Насіння гарбуза

НАСІННЯ ГАРБУЗА (“БІЛЕ НАСІННЯ”)
     Насіння гарбуза (“біле насіння”) характеризується високим вмістом деяких вітамінів (особливо – гамма-токоферолу), мінеральних елементів (одне з кращих джерел цинку), білків (зокрема – незамінних амінокислот: валіну, ізолейцину, триптофану і фенілаланіну; замінних амінокислот: аргініну і гліцину), ненасичених жирних кислот (особливо – поліненасичених омега-6 жирних кислот, а саме – лінолевої), фітостеролів.
     З огляду на високий вміст цинку насіння гарбуза часто відносять до чоловічих продуктів (підвищують рівень тестостерону і потенцію), але водночас гарбузове насіння містить дуже багато фітостеролів з антиандрогенною активністю, що дозволяє розглядати їх і як жіночий продукт (знижують рівень тестостерону і перешкоджають зростанню простати у чоловіків, тому ефективні при наявності гіпертрофії, гіперплазії та/або аденоми простати).
    Що ж тут переважає? Очевидно, все ж – цинк, оскільки фітостероли, будучи жиророзчинними сполуками, не повністю засвоюються організмом людини при звичайному способі вживання насіння гарбуза (тобто, їх лущуванні з попереднім обсмажуванням або без нього). А ось цинк, потрапляючи в організм людини у вигляді біологічно доступних солей – цитрату, глюконату і комплексів з амінокислотами, зокрема, з метіоніном, – засвоюється значно краще, хоча до цього також є своя перешкода: насіння гарбуза містить невелику кількість фітату (інозитол-6-фосфат) – сполуки, що зв’язує амінокислоти і цинк, і заважає його засвоєнню.
    Так що насіння гарбуза, швидше, все ж – чоловічий продукт, що підвищує в організмі рівень тестостерону.
     А що стосується антиандрогенної дії фітостеролів, що містяться в насінні гарбуза, – для її вираженого прояву слід використовувати олійні екстракти насіння, які і використовуються в основному в препаратах і БАДах, що застосовуються для лікування гіпертрофії, гіперплазії та аденоми простати.
     У складі вітамінів насіння гарбуза переважає гамма-токоферол (у 100 г – 234,0% добової норми), гарбузове насіння містить також досить багато нікотинової кислоти (вітаміну РР) (відповідно – 24,9%), вітаміну В1 (тіаміну) (15,9%), пантотенової кислоти (15,0%), біотину (14,6%), вітаміну В9 (фолієвої кислоти) (14,5%), альфа-токоферолу (14,5%), холіну (12,6%).
     Основою мінерального складу є: ванадій (425,0%), марганець (227,0%), фосфор (150,4%), мідь (142,0%), магній (140,9%), цинк (115,3%), кремній (83,3%), кобальт (83,0%), хром (80,0%), залізо (79,4%), бор (78,6%), калій (32,4%), рубідій (26,0%), цирконій (22,4%), сірка (15,3%), молібден (14,3%), селен (11,5%), йод (10,0%).
      І тут ще раз підкреслимо, що насіння гарбуза є одним з кращих джерел цинку, поступаючись за його вмістом тільки устрицям (вміст цинку в 100 г устриць – 16620 мкг, що становить 135,0% добової норми людини). А відомо, що цинк у чоловіків бере участь у синтезі тестостерону і функціонуванні статевих залоз, є інгібітором ферменту ароматази (фермент надниркових залоз, завдяки якому чоловічий статевий тестостерон перетворюється на жіночий – естроген), в силу чого простежується прямий зв’язок між рівнем цинку в організмі і потенцією, тому гарбузове насіння традиційно відносять до чоловічих продуктів.
      Насіння гарбуза містить білки (34,2%), у складі яких – незамінні та замінні амінокислоти (у 100 г – відповідно 50,8% і 34,7% добової норми). У складі незамінних амінокислот переважають валін (71,0%), ізолейцин (63,6%), триптофан (50,6%) і фенілаланін (49,2%); у складі замінних амінокислот – аргінін (76,9%) і гліцин (51,9%).
     Виділяються насіння гарбуза і за вмістом ненасичених жирних кислот (88,5%), особливо поліненасичених омега-6 жирних кислот (208,5%, основну їх частину становить лінолева кислота). Високим є і вміст в насінні гарбуза мононенасиченої омега-9 жирної кислоти – олеїнової кислоти: в 100 г міститься 14,144-16,130 г. Відомо, що олеїнова кислота сприяє розчиненню холестеринових бляшок у кровоносних судинах і, таким чином, перешкоджає розвитку атеросклерозу. Тому насіння гарбуза – хороший засіб для профілактики атеросклерозу.
      Як зазначалося вище, насіння гарбуза характеризується надзвичайно високим вмістом фітостеролів (у 100 г – 950,9% добової норми), основну частину яких складають три фітостероли: дельта-7,22,25-стигмастрадієнол (274,5%), дельта-7,25-стигмастадієнол (192,7%) і спінастерол (203,6%). Специфічна антиандрогенна дія цих фітостеролів дозволяє розглядати насіння гарбуза як жіночий продукт, ефективний, однак, при доброякісній гіперплазії простати у чоловіків.

Фітостероли насіння гарбуза виявилися ефективними в терапії доброякісної гіперплазії простати у чоловіків, що в першу чергу пов’язано з їх стереохімічною схожістю з тестостероном. За даними клінічних досліджень, сприятливий вплив насіння гарбуза при доброякісній гіперплазії простати пов’язаний з дельта-7-фітостеролами і спінастеролом. Передбачається, що дельта-7-фітостероли і спінастерол перешкоджають зв’язуванню дигідротестостерону (активна форма тестостерону) зі специфічними рецепторами в тканинах простати або діють шляхом інгібування 5-альфа-редуктази (ферменту, що каталізує реакцію перетворення тестостерону в дигідротестостерон) і активації ароматази (див. вище).
Таким чином, ліпофільні дельта-7-фітостероли, а також спінастерол перешкоджають зростанню простати; також в літературі описано сечогінну дію фітостерол-глікозидів. Однак слід враховувати, що ліпофільні дельта-7-стероли всмоктуються в організмі дуже слабо, тому для отримання вираженої дії при гіпертрофії, гіперплазії та аденомі простати необхідно використовувати олійні екстракти насіння гарбуза.

       Насіння гарбуза містить клітковину (24,0%), крохмаль (у 100 г – від 1,47 г) і сахарозу (1,13 г).

     Вміст суми пуринових основ в 100 г становить 29,3% добової норми, що обов’язково слід  враховувати хворим на подагру.

Калорійність 100 г: 559,0 ккал
Вода в 100 г: 5,23 г
Зола з 100 г: 4,78 г
ХІМІЧНИЙ СКЛАД
 
Вітаміни, макро- і мікроелементи, поживні речовини на 100 г
ВІТАМІНИ
Назва Вміст, масова частка на 100 г продукту % від денної норми
у цифрах візуально*
Вітамін B1 (тіамін) 0,27 15,9 20
Вітамін B2 (рибофлавін) 0,15 7,5 10
Вітамін B5 (пантотенова кислота) 0,75 15,0 20
Вітамін B6 (піридоксин) 0,14 7,0 10
Вітамін B9 (фолієва кислота) 58,0 мкг 14,5 20
Вітамін В12 (ціанокобаламін) 0,0 мкг 0,0 0
Вітамін C (аскорбінова кислота) 1,9 2,7 5
Вітамін E (альфа-токоферол) 2,18 14,5 20
Бета-токоферол 0,03 0,2 0
Гамма-токоферол 35,10 234,0 10010030
Дельта-токоферол 0,44 2,9 5
Вітамін D (ергокальциферол) 0,0 мкг 0,0 0
Вітамін PP (нікотинова кислота) 4,99 24,9 30
Вітамін К (філохінон) 7,3 мкг 6,1 5
Біотин 4,57-10,0 мкг 14,6 20
Бета-каротин 9,0 мкг 0,2 0
Альфа-каротин 1,0 мкг 0,02 0
Лютеїн + зеаксантин 74,0 мкг 1,2 0
Бета-криптоксантин 1,0 мкг 0,02 0
Лікопен 0,0 мкг 0,0 0
Холін 63,0 12,6 10
Метилметионінсульфоній (вітамін U) 0,0 0,0 0
Бетаїн триметилгліцин 1,4 0,1 0

* Повний глечик – 100% денної норми; порожній – 0-1% денної норми.

МІНЕРАЛЬНІ ЕЛЕМЕНТИ

Макроелементи

 

Назва Вміст, масова частка на 100 г продукту % від денної норми
у цифрах візуально
Калій 807,0-814,0 мг 32,4 30
Кальцій 43,0-46,0 мг 4,0 5
Кремній 25,0 мг 83,3 80
Магній 535,0-592,0 мг 140,9 10040
Натрій 7,0-18,0 мг 1,9 5
Сірка 146,0-160,0 мг 15,3 20
Фосфор 1174,0-1233,0 мг 150,4 10050
Хлор 80,0-94,8 мг 3,8 5

 

Мікроелементи та ультрамікроелементи

 

Назва Вміст, масова частка на 100 г продукту % від денної норми
у цифрах візуально
Алюміній 300,0 мкг 0,8 0
Бор 55,0 мкг 78,6 80
Ванадій 170,0 мкг 425,0 10010010010030
Залізо 8,82-15,0 мг 79,4 80
Йод 12,0-18,0 мкг 10,0 10
Кобальт 8,3 мкг 83,0 80
Літій 6,0 мкг 6,0 5
Марганець 4540,0 мкг 227,0 10010030
Мідь 1340,0-1500,0 мкг 142,0 10040
Молібден 10,0 мкг 14,3 20
Миш’як 0,3 мкг 2,5 5
Нікель 8,8 мкг 5,9 5
Олово 9,8 мкг 0,5 0
Рубідій 26,0 мкг 26,0 30
Свинець 0,3 мкг 3,0 5
Селен 5,6-9,4 мкг 11,5 10
Срібло 0,07 мкг 1,0 0
Стронцій 12,5 мкг 1,6 0
Таллій 0,025 мкг 1,3 0
Титан 20,0 мкг 2,4 5
Фтор 90,0 мкг 2,3 5
Хром 40,0 мкг 80,0 80
Цинк 7460,0-20200,0 мкг 115,3 10020
Цирконій 11,2 мкг 22,4 20

 

БІЛКИ ТА АМІНОКИСЛОТИ

 

Назва Вміст, масова частка на 100 г продукту % від денної норми
у цифрах візуально
Сумарний вміст білків 24,50-30,23 г 34,2 40
Вміст незамінних амінокислот 9,951-12,195 г 50,8 50
Вміст замінних амінокислот 17,247-22,240 г 34,7 40

 

Незамінні амінокислоти

 

Назва кислоти Вміст, г на 100 г продукту % від денної норми
у цифрах візуально
Валін 1,580-1,972 г 71,0 70
Гістидин 0,681-0,780 г 34,8 40
Ізолейцин 1,264-1,280 г 63,6 60
Лейцин 2,079-2,420 г 48,9 50
Лізин 1,240-1,833 г 37,5 40
Метіонін 0,551-0,600 г 31,9 30
Треонін 0,903-1,000 г 39,6 40
Триптофан 0,431-0,580 г 50,6 50
Фенілаланін 1,222-1,730 г 49,2 50

 

Замінні амінокислоти

 

Назва кислоти Вміст, г на 100 г продукту % від денної норми
у цифрах візуально
Аланін 1,158-1,490 г 20,1 20
Аргінін 4,033-5,350 г 76,9 80
Аспарагінова кислота 2,477-2,960 г 22,3 20
Гліцин 1,796-1,840 г 51,9 50
Глутамінова кислота 4,315-6,190 г 38,6 40
Пролін 1,000-1,320 г 25,8 30
Серин 1,148-1,670 г 17,0 20
Тирозин 1,019-1,090 г 35,2 40
Цистин 0,301-0,330 г 17,5 20



ЖИРИ ТА ЖИРНІ КИСЛОТИ

 

Назва Вміст, масова частка на 100 г продукту % від денної норми
у цифрах візуально
Сумарний вміст жирів 49,05 49,1 50
Вміст ненасичених жирних кислот 35,227-37,330 г 88,5 90
Вміст омега-3 ненасичених жирних кислот 0,120-0,181 г 15,1 20
Вміст омега-6 ненасичених жирних кислот 20,843-20,850 г 208,5 10010010
Вміст насичених жирних кислот 8,593-8,945 г 35,1 40

 

Ненасичені жирні кислоти

 

Назва кислоти Вміст, г на 100 г продукту
Пальмітолеїнова С 16:1 (омега-7) 0,050-0,099 г
Гептадекамоноенова С 17:1 (омега-9) 0,0
Олеїнова С 18:1 (омега-9) 14,144-16,130 г
Лінолева С 18:2 (омега-6) 20,703-20,710 г
Ліноленова С 18:3 (омега-3) 0,120-0,181 г
Стеаридонова С 18:4 (омега-3) 0,0
Гадолеїнова С 20:1 (омега-11) 0,060
Ейкозадієнова С 20:2 (омега-6) 0,0
Ейкозатрієнова С 20:3 (омега-3) 0,0
Арахідонова С 20:4 (омега-6) 0,130
Ейкозапентаєнова С 20:5 (омега-3) 0,0
Ерукова С 22:1 (омега-9) 0,0
Адренова С 22:4 (омега-6) 0,010
Клупанодонова С 22:5 (омега-3) 0,0
Докозагексаєнова С 22:6 (омега-3) 0,0
Нервонова С 24:1 (омега-9) 0,010

 

Насичені жирні кислоти

 

Назва кислоти Вміст, г на 100 г продукту
Каприлова 8:0 0,0
Капринова 10:0 0,0
Лауринова С 12:0 0,010-0,044 г
Міристинова С 14:0 0,052-0,060 г
Пентадеканова 15:0 0,010 г
Пальмітинова С 16:0 5,360-5,611 г
Маргаринова С 17:0 0,040
Стеаринова С 18:0 2,811-2,870 г
Арахінова С 20:0 0,210 г
Бегенова С 22:0 0,060 г
Лігноцеринова С 24:0 0,040

 

Стероли

 

Назва Вміст, масова частка на 100 г продукту % від денної норми
у цифрах візуально
Сума фітостеролів 523,0 мг 950,9 10010010010010010010010010050
Кампестерол 19,0 мг 34,5 40
Бета-ситостерол 2,6 6,5 10
Стигмастерол 6,8 19,4 20
Спінастерол 112,0 мг 203,6 1001005
Дельта-7-авенастерол 72,0 130,9 10030
Дельта-7-стигмастерол 20,0 36,4 40
Дельта-7,25-стигмастадієнол 106,0 мг 192,7 10090
Дельта-7,22,25-стигмастратрієнол 151,0 мг 274,5 10010080
Холестерин 0,0 0,0

 

ВУГЛЕВОДИ

 

Назва Вміст, масова частка на 100 г продукту % від денної норми
у цифрах візуально
Сумарний вміст вуглеводів 10,71 г 3,1 5
Моно- та дисахариди 1,4 2,8 5
Глюкоза 0,13 1,3 0
Фруктоза 0,15 0,4 0
Галактоза 0,0 0,0 0
Сахароза 1,13
Лактоза 0,0 0,0 0
Крохмаль 1,47 г  –
Мальтоза 0,0
Клітковина 6,0 24,0 30
Пектин 0,3 6,0 5
ПУРИНОВІ ОСНОВИ
Назва Вміст, масова частка на 100 г продукту % від денної норми
у цифрах візуально
Вміст суми пуринів 37,0 29,3 30

Одиниці виміру:
Штука (маса одного насіння): 0,17-0,25 г
Чайна склянка: 300,0 г
Гранована склянка: 250,0 г
Чайна ложка: 10,0 г
Столова ложка: 27,0 г

Схожі записи

  • Калина

    КАЛИНА (плоди)       Плоди калини багаті на вітаміни, особливо – аскорбіновою кислотою (у 100 г – 119% добової норми), вітаміном К (відповідно – 83%), бета-каротином (38%) і вітаміном Е (13%); макро- і мікроелементами: бором (457%), молібденом (354%), кобальтом (285%), хромом (120%), свинцем (93%), йодом (60%), залізом (40%), марганцем (30%), ванадієм (18,8%), селеном (16%),…

  • Редиска

    РЕДИСКА Редиска містить відносно мало вітамінів, за винятком аскорбінової кислоти (28% добової норми на 100 г), але багата мінеральними елементами: ванадій (463%), бор (143%), кремній (130%), кобальт (30%), літій (23%), хром (22%), молібден (21%), мідь (15%), калій (10%) та кальцій (10%); відзначається вмістом загальних фітостеролів (12.7%); містить невелику кількість сахарози (0.1 г на 100 г)…

  • Диня

    ДИНЯДиня містить відносно мало вітамінів, окрім аскорбінової кислоти (в 100 г – 22% добової норми), але відрізняється високим вмістом деяких мінеральних елементів: кремнію (відповідно – 273%), рубідію (77%), кобальту (20%), бору (16,7%), ванадію (10%), калію (9,7%).      Диня багата на фітостероли (18%), моно- і дисахариди (14,6%), серед яких домінує глюкоза (в 100 г –…

  • Золото: склерозу і старості – ні!

             Золото (= Аурум) (Au)          Склерозу і старості – ні!               Золото посилює бактерицидну дію срібла. Металеве золото нетоксичне для організму людини, на відміну від органічних похідних, що використовуються як лікарські препарати. У гомеопатичних дозах має виражену антисклеротичну дію. Можливе участь золота в нормалізації імунних процесів…

  • Гален Клавдій

    Гален Клавдій (131–201 до н.е.). 70 років       Давньоримський лікар, філософ, натураліст, природознавець.    Народився в Пергамі, син архітектора Нікона. Гален після ґрунтовного і повного вивчення філософії у прихильників чотирьох головних шкіл того часу: стоїчної, платонівської, перипатетичної та епікурейської, на 17-му році життя, розпочав вивчення лікарського мистецтва, займаючись у різних знаменитих лікарів у своєму рідному…

  • Бром для рослин: регулятор росту коренів

             Бром (Br)          Для рослини – регулятор росту коренів.              Роль сполук брома в рослинах остаточно не встановлена. Є відомості про його регулювальний вплив у малих дозах на розвиток кореневої системи.     У рослинних організмах бром може заміщувати хлор і замість нього брати участь у енергетичному обміні,…