Рис бурий нешліфований

ВідОлена Коновалова
РИС БУРИЙ (КОРИЧНЕВИЙ) НЕШЛІФОВАНИЙ
      Бурий або (як його часто не зовсім правильно називають) коричневий рис – це нешліфований рис, у якого зерно очищене від лушпиння, але висівкова оболонка збережена. Саме вона обумовлює його світло-коричневий колір і надає легкий горіховий присмак.

За своїми поживними властивостями бурий нешліфований рис значно корисніший, ніж білий рис, оскільки більша частина вітамінів, мінералів, амінокислот міститься саме в оболонці зерна. Вона містить вітаміни групи В, нікотинову кислоту, мінеральні елементи, жирне масло, клітковину і пектин. Слід, однак, враховувати, що внаслідок наявності в оболонці жирної олії термін зберігання такого рису значно менше, ніж шліфованого білого рису.

    Таким чином, рис бурий (нешліфований) — джерело низки вітамінів (зокрема групи В, нікотинової кислоти та біотину), багатьох мінеральних елементів (особливо багатий на кремній та ванадій), білків, незамінних амінокислот (насамперед валіну та ізолейцину), а також вуглеводів (зокрема крохмалю та пектину).

 

     Бурий рис багатий на вітамін В1 (тіамін) (у 100 г — 29,7% добової норми), вітамін РР (нікотинову кислоту) (відповідно — 25,5%), біотин (24,0%), вітамін В6 (піридоксин) (23,8%), пантотенову кислоту (22,0%), вітамін В9 (фолієву кислоту) (13,3%) та холін (11,6%).

 

     У мінеральному складі переважають: кремній (у 100 г — 1253,3% добової норми), ванадій (відповідно — 1000,0%), бор (320,0%), марганець (132,5%), кобальт (69,0%), фосфор (47,0%), молібден (38,1%), селен (30,8%), магній (28,6%), нікель (24,6%), літій (19,5%), рубідій (18,8%), цирконій (18,5%), мідь (17,5%), цинк (14,2%), калій (10,2%), залізо (10,0%), талій (9,3%).

 

     Бурий рис містить білки (10,6%), незамінні та замінні амінокислоти (у 100 г — відповідно 14,4% та 8,8%). У складі незамінних амінокислот переважають: валін (21,1%) та ізолейцин (18,2%); замінні амінокислоти містяться у меншій кількості, серед них переважають гліцин (11,4%), глутамінова кислота (11,1%) та аргінін (10,5%).

 

     Як і будь-який інший вид рису, бурий рис, на відміну від багатьох злакових культур, не містить глютену — рослинного білка, здатного провокувати розвиток целіакії (детальніше — див. Пшениця м’яка).

 

     У порівнянні зі шліфованим рисом, зерно нешліфованого рису містить у 3,1–3,5 раза більше жирів, до складу яких входять переважно омега-6 поліненасичені жирні кислоти (зокрема лінолева кислота: у 100 г — 9,6% добової норми).

 

      У нешліфованому рисі в невеликих кількостях містяться фітостероли (у 100 г — 18,5% добової норми), серед яких переважає бета-ситостерол (11,0%). На відміну від довгозерного білого неклейкого рису, цей вид можна в помірних кількостях вживати чоловікам (детальніше — див. Авокадо).

 

     Рис бурий містить значну кількість вуглеводів (сума вуглеводів у 100 г становить 21,9% добової норми, тобто 77,2 г), основу яких складає крохмаль (у 100 г — до 68,9 г). Високим є також вміст у нешліфованому рисі пектину (у 100 г — 36,0% добової норми) та клітковини (відповідно — 13,6%). Продукт містить невеликі кількості сахарози (у 100 г — до 0,85 г) та пуринових основ (у 100 г — 11,7% добової норми).

 

     Вміст щавлевої кислоти у 100 г — 13,8 мг, що становить 3,5% від максимально допустимого добового рівня її споживання (детальніше — див. Ревінь).

 

    Як і в інших видах рису, у бурому рисі може накопичуватися токсичний ультрамікроелемент талій (у 100 г — 9,3% добової норми).
Калорійність 100 г: 362 ккал
Вода в 100 г: 12,37 г
Зола з 100 г: 1,27 г

ХІМІЧНИЙ СКЛАД
 
Вітаміни, макро- і мікроелементи, поживні речовини на 100 г
ВІТАМІНИ

 

Назва Вміст, масова частка на 100 г продукту % від денної норми
у цифрах візуально*
Вітамін B1 (тіамін) 0,420-0,590 мг 29,7 30
Вітамін B2 (рибофлавін) 0,093 4,7 5
Вітамін B5 (пантотенова кислота) 1,100 мг 22,0 20
Вітамін B6 (піридоксин) 0,419-0,532 мг 23,8 20
Вітамін B9 (фолієва кислота) 53,0 мкг 13,3 10
Вітамін В12 (ціанокобаламін) 0,0 мкг 0,0 0
Вітамін C (аскорбінова кислота) 0,0 0,0 0
Вітамін E (альфа-токоферол) 0,68-1,20 мг 6,3 5
Бета-токоферол 0,0 0,0 0
Гамма-токоферол 0,31-0,46 мг 2,6 5
Дельта-токоферол 0,0 0,0 0
Вітамін D (ергокальциферол) 0,0 мкг 0,0 0
Вітамін PP (нікотинова кислота) 5,090 мг 25,5 30
Вітамін К (філохінон) 1,9 мкг 1,6 0
Біотин 12,0 мкг 24 30
Бета-каротин 10,0 мкг 0,2 0
Альфа-каротин 0,0 мкг 0,0 0
Лютеїн + зеаксантин 13,0 мкг 0,2 0
Бета-криптоксантин 0,0 мкг 0,0 0
Лікопін 0,0 мкг 0,0 0
Холін 30,7-85,0 мг 11,6 10
Метилметионінсульфоній (вітамін U) 0,0 0,0 0
Бетаїн триметилгліцин 2,1 0,2 0

* Повний глечик – 100% денної норми; порожній – 0-1% денної норми.

МІНЕРАЛЬНІ ЕЛЕМЕНТИ

Макроелементи

 

Назва Вміст, масова частка на 100 г продукту % від денної норми
у цифрах візуально
Калій 240,0-270,0 мг 10,2 10
Кальцій 8,64-15,3 мг 1,1 0
Кремній 376,0 1253,3 10010010010010010010010010010010010050
Магній 100,0-129,0 мг 28,6 30
Натрій 1,0-2,3 мг 0,1 0
Сірка 60,0 мг 6,0 5
Фосфор 315,0-437,0 мг 47,0 50
Хлор 13,3 0,6 0

 

Мікроелементи та ультрамікроелементи

 

Назва Вміст, масова частка на 100 г продукту % від денної норми
у цифрах візуально
Алюміній 912,0 мкг 2,4 5
Барій 8,7 мкг 0,9 0
Бор 224,0 мкг 320,0 10010010020
Бром 55,0 мкг 2,8 5
Ванадій 400,0 мкг 1000,0 100100100100100
100100100100100
Германій 9,0 мкг 2,3 5
Залізо 0,99-2,00 мг 10,0 10
Йод 2,9-7,2 мкг 3,4 5
Кобальт 6,9 мкг 69,0 70
Літій 15,0-24,0 мкг 19,5 20
Марганець 1600,0-3700,0 мкг 132,5 10030
Мідь 110,0-240,0 мкг 17,5 20
Молібден 26,7 мкг 38,1 40
Миш’як 0,11-0,20 мкг 1,3 0
Нікель 36,9 мкг 24,6 30
Олово 15,6-17,9 мкг 0,8 0
Рубідій 18,8 мкг 18,8 20
Свинець 0,19 мкг 1,9 5
Селен 20,0 мкг 30,8 30
Стронцій 18,0-32,0 мкг 3,1 5
Сурма 0,01 мкг 0,02 0
Таллій 0,15-0,22 мкг 9,3 10
Титан 36,5 мкг 4,3 5
Фтор 80,0 мкг 2,0 5
Хром 2,5 мкг 5,0 5
Цинк 1100,0-2300,0 мкг 14,2 10
Цирконій 8,0-10,5 мкг 18,5 20

 

БІЛКИ ТА АМІНОКИСЛОТИ

 

Назва Вміст, масова частка на 100 г продукту % від денної норми
у цифрах візуально
Сумарний вміст білків 7,5-9,5 г 10,6 10
Вміст незамінних амінокислот 2,943-3,332 г 14,4 10
Вміст замінних амінокислот 4,738-5,306 г 8,8 10

 

Незамінні амінокислоти

 

Назва кислоти Вміст, г на 100 г продукту % від денної норми
у цифрах візуально
Валін 0,466-0,590 г 21,1 20
Гістидин 0,200-0,202 г 9,6 10
Ізолейцин 0,336-0,390 г 18,2 20
Лейцин 0,657-0,700 г 14,8 20
Лізин 0,303-0,330 г 7,7 10
Метіонін 0,179-0,210 г 10,8 10
Треонін 0,291-0,300 г 12,3 10
Триптофан 0,101-0,130 г 11,6 10
Фенілаланін 0,410-0,480 г 14,8 20

 

Замінні амінокислоти

 

Назва кислоти Вміст, г на 100 г продукту % від денної норми
у цифрах візуально
Аланін 0,463-0,530 г 7,5 10
Аргінін 0,602-0,680 г 10,5 10
Аспарагінова кислота 0,743-0,800 г 6,3 5
Гліцин 0,391-0,410 г 11,4 10
Глутамінова кислота 1,400-1,618 г 11,1 10
Пролін 0,372-0,410 г 8,7 10
Серин 0,411-0,450 г 5,2 5
Тирозин 0,260-0,298 г 9,3 10
Цистин 0,096-0,110 г 5,7 5



ЖИРИ ТА ЖИРНІ КИСЛОТИ

 

Назва Вміст, масова частка на 100 г продукту % від денної норми
у цифрах візуально
Сумарний вміст жирів 2,680-2,900 г 2,8 5
Вміст ненасичених жирних кислот 1,930-2,100 г 4,9 5
Вміст омега-3 ненасичених жирних кислот 0,040-0,044 г 4,2 5
Вміст омега-6 ненасичених жирних кислот 0,920-1,000 г 9,6 10
Вміст насичених жирних кислот 0,524-0,564 г 2,2 5

 

Ненасичені жирні кислоти

 

Назва кислоти Вміст, г на 100 г продукту
Пальмітолеїнова С 16:1 (омега-7) 0,010
Олеїнова С 18:1 (омега-9) 0,960-1,046 г
Лінолева С 18:2 (омега-6) 0,920-1,000 г
Ліноленова С 18:3 (омега-3) 0,040-0,044 г
Стеаридонова С 18:4 (омега-3) 0,0
Гадолеїнова С 20:1 (омега-11) 0,0
Арахідова С 20:4 (омега-6) 0,0
Ейкозапентаєнова С 20:5 (омега-3) 0,0
Ерукова С 22:1 (омега-9) 0,0
Клупанодонова С 22:5 (омега-3) 0,0
Докозагексаєнова С 22:6 (омега-3) 0,0
Нервонова С 24:1 (омега-9) 0,0

 

Насичені жирні кислоти

 

Назва кислоти Вміст, г на 100 г продукту
Лауринова С 12:0 0,003
Міристинова С 14:0 0,011
Пентадеканова 15:0 0,0
Пальмітинова С 16:0 0,460-0,498 г
Стеаринова С 18:0 0,050-0,052 г
Арахінова С 20:0 0,0
Бегенова С 22:0 0,0
Лігноцеринова С 24:0 0,0

 

Стероли

 

Назва Вміст, масова частка на 100 г продукту % від денної норми
у цифрах візуально
Сума фітостеролів 10,2 18,5 20
Кампестерол 2,5 4,5 5
Бета-ситостерол 4,4 11,0 10
Стигмастерол 0,0 0,0 0
Холестерин 0,0 0,0 –

 

ВУГЛЕВОДИ

 

Назва Вміст, масова частка на 100 г продукту % від денної норми
у цифрах візуально
Сумарний вміст вуглеводів 76,17-77,2 г 21,9 20
Моно- та дисахариди 0,94-1,07 г 2,0 5
Глюкоза 0,17 1,7 0
Фруктоза 0,15 0,4 0
Галактоза 0,0 0,0 0
Сахароза 0,80-0,85 г – –
Лактоза 0,0 0,0 0
Крохмаль 68,9 –  –
Мальтоза 0,0 – –
Клітковина 3,4 13,6 10
Пектин 1,8 36,0 40
ПУРИНОВІ ОСНОВИ
Назва Вміст, масова частка на 100 г продукту % від денної норми
у цифрах візуально
Вміст суми пуринів 15,0 11,7 10

 

Одиниці виміру:
Чайна склянка: 200,0 г
Гранована склянка: 230,0 г
Чайна ложка: 8,0 г
Столова ложка: 25,0 г

Схожі записи

  • Капуста брюсельська (Brassica oleracea var. gemmifera)

    ВідОлена Коновалова

    КАПУСТА БРЮСЕЛЬСЬКА Капуста брюсельська багата вітаміном К (в 100 г – 208% від добової норми), аскорбіновою кислотою (відповідно – 111%), фолієвою кислотою (32,5%), піридоксином (14%), кремнієм (93%), калієм (18%), марганцем (13,5%), клітковиною (21%), досить високим для рослини є вміст незамінної амінокислоти валіну (в 100 г – майже 10% добової норми) та замінної амінокислоти проліну (відповідно –…

  • Ібн Сіна. Звуки серця

    ВідОлена Коновалова

    Ібн-Сіна. Притчі Звуки серця     У візиря Бухари серйозно захворів син. Усі відомі лікарі тільки розводили руками, а юнак танув на очах.     Сам хворий не бажав говорити ані слова. Як його не вмовляли, він мовчки лежав на ліжку, відвернувшись від усіх, відмовлявся від їжі та води.     Занепокоєний візир велів послати за Ібн–Сіною.   …

  • Авокадо

    ВідОлена Коновалова

    АВОКАДО       Плоди авокадо багаті на кремній (у 100 г – 213% від денної норми), бор (відповідно – 143%), нікель (140%), калій (20%), мідь (19%), рубідій (17,3%), молібден (14%), марганець (11%), магній (10,1%), кобальт (10%), залізо (9,8%), пантотенову кислоту (19%), фолієву кислоту (15%), піридоксин (14%), аскорбінову кислоту (11,3%), ненасичені жирні кислоти (28%), особливо…

  • Ячмінь

    ВідОлена Коновалова

    ЯЧМІНЬ (Перлова крупа)       Ячмінь та перлова крупа, отримана з нього (цілі очищені та полірувані зерна ячменю), є багатим джерелом деяких вітамінів, багатьох мінеральних елементів, амінокислот, фітостеролів, крохмалю та клітковини.        Таким чином, ячмінь багатий на вітамін B1 (тіамін) (28.8% від добової норми на 100 г), вітамін PP (нікотинова кислота) (25.8%), біотин (22.0%), вітамін B6 (піридоксин)…

  • Полуниця

    ВідОлена Коновалова

    ПОЛУНИЦЯ       Полуниця досить збалансована за складом вітамінів, але містить їх відносно мало, за винятком аскорбінової кислоти (в 100 г – 86% добової норми). Відзначається за вмістом макро- і мікроелементів: кремнію (відповідно – 330%), бору (264%), кобальту (40%), ванадію (22,5%), рубідію (18%), молібдену (14%), миш’яку (14%), міді (13%), марганцю (10%).      Полуниця…

  • Алюміній для рослин: колоїдні властивості клітин

    ВідОлена Коновалова

            Алюміній (Аl).        Для рослини – колоїдні властивості клітин. В рослинному організмі алюміній контролює колоїдні властивості в клітині, а також, ймовірно, активує деякі дегідрогенази та оксидази. Зміст алюмінію в рослинах становить в середньому 0,02% (за масою), варіюючи від 4 мг/кг сухої речовини в картоплі до 46 мг/кг у репі….