Квасоля

КВАСОЛЯ
         
       Квасоля характеризується високим вмістом вітамінів групи В, багатьох мінеральних елементів, білків, незамінних і замінних амінокислот, фітостеролів, клітковини, крохмалю та пуринів.
 
     Так, вона багата фолієвою кислотою (в 100 г – 109,5% добової норми), вітаміном В1 (тіаміном) (відповідно – 34,7%), вітаміном В6 (піридоксином) (21,2%), холіном (19,3%), пантотеновою кислотою (18,8%), вітаміном В2 (рибофлавіном) (11,5%), вітаміном К (філлохіноном) (10,4%), вітаміном РР (нікотиновою кислотою) (9,8%).
     Мінеральний склад квасолі різноманітний і багатий на макро-, мікро- та ультрамікроелементи. У ньому переважають: бор (700,0%), ванадій (475,0%), кремній (306,7%), кобальт (187,0%), нікель (115,5%), марганець (67,0%), мідь (58,0%), фосфор (57,9%), молібден (56,3%), калій (49,7%), рубідій (43,5%), селен (38,3%), залізо (37,9%), магній (36,5%), цинк (26,8%), цирконій (26,0%), хром (20,0%), стронцій (17,8%), титан (17,6%), сірка (15,9%), кальцій (14,8%), йод (9,5%).
     Квасоля містить у значних кількостях досить рідкісні для харчових продуктів мікроелементи бром (у 100 г – 7,5% добової норми) і германій (відповідно – 1,3%).
     Квасоля вирізняється за вмістом білків (27,3%), незамінних і замінних амінокислот (у 100 г – відповідно 39,3% і 20,9%), при цьому вміст усіх виявлених у квасолі амінокислот (у 100 г) перевищує 10% добової норми. Особливо багата квасоля незамінними амінокислотами ізолейцином (48,0%) і валіном (44,8%); серед замінних амінокислот переважають глутамінова кислота (24,0%) і гліцин (23,9%).
    Характеризується квасоля і високим вмістом фітостеролів (у 100 г – 230,9% добової норми), основну частину яких складає бета-ситостерол (179,8%), що дозволяє віднести квасолю до жіночих продуктів (детальніше – див. Авокадо).
       У квасолі міститься досить багато вуглеводів (вміст суми вуглеводів у 100 г становить 17,1% добової норми). У вуглеводному складі переважає клітковина (у 100 г – 90,2% добової норми, що в середньому становить 22,6 г) і крохмаль (у 100 г – 43,8 г). Квасоля містить сахарозу (у 100 г – 1,44 г), галактозу (0,34 г) і пектин (у 100 г – 9% добової норми).
      Хворим на подагру необхідно пам’ятати, що квасоля характеризується високим вмістом суми пуринових основ: у 100 г – 61,0% добової норми.
     Вміст щавлевої кислоти у 100 г – 78 мг, що становить 19,5% від максимально допустимого добового рівня її споживання (детальніше – див. Ревінь).
      Квасоля здатна накопичувати токсичний мікроелемент стронцій (у 100 г – 17,8% добової норми).

Калорійність 100 г: 339 ккал
Вода в 100 г: 10,7 г
Зола з 100 г: 3,93 г

ХІМІЧНИЙ СКЛАД
 
Вітаміни, макро- і мікроелементи, поживні речовини на 100 г
ВІТAMІНИ
Назва Вміст, масова частка на 100 г продукту % від добової норми
в цифрах візуально*
Вітамін B1 (тіамін) 0,529-0,650 мг 34,7% 30
Вітамін B2 (рибофлавін) 0,219-0,240 мг 11,5% 10
Вітамін B5 (пантотенова кислота) 0,780-1,100 мг 18,8% 20
Вітамін B6 (піридоксин) 0,397-0,450 мг 21,2% 20
Вітамін B9 (фолієва кислота) 394,0-482,0 мкг 109,5% 10010
Вітамін В12 (ціанокобаламін) 0,0 мкг 0,0% 0
Вітамін C (аскорбінова кислота) 4,5-5,3 мг 7,0% 5
Вітамін E (альфа-токоферол) 0,22-0,34 мг 1,9% 5
Бета-токоферол 0,0 мг 0,0% 0
Гамма-токоферол 0,45-2,01 мг 8,2% 10
Дельта-токоферол 0,17 мг 1,1% 0
Вітамін D (ергокальциферол) 0,0 мкг 0,0% 0
Вітамін PP (нікотинова кислота) 1,96 мг 9,8% 10
Вітамін К (філлохінон) 6,0-19,0 мкг 10,4% 10
Біотин 0,5 мкг 1,0% 0
Бета-каротин 10,0-16,0 мкг 0,5% 0
Альфа-каротин 6,0 мкг 0,3% 0
Лютеїн + зеаксантин 331,0 мкг 5,5% 5
Бета-криптоксантин 20,0 мкг 0,3% 0
Лікопін 0,0 мкг 0,0% 0
Холін 96,7 мг 19,3% 20
Метилметіонінсульфоній (вітамін U) 0,0 мг 0,0% 0
Бетаїн триметилгліцин 0,10 мг 0,01% 0

* Повний глечик – 100% добова норма; порожній – 0-1% добової норми.

МІНЕРАЛЬНІ ЕЛЕМЕНТИ

Макроелементи

 

Назва Вміст, масова частка на 100 г продукту % від добової норми
в цифрах візуально
Калій 1100,0-1387,0 мг 49,7% 50
Кальцій 150,0-175,0 мг 14,8%  20
Кремній 92,0 мг 306,7% 10010010010
Магній 103,0-189,0 мг 36,5% 40
Натрій 14,0-40,0 мг 2,1% 5
Сірка 159,0 мг 15,9% 20
Фосфор 447,0-480,0 мг 57,9% 60
Хлор 58,0 мг 2,5% 5

 

Мікроелементи та ультрамікроелементи

 

Назва Вміст, масова частка на 100 г продукту % від добової норми
в цифрах візуально
Алюміній 640,0 мкг 1,7% 0
Бор 490,0 мкг 700,0% 100100100100100100100
Бром 150,0 мкг 7,5% 10
Ванадій 190,0 мкг 475,0% 10010010010080
Германій 5,0 мкг 1,3% 0
Залізо 5,47-5,90 мг 37,9% 40
Йод 12,10-16,30 мкг 9,5% 10
Кобальт 18,7 мкг 187,0% 10090
Літій 2,0 мкг 2,0% 5
Марганець 1340,0 мкг 67,0% 70
Мідь 580,0 мкг 58,0% 60
Молібден 39,4 мкг 56,3% 60
Миш’як 0,074 мкг 0,6% 0
Нікель 173,2 мкг 115,5% 10020
Олово 16,2 мкг 0,8% 0
Рубідий 43,5 мкг 43,5% 50
Свинець 0,08 мкг 0,8% 0
Селен 24,9 мкг 38,3% 40
Стронцій 15,0-270,0 мкг 17,8% 20
Талій 0,02-0,12 мкг 3,5% 5
Титан 150,0 мкг 17,6% 20
Фтор 44,0 мкг 1,1% 0
Хром 10,0 мкг 20,0% 20
Цинк 3210,0 мкг 26,8% 30
Цирконій 13,0 мкг 26,0% 30

 

БІЛКИ І АМІНОКИСЛОТИ

 

Назва Вміст, масова частка на 100 г продукту % від добової норми
в цифрах візуально
Сумарний вміст білків 21,86 г 27,3% 30
Вміст незамінних амінокислот 8,47-8,68 г 39,3% 40
Вміст замінних амінокислот 11,73-12,08 г 20,9% 20

 

Незамінні амінокислоти

 

Назва кислоти Вміст, г на 100 г продукту % від добової норми
в цифрах візуально
Валін 1,100-1,140 г 44,8% 50
Гістидин 0,580-0,610 г 28,3% 30
Ізолейцин 0,950-0,970 г 48,0% 50
Лейцин 1,700-1,750 г 37,5% 40
Лізин 1,500 г 36,6% 40
Метіонін 0,320-0,330 г 18,1% 20
Треонін 0,890-0,920 г 37,7% 40
Триптофан 0,250-0,260 г 25,5% 30
Фенілаланін 1,180-1,200 г 39,7% 40

 

Замінні амінокислоти

 

Назва кислоти Вміст, г на 100 г продукту % від добової норми
в цифрах візуально
Аланін 0,890-0,920 г 13,7% 10
Аргінін 1,300-1,350 г 21,7% 20
Аспарагінова кислота 2,600-2,640 г 21,5% 20
Гліцин 0,820-0,850 г 23,9% 20
Глутамінова кислота 3,200-3,330 г 24,0% 20
Пролін 0,890-0,930 г 20,2% 20
Серин 1,190-1,200 г 14,4% 10
Тирозин 0,610-0,620 г 20,5% 20
Цистин 0,230-0,240 г 13,1% 10



ЖИРИ ТА ЖИРНІ КИСЛОТИ


Назва Вміст, масова частка на 100 г продукту % від денної норми
у цифрах візуально
Сумарний вміст жирів 1,14 г 1,1% 0
Вміст ненасичених жирних кислот 0,446-0,611 г 1,3% 0
Вміст омега-3 ненасичених жирних кислот 0,210-0,279 г 24,5% 30
Вміст омега-6 ненасичених жирних кислот 0,178-0,260 г 2,2% 5
Вміст насичених жирних кислот 0,128-0,368 г 1,0% 0


Ненасичені жирні кислоти


Назва кислоти Вміст, г на 100 г продукту
Пальмітолеїнова С 16:1 (омега-7) 0,0 г
Олеїнова С 18:1 (омега-9) 0,050-0,064 г
Лінолева С 18:2 (омега-6) 0,178-0,260 г
Ліноленова С 18:3 (омега-3) 0,210-0,279 г
Стеаридонова С 18:4 (омега-3) 0,0 г
Гадолеїнова С 20:1 (омега-11) 0,0 г
Арахідонова С 20:4 (омега-6) 0,0 г
Ейкозапентаєнова С 20:5 (омега-3) 0,0 г
Ерукова С 22:1 (омега-9) 0,008 г
Клупанодонова С 22:5 (омега-3) 0,0 г
Докозагексаєнова С 22:6 (омега-3) 0,0 г
Нервонова С 24:1 (омега-9) 0,0 г


Насичені жирні кислоти


Назва кислоти Вміст, г на 100 г продукту
Лауринова С 12:0 0,0 г
Міристинова С 14:0 0,002 г
Пентадеканова 15:0 0,0 г
Пальмітинова С 16:0 0,106-0,340 г
Стеаринова С 18:0 0,014-0,020 г
Арахінова С 20:0 0,006 г
Бегенова С 22:0 0,0 г
Лігноцеринова С 24:0 0,0 г


Стероли


Назва Вміст, масова частка на 100 г продукту % від денної норми
у цифрах візуально
Сума фітостеролів 127,0 мг 230,9% 10010030
Кампестерол 21,3 мг 38,7% 40
Бета-ситостерол 71,9 мг 179,8% 10080
Стигмастерол 11,0 мг 31,4% 30
Холестерин 0,0 мг 0,0%


ВУГЛЕВОДИ


Назва Вміст, масова частка на 100 г продукту % від денної норми
у цифрах візуально
Сумарний вміст вуглеводів 59,4-60,0 г 17,1% 20
Моно- та дисахариди 2,2-3,2 г 5,4% 5
Глюкоза 0,06 г 0,6% 0
Фруктоза 0,0 г 0,0% 0
Галактоза 0,34 г 48,6% 50
Сахароза 1,44 г
Лактоза 0,0 г 0,0% 0
Крохмаль 43,80 г  –
Мальтоза 0,0 г
Клітковина 20,2-24,9 г 90,2% 90
Пектин 0,4-0,5 г 9,0% 10

ПУРИНОВІ ОСНОВИ

 

Назва Вміст, масова частка на 100 г продукту % від денної норми
у цифрах візуально
Вміст суми пуринів 75,0 мг 61,0% 60

 

Одиниці вимірювання:
Штука (маса однієї насінини): 0,10-0,37 г
Чайна склянка: 175,0 г
Гранена склянка: 220,0 г
Чайна ложка: 5,0 г
Столова ложка: 25,0 г

Схожі записи

  • Цибуля зелена

    ЦИБУЛЯ ЗЕЛЕНА (перо)         Цибуля зелена (перо) значно багатша на мінеральні елементи та вітаміни, ніж цибуля ріпчаста.         Культура вирізняється високим вмістом вітаміну К (філохінону) (у 100 г — 153,8% добової норми), вітаміну С (аскорбінової кислоти) (відповідно — 51,1%), бета-каротину (46,1%), фолієвої кислоти (16,9%), лютеїну та його ізомеру зеаксантину…

  • Виноград

    ВИНОГРАД Виноград не дуже багатий на вітаміни, за винятком філохінону (вітаміну К) (у 100 г – 12% добової норми), але відрізняється високим вмістом деяких мінеральних елементів, серед яких переважають: бор (відповідно – 521%), стронцій (175%), кремній (163%), рубідій (100%), марганець (39%), кобальт (20%), ванадій (25%), миш’як (17%), залізо (15%), нікель (11%), калій (9,8%), йод (8%)….

  • Перець гострий стручковий

    ПЕРЕЦЬ ГОСТРИЙ (= ПЕРЕЦЬ СТРУЧКОВИЙ, ЧИЛІ) Перець гострий (= перець стручковий, чилі) багатий на аскорбінову кислоту (в 100 г – 214% від добової норми), піридоксином (відповідно – 17,5%), сіркою (500%), літієм (90%), кремнієм (30%), кобальтом (20%), марганцем (19,5%), молібденом (14,3%), калієм (13%), бором (13%), хромом (12%), виділяється за вмістом незамінної амінокислоти триптофану (8%) і, особливо,…

  • Мідь: мінерал проти сивого волосся

             Мідь (= Купрум) (Cu)          Для людини – мінерал проти сивого волосся.           В організмі людини мідь бере участь у процесі дихання тканин, в процесах анаболізму (синтезу нових структур і речовин), синтезі гемоглобіну та інших залізопорфіринів, пігментів шкіри, волосся, очей, впливає на функціонування залоз внутрішньої секреції.      …

  • Цинк для рослин: розмноження, ріст, антистрес

             Цинк (Zn)          Для рослини – нормальний розвиток яйцеклітини та зародка, накопичення біомаси, стійкість до стресів.                   В рослинному організмі цинк активує 30 ферментних систем у клітині. Входить до складу активних центрів ферментів ангідази, дегідрогеназ, протеаз і пептидаз. У рослинах, поряд з участю в…

  • Бор для рослини: відтворення

             Бор (B)          Для рослини – відтворення (формування генеративних органів, запліднення, утворення плодів).               В рослинному організмі бор – один з найважливіших мікроелементів, особливо для дводольних рослин.      Бор відіграє важливу роль у рослинах у формуванні генеративних органів та заплідненні квіток. В умовах достатнього…