЙ СКЛАД
 
Вітаміни, макро- та мікроелементи, поживні речовини на 100 г
ВІТАМІНИ
Назва Вміст, масова частка на 100 г продукту % від денної норми
у цифрах візуально*
Вітамін B1 (тіамін) 0,112-0,115 мг 6,7 5
Вітамін B2 (рибофлавін) 0,262 13,1 10
Вітамін B5 (пантотенова кислота) 1,074 мг 21,5 20
Вітамін B6 (піридоксин) 0,391 мг 19,6 20
Вітамін B9 (фолієва кислота) 95,0 мкг 23,8 20
Вітамін В12 (ціанокобаламін) 0,0 мкг 0,0 0
Вітамін C (аскорбінова кислота) 0,0 мг 0,0 0
Вітамін E (альфа-токоферол) 0,3-0,5 мг 2,7 5
Бета-токоферол 0,0 0,0 0
Гамма-токоферол 1,7-2,9 мг 15,3 20
Дельта-токоферол 0,0 0,0 0
Вітамін D (ергокальциферол) 0,0 мкг 0,0 0
Вітамін PP (нікотинова кислота) 6,73 мг 33,7 30
Вітамін К (філохінон) 1,9 мкг 1,6 0
Біотин 270,0 мкг 54 10010010010010040
Бета-каротин 11,0 мкг 0,2 0
Альфа-каротин 0,0 мкг 0,0 0
Лютеїн + зеаксантин 220,0 мкг 3,7 5
Бета-криптоксантин 0,0 мкг 0,0 0
Лікопен 0,0 мкг 0,0 0
Холін 35,0 7,0 5
Метилметионінсульфоній (вітамін U) 0,0 0,0 0
Бетаїн триметилгліцин 8,4 0,8 0

* Повний глечик – 100% денної норми; порожній – 0-1% денної норми.

МІНЕРАЛЬНІ ЕЛЕМЕНТИ

Макроелементи

 

Назва Вміст, масова частка на 100 г продукту % від денної норми
у цифрах візуально
Калій 427,0 17,1 20
Кальцій 21,0 мг 1,9 5
Кремній 179,0 мг 596,7 100100100100100100
Магній 177,0 мг 44,3 40
Натрій 7,0 0,5 0
Сірка 71,0 7,1 5
Фосфор 433,0 мг 54,1 50
Хлор 133,0 мг 5,8 5

 

Мікроелементи та ультрамікроелементи

 

Назва Вміст, масова частка на 100 г продукту % від денної норми
у цифрах візуально
Алюміній 912,0 мкг 2,4 5
Барій 10,0 мкг 1,0 0
Бор 224,0 мкг 320,0 10010010020
Бром 80,0-90,0 мкг 4,3 5
Ванадій 170,0 мкг 425,0 10010010010030
Германій 8,1 мкг 2,0 5
Залізо 1,96 13,1 10
Йод 2,3 мкг 1,5 0
Кобальт 6,9 мкг 69,0 70
Літій 10,0-11,0 мкг 10,5 10
Марганець 1330,0 мкг 66,5 70
Мідь 520,0 мкг 52,0 50
Молібден 26,7 мкг 38,1 40
Миш’як 1,6 мкг 13,1 10
Нікель 51,6 мкг 34,4 30
Олово 10,4 мкг 0,5 0
Рубідій 15,3 мкг 15,3 20
Свинець 0,2-0,3 мкг 2,5 5
Селен 2,8 мкг 4,3 5
Стронцій 72,0 мкг 9,0 10
Стибій 0,5-0,9 мкг 1,4 0
Таллій 0,1-0,5 мкг 15,0 20
Титан 27,0 мкг 3,2 5
Фтор 61,3-84,0 мкг 1,8 0
Хром 2,9-4,3 мкг 7,2 5
Цинк 5960,0 мкг 49,7 50
Цирконій 24,5 мкг 49,0 50

 

БІЛКИ ТА АМІНОКИСЛОТИ

 

Назва Вміст, масова частка на 100 г продукту % від денної норми
у цифрах візуально
Сумарний вміст білків 14,73 18,4 20
Вміст незамінних амінокислот 5,32 24,4 30
Вміст замінних амінокислот 8,72 15,3 20

 

Незамінні амінокислоти

 

Назва кислоти Вміст, г на 100 г продукту % від денної норми
у цифрах візуально
Валін 0,860 г 34,4 40
Гістидин 0,380 г 18,1 20
Ізолейцин 0,620 г 31,0 30
Лейцин 1,020 г 22,2 20
Лізин 0,630 г 15,4 20
Метіонін 0,440 г 24,4 30
Треонін 0,470 г 19,6 20
Триптофан 0,180 18,0 20
Фенілаланін 0,720 г 24,0 30

 

Замінні амінокислоти

 

Назва кислоти Вміст, г на 100 г продукту % від денної норми
у цифрах візуально
Аланін 0,830 г 12,6 10
Аргінін 1,140 г 18,7 20
Аспарагінова кислота 1,420 г 11,6 10
Гліцин 0,670 г 19,1 20
Глутамінова кислота 2,570 г 18,9 20
Пролін 0,520 г 11,6 10
Серин 0,780 г 9,4 10
Тирозин 0,620 г 20,7 20
Цистин 0,170 г 9,4 10



ЖИРИ ТА ЖИРНІ КИСЛОТИ

 

Назва Вміст, масова частка на 100 г продукту % від денної норми
у цифрах візуально
Сумарний вміст жирів 0,700-1,080 г 0,9 0
Вміст ненасичених жирних кислот 0,840 г 2,0 5
Вміст омега-3 ненасичених жирних кислот 0,300 г 30,0 30
Вміст омега-6 ненасичених жирних кислот 0,380 3,8 5
Вміст насичених жирних кислот 0,250 г 1,0 0

 

Ненасичені жирні кислоти

 

Назва кислоти Вміст, г на 100 г продукту
Пальмітолеїнова С 16:1 (омега-7) 0,0
Олеїнова С 18:1 (омега-9) 0,160
Лінолева С 18:2 (омега-6) 0,380
Ліноленова С 18:3 (омега-3) 0,300
Стеаридонова С 18:4 (омега-3) 0,0
Гадолеїнова С 20:1 (омега-11) 0,0
Арахідова С 20:4 (омега-6) 0,0
Ейкозапентаєнова С 20:5 (омега-3) 0,0
Ерукова С 22:1 (омега-9) 0,0
Клупанодонова С 22:5 (омега-3) 0,0
Докозагексаєнова С 22:6 (омега-3) 0,0
Нервонова С 24:1 (омега-9) 0,0

 

Насичені жирні кислоти

 

Назва кислоти Вміст, г на 100 г продукту
Лауринова С 12:0 0,0
Міристинова С 14:0 0,0
Пентадеканова 15:0 0,0 г
Пальмітинова С 16:0 0,150 г
Стеаринова С 18:0 0,010
Арахінова С 20:0 0,0
Бегенова С 22:0 0,0
Лігноцеринова С 24:0 0,0

 

Стероли

 

Назва Вміст, масова частка на 100 г продукту % від денної норми
у цифрах візуально
Сума фітостеролів 7,0-14,5 мг 19,5 20
Кампестерол 1,5-5,5 мг 6,4 5
Бета-ситостерол 2,0-3,5 мг 6,9 5
Дельта-5-авенастерол 0,5-1,3 мг 2,3 5
Стигмастерол 0,0 0,0 0
Холестерин 0,0 0,0 –

 

ВУГЛЕВОДИ

 

Назва Вміст, масова частка на 100 г продукту % від денної норми
у цифрах візуально
Сумарний вміст вуглеводів 74,9 21,4 20
Моно- та дисахариди 2,50 5,0 5
Глюкоза 0,20 2,0 5
Фруктоза 0,20 0,6 0
Галактоза 0,0 0,0 0
Сахароза 0,33-0,67 г – –
Лактоза 0,0 0,0 0
Крохмаль 60,0-65,0 г –  –
Мальтоза 0,0 – –
Клітковина 6,2 24,8 30
Пектин 1,4 28,0 30
ПУРИНОВІ ОСНОВИ
Назва Вміст, масова частка на 100 г продукту % від денної норми
у цифрах візуально
Вміст суми пуринів 5,0 4,3 5

 Одиниці виміру:
Чайна склянка: 200,0 г
Гранована склянка: 230,0 г
Чайна ложка: 8,0 г
Столова ложка: 25,0 г

Схожі записи

  • Ендогенні видільні тканини: Аніме-комікс для “Крок-1” (фармацевтична ботаніка)

    ВідОлена Коновалова

    Прямуємо далі нашим гумористичним ботанічним циклом підготовки до “Крок-1” з фармацевтичної ботаніки. Як же без нового ботанічного коміксу та нової гуморески у стилі Павла Глазового! Ендогенні видільні тканини – “Скарбниця під прикриттям: секретні бункери та трубопроводи рослинного світу” Саме тут зберігаються «державні рослинні таємниці» (ефірні олії та смоли) – у видільних ендогенних тканинах! “НЕ ДЛЯ…

  • Ківі

    ВідОлена Коновалова

    КІВІ       Плоди ківі – багате джерело вітаміну С (аскорбінової кислоти) (в 100 г – 195% добової норми), містять досить багато вітаміну К (відповідно – 33,6%) і (у порівнянні з іншими фруктами) вітаміну Е (9,7%); макро- і мікроелементів: бору (142,9), кремнію (57%), рубідію (44%), стронцію (15,1%), молібдену (14,3%), міді (13%), калію (12%), кобальту…

  • Виноград

    ВідОлена Коновалова

    ВИНОГРАД Виноград не дуже багатий на вітаміни, за винятком філохінону (вітаміну К) (у 100 г – 12% добової норми), але відрізняється високим вмістом деяких мінеральних елементів, серед яких переважають: бор (відповідно – 521%), стронцій (175%), кремній (163%), рубідій (100%), марганець (39%), кобальт (20%), ванадій (25%), миш’як (17%), залізо (15%), нікель (11%), калій (9,8%), йод (8%)….

  • Смородина чорна

    ВідОлена Коновалова

    СМОРОДИНА ЧОРНА      Плоди чорної смородини багаті на вітаміни, особливо аскорбінову кислоту (в 100 г – 263% добової норми) та токофероли (вітамін Е), серед яких особливо високий вміст дельта-токоферолу (відповідно – 28,3%), гамма-токоферолу (26,9%), альфа-токоферолу (13,7%), а також пантотенову кислоту (8%), і характеризуються високим вмістом багатьох макро-, мікро- та ультрамікроелементів: кремнію (203,1%), бору (78,6%),…

  • Твірні тканини рослин: Аніме-комікс для “Крок-1” (фармацевтична ботаніка)

    ВідОлена Коновалова

    Продовжуємо наш гумористичний ботанічний цикл підготовки до “Крок-1” з фармацевтичної ботаніки ботанічним коміксом та новою гуморескою у стилі Павла Глазового! Твірні тканини (меристеми) – “Архітектори Росту“ Тепер віддамо належне твірним тканинам (меристемам) – вічному двигуну рослинного життя, першоджерелу кожної клітини та архітекторам росту і творцям рослинного Всесвіту. У рослини, наче в казці, диво є одне…

  • Стронцій для рослини: замінник кальцію

    ВідОлена Коновалова

             Стронцій (Sr)          Для рослини – замінник кальцію              Стронцій – складова частина мікроорганізмів та рослин. Морські водорості містять 26–140 мг% стронцію (в сухій речовині), наземні рослини – близько 2,6 мг%, бактерії – 0,27–30 мг%. Накопичення стронцію різними організмами залежить не лише від їх виду, але…