Рис бурий нешліфований

ВідОлена Коновалова
РИС БУРИЙ (КОРИЧНЕВИЙ) НЕШЛІФОВАНИЙ
      Бурий або (як його часто не зовсім правильно називають) коричневий рис – це нешліфований рис, у якого зерно очищене від лушпиння, але висівкова оболонка збережена. Саме вона обумовлює його світло-коричневий колір і надає легкий горіховий присмак.

За своїми поживними властивостями бурий нешліфований рис значно корисніший, ніж білий рис, оскільки більша частина вітамінів, мінералів, амінокислот міститься саме в оболонці зерна. Вона містить вітаміни групи В, нікотинову кислоту, мінеральні елементи, жирне масло, клітковину і пектин. Слід, однак, враховувати, що внаслідок наявності в оболонці жирної олії термін зберігання такого рису значно менше, ніж шліфованого білого рису.

    Таким чином, рис бурий (нешліфований) — джерело низки вітамінів (зокрема групи В, нікотинової кислоти та біотину), багатьох мінеральних елементів (особливо багатий на кремній та ванадій), білків, незамінних амінокислот (насамперед валіну та ізолейцину), а також вуглеводів (зокрема крохмалю та пектину).

 

     Бурий рис багатий на вітамін В1 (тіамін) (у 100 г — 29,7% добової норми), вітамін РР (нікотинову кислоту) (відповідно — 25,5%), біотин (24,0%), вітамін В6 (піридоксин) (23,8%), пантотенову кислоту (22,0%), вітамін В9 (фолієву кислоту) (13,3%) та холін (11,6%).

 

     У мінеральному складі переважають: кремній (у 100 г — 1253,3% добової норми), ванадій (відповідно — 1000,0%), бор (320,0%), марганець (132,5%), кобальт (69,0%), фосфор (47,0%), молібден (38,1%), селен (30,8%), магній (28,6%), нікель (24,6%), літій (19,5%), рубідій (18,8%), цирконій (18,5%), мідь (17,5%), цинк (14,2%), калій (10,2%), залізо (10,0%), талій (9,3%).

 

     Бурий рис містить білки (10,6%), незамінні та замінні амінокислоти (у 100 г — відповідно 14,4% та 8,8%). У складі незамінних амінокислот переважають: валін (21,1%) та ізолейцин (18,2%); замінні амінокислоти містяться у меншій кількості, серед них переважають гліцин (11,4%), глутамінова кислота (11,1%) та аргінін (10,5%).

 

     Як і будь-який інший вид рису, бурий рис, на відміну від багатьох злакових культур, не містить глютену — рослинного білка, здатного провокувати розвиток целіакії (детальніше — див. Пшениця м’яка).

 

     У порівнянні зі шліфованим рисом, зерно нешліфованого рису містить у 3,1–3,5 раза більше жирів, до складу яких входять переважно омега-6 поліненасичені жирні кислоти (зокрема лінолева кислота: у 100 г — 9,6% добової норми).

 

      У нешліфованому рисі в невеликих кількостях містяться фітостероли (у 100 г — 18,5% добової норми), серед яких переважає бета-ситостерол (11,0%). На відміну від довгозерного білого неклейкого рису, цей вид можна в помірних кількостях вживати чоловікам (детальніше — див. Авокадо).

 

     Рис бурий містить значну кількість вуглеводів (сума вуглеводів у 100 г становить 21,9% добової норми, тобто 77,2 г), основу яких складає крохмаль (у 100 г — до 68,9 г). Високим є також вміст у нешліфованому рисі пектину (у 100 г — 36,0% добової норми) та клітковини (відповідно — 13,6%). Продукт містить невеликі кількості сахарози (у 100 г — до 0,85 г) та пуринових основ (у 100 г — 11,7% добової норми).

 

     Вміст щавлевої кислоти у 100 г — 13,8 мг, що становить 3,5% від максимально допустимого добового рівня її споживання (детальніше — див. Ревінь).

 

    Як і в інших видах рису, у бурому рисі може накопичуватися токсичний ультрамікроелемент талій (у 100 г — 9,3% добової норми).
Калорійність 100 г: 362 ккал
Вода в 100 г: 12,37 г
Зола з 100 г: 1,27 г

ХІМІЧНИЙ СКЛАД
 
Вітаміни, макро- і мікроелементи, поживні речовини на 100 г
ВІТАМІНИ

 

Назва Вміст, масова частка на 100 г продукту % від денної норми
у цифрах візуально*
Вітамін B1 (тіамін) 0,420-0,590 мг 29,7 30
Вітамін B2 (рибофлавін) 0,093 4,7 5
Вітамін B5 (пантотенова кислота) 1,100 мг 22,0 20
Вітамін B6 (піридоксин) 0,419-0,532 мг 23,8 20
Вітамін B9 (фолієва кислота) 53,0 мкг 13,3 10
Вітамін В12 (ціанокобаламін) 0,0 мкг 0,0 0
Вітамін C (аскорбінова кислота) 0,0 0,0 0
Вітамін E (альфа-токоферол) 0,68-1,20 мг 6,3 5
Бета-токоферол 0,0 0,0 0
Гамма-токоферол 0,31-0,46 мг 2,6 5
Дельта-токоферол 0,0 0,0 0
Вітамін D (ергокальциферол) 0,0 мкг 0,0 0
Вітамін PP (нікотинова кислота) 5,090 мг 25,5 30
Вітамін К (філохінон) 1,9 мкг 1,6 0
Біотин 12,0 мкг 24 30
Бета-каротин 10,0 мкг 0,2 0
Альфа-каротин 0,0 мкг 0,0 0
Лютеїн + зеаксантин 13,0 мкг 0,2 0
Бета-криптоксантин 0,0 мкг 0,0 0
Лікопін 0,0 мкг 0,0 0
Холін 30,7-85,0 мг 11,6 10
Метилметионінсульфоній (вітамін U) 0,0 0,0 0
Бетаїн триметилгліцин 2,1 0,2 0

* Повний глечик – 100% денної норми; порожній – 0-1% денної норми.

МІНЕРАЛЬНІ ЕЛЕМЕНТИ

Макроелементи

 

Назва Вміст, масова частка на 100 г продукту % від денної норми
у цифрах візуально
Калій 240,0-270,0 мг 10,2 10
Кальцій 8,64-15,3 мг 1,1 0
Кремній 376,0 1253,3 10010010010010010010010010010010010050
Магній 100,0-129,0 мг 28,6 30
Натрій 1,0-2,3 мг 0,1 0
Сірка 60,0 мг 6,0 5
Фосфор 315,0-437,0 мг 47,0 50
Хлор 13,3 0,6 0

 

Мікроелементи та ультрамікроелементи

 

Назва Вміст, масова частка на 100 г продукту % від денної норми
у цифрах візуально
Алюміній 912,0 мкг 2,4 5
Барій 8,7 мкг 0,9 0
Бор 224,0 мкг 320,0 10010010020
Бром 55,0 мкг 2,8 5
Ванадій 400,0 мкг 1000,0 100100100100100
100100100100100
Германій 9,0 мкг 2,3 5
Залізо 0,99-2,00 мг 10,0 10
Йод 2,9-7,2 мкг 3,4 5
Кобальт 6,9 мкг 69,0 70
Літій 15,0-24,0 мкг 19,5 20
Марганець 1600,0-3700,0 мкг 132,5 10030
Мідь 110,0-240,0 мкг 17,5 20
Молібден 26,7 мкг 38,1 40
Миш’як 0,11-0,20 мкг 1,3 0
Нікель 36,9 мкг 24,6 30
Олово 15,6-17,9 мкг 0,8 0
Рубідій 18,8 мкг 18,8 20
Свинець 0,19 мкг 1,9 5
Селен 20,0 мкг 30,8 30
Стронцій 18,0-32,0 мкг 3,1 5
Сурма 0,01 мкг 0,02 0
Таллій 0,15-0,22 мкг 9,3 10
Титан 36,5 мкг 4,3 5
Фтор 80,0 мкг 2,0 5
Хром 2,5 мкг 5,0 5
Цинк 1100,0-2300,0 мкг 14,2 10
Цирконій 8,0-10,5 мкг 18,5 20

 

БІЛКИ ТА АМІНОКИСЛОТИ

 

Назва Вміст, масова частка на 100 г продукту % від денної норми
у цифрах візуально
Сумарний вміст білків 7,5-9,5 г 10,6 10
Вміст незамінних амінокислот 2,943-3,332 г 14,4 10
Вміст замінних амінокислот 4,738-5,306 г 8,8 10

 

Незамінні амінокислоти

 

Назва кислоти Вміст, г на 100 г продукту % від денної норми
у цифрах візуально
Валін 0,466-0,590 г 21,1 20
Гістидин 0,200-0,202 г 9,6 10
Ізолейцин 0,336-0,390 г 18,2 20
Лейцин 0,657-0,700 г 14,8 20
Лізин 0,303-0,330 г 7,7 10
Метіонін 0,179-0,210 г 10,8 10
Треонін 0,291-0,300 г 12,3 10
Триптофан 0,101-0,130 г 11,6 10
Фенілаланін 0,410-0,480 г 14,8 20

 

Замінні амінокислоти

 

Назва кислоти Вміст, г на 100 г продукту % від денної норми
у цифрах візуально
Аланін 0,463-0,530 г 7,5 10
Аргінін 0,602-0,680 г 10,5 10
Аспарагінова кислота 0,743-0,800 г 6,3 5
Гліцин 0,391-0,410 г 11,4 10
Глутамінова кислота 1,400-1,618 г 11,1 10
Пролін 0,372-0,410 г 8,7 10
Серин 0,411-0,450 г 5,2 5
Тирозин 0,260-0,298 г 9,3 10
Цистин 0,096-0,110 г 5,7 5



ЖИРИ ТА ЖИРНІ КИСЛОТИ

 

Назва Вміст, масова частка на 100 г продукту % від денної норми
у цифрах візуально
Сумарний вміст жирів 2,680-2,900 г 2,8 5
Вміст ненасичених жирних кислот 1,930-2,100 г 4,9 5
Вміст омега-3 ненасичених жирних кислот 0,040-0,044 г 4,2 5
Вміст омега-6 ненасичених жирних кислот 0,920-1,000 г 9,6 10
Вміст насичених жирних кислот 0,524-0,564 г 2,2 5

 

Ненасичені жирні кислоти

 

Назва кислоти Вміст, г на 100 г продукту
Пальмітолеїнова С 16:1 (омега-7) 0,010
Олеїнова С 18:1 (омега-9) 0,960-1,046 г
Лінолева С 18:2 (омега-6) 0,920-1,000 г
Ліноленова С 18:3 (омега-3) 0,040-0,044 г
Стеаридонова С 18:4 (омега-3) 0,0
Гадолеїнова С 20:1 (омега-11) 0,0
Арахідова С 20:4 (омега-6) 0,0
Ейкозапентаєнова С 20:5 (омега-3) 0,0
Ерукова С 22:1 (омега-9) 0,0
Клупанодонова С 22:5 (омега-3) 0,0
Докозагексаєнова С 22:6 (омега-3) 0,0
Нервонова С 24:1 (омега-9) 0,0

 

Насичені жирні кислоти

 

Назва кислоти Вміст, г на 100 г продукту
Лауринова С 12:0 0,003
Міристинова С 14:0 0,011
Пентадеканова 15:0 0,0
Пальмітинова С 16:0 0,460-0,498 г
Стеаринова С 18:0 0,050-0,052 г
Арахінова С 20:0 0,0
Бегенова С 22:0 0,0
Лігноцеринова С 24:0 0,0

 

Стероли

 

Назва Вміст, масова частка на 100 г продукту % від денної норми
у цифрах візуально
Сума фітостеролів 10,2 18,5 20
Кампестерол 2,5 4,5 5
Бета-ситостерол 4,4 11,0 10
Стигмастерол 0,0 0,0 0
Холестерин 0,0 0,0 –

 

ВУГЛЕВОДИ

 

Назва Вміст, масова частка на 100 г продукту % від денної норми
у цифрах візуально
Сумарний вміст вуглеводів 76,17-77,2 г 21,9 20
Моно- та дисахариди 0,94-1,07 г 2,0 5
Глюкоза 0,17 1,7 0
Фруктоза 0,15 0,4 0
Галактоза 0,0 0,0 0
Сахароза 0,80-0,85 г – –
Лактоза 0,0 0,0 0
Крохмаль 68,9 –  –
Мальтоза 0,0 – –
Клітковина 3,4 13,6 10
Пектин 1,8 36,0 40
ПУРИНОВІ ОСНОВИ
Назва Вміст, масова частка на 100 г продукту % від денної норми
у цифрах візуально
Вміст суми пуринів 15,0 11,7 10

 

Одиниці виміру:
Чайна склянка: 200,0 г
Гранована склянка: 230,0 г
Чайна ложка: 8,0 г
Столова ложка: 25,0 г

Схожі записи

  • Алюміній для рослин: колоїдні властивості клітин

    ВідОлена Коновалова

            Алюміній (Аl).        Для рослини – колоїдні властивості клітин. В рослинному організмі алюміній контролює колоїдні властивості в клітині, а також, ймовірно, активує деякі дегідрогенази та оксидази. Зміст алюмінію в рослинах становить в середньому 0,02% (за масою), варіюючи від 4 мг/кг сухої речовини в картоплі до 46 мг/кг у репі….

  • Як запам’ятати формули алкалоїдів

    ВідОлена Коновалова

       Правило чотирнадцять – екзамен не відкладеться.            Як запам’ятати формули алкалоїдів?    Алкалоїди – сполуки, дуже різноманітні за структурою. Загальною рисою їх є наявність атома азоту в молекулі та шлях біосинтезу (утворюються з амінокислот, крім псевдоалкалоїдів). Ще в 1937  р. О.П. Орехов поділив алкалоїди на протоалкалоїди (атом азоту знаходиться не в складі гетероцикла, а…

  • Екзогенні видільні тканини: Аніме-комікс для “Крок-1” (фармацевтична ботаніка)

    ВідОлена Коновалова

    Далі наш гумористичний ботанічний цикл підготовки до “Крок-1” з фармацевтичної ботаніки продовжується новим ботанічним коміксом та новою гуморескою у стилі Павла Глазового! Екзогенні видільні тканини – “Хімічна лабораторія та служба безпеки рослини” А тепер знайомтеся з майстрами секреції та захисту – видільними тканинами! Це справжні “хімічні заводи” рослини, що синтезують ефірні олії, смоли та нектар,…

  • Ламінарія

    ВідОлена Коновалова

    ЛАМІНАРІЯ ЦУКРИСТА (морська капуста) Ми розглядаємо ламінарію цукристу (морську капусту) в даному розділі, хоча в повсякденному розумінні ламінарія – не зовсім овоч. Вона відноситься до нижчих рослин (є морською водорістю, клас Бурі водорості) і не має звичного нам типового для вищих рослин будови, тобто не диференційована на корінь, стебло, листя, квітки і плоди, а складається…

  • Вольфрам: Проти подагри

    ВідОлена Коновалова

             Вольфрам (W)          Проти подагри              Роль вольфраму в організмі людини не повністю зрозуміла. За своїми властивостями вольфрам нагадує молібден; однак, на відміну від молібдену, вольфрам не є життєво важливим елементом. Добова потреба у вольфрамі в організмі людини не була вивчена. В середньому, близько 0.001–0.015 мг…

  • Плюси та мінуси естрогенів

    ВідОлена Коновалова

    Естрогени. Роль в організмі. Плюси та мінуси      Естрогени – група жіночих статевих гормонів, синтезованих в жіночому організмі яєчниками та регулюючих специфічні статеві функції.      Естрогени присутні як в жіночому, так і в чоловічому організмі (у чоловіків чоловічий статевий гормон тестостерон та естрогени працюють у синергії – без їх взаємодопомоги не спостерігається зростання м’язової маси).  …