Макадамія

МАКАДАМІЯ
         Австралійський горіх або макадамія – найкалорійніший продукт серед горіхів. Її насіння (горіхи) характеризуються досить високим вмістом деяких вітамінів, мінеральних елементів, білків, але найголовніше – ненасичених жирних кислот (особливо – олеїнової) і фітостеролів.
 
     Так, горіхи макадамії багаті гамма-токоферолом (у 100 г – 126,7% добової норми), вітаміном В1 (тіаміном) (відповідно – 70,3%), вітаміном К (філохіноном) (44,9%), біотином (23,2%), пантотеновою кислотою (15,2%), вітаміном В6 (піридоксином) (13,8%), вітаміном РР (нікотиновою кислотою) (12,4%).
     Основу мінерального складу складають: ванадій (425,0%), бор (320,0%), кремній (303,3%), марганець (206,6%), мідь (75,6%), кобальт (73,0%), цирконій (52,4%), рубідій (44,0%), молібден (42,4%), магній (32,5%), нікель (26,7%), хром (25,6%), стронцій (25,0%), залізо (24,6%), фосфор (23,5%), калій (14,8%), сірка (14,6%), цинк (10,8%).
      Горіхи макадамії містять незамінні та замінні амінокислоти (у 100 г – відповідно 12,0% і 12,3% добової норми). Особливо багата макадамія незамінною амінокислотою фенілаланіном (22,2%) і замінною амінокислотою аргініном (23,0%).
     Макадамія виділяється за вмістом ненасичених жирних кислот (147,3%), особливо мононенасиченої омега-9 жирної кислоти – олеїнової кислоти: в 100 г міститься 43,748 г, і це дуже високий показник (більше тільки в оливковій олії – 72 г в 100 г і у фундуку – до 48 г в 100 г). Відомо, що олеїнова кислота сприяє розчиненню холестеринових бляшок у кровоносних судинах і, таким чином, перешкоджає розвитку атеросклерозу. Тому горіхи макадамії – хороший засіб для профілактики атеросклерозу.
      Особливо виділяється макадамія і за вмістом фітостеролів (у 100 г – 210,9% добової норми), основну частину яких становить бета-ситостерол (295,0%), що дозволяє віднести макадамію до жіночих продуктів (детальніше – див. Авокадо).
       Макадамія містить клітковину (34,4%), крохмаль (у 100 г – 1,05 г) і досить багато сахарози (4,43 г).
       Вміст суми пуринових основ в 100 г становить 10,0% добової норми.
      Вміст щавлевої кислоти в 100 г – 42 мг, що становить 10,5% від максимально допустимого добового рівня її споживання (детальніше – див. Ревінь).
       Слід враховувати, що горіхи макадамії здатні накопичувати токсичний мікроелемент стронцій (у 100 г – 25% допустимої добової норми).

Калорійність 100 г: 718 ккал
Вода в 100 г: 1,36 г
Зола з 100 г: 1,14 г

ХІМІЧНИЙ СКЛАД
 
Вітаміни, макро- і мікроелементи, поживні речовини на 100 г
ВІТАМІНИ
Назва Вміст, масова частка на 100 г продукту % від денної норми
у цифрах візуально*
Вітамін B1 (тіамін) 1,195 мг 70,3 70
Вітамін B2 (рибофлавін) 0,162 8,1 10
Вітамін B5 (пантотенова кислота) 0,758 15,2 20
Вітамін B6 (піридоксин) 0,275 13,8 10
Вітамін B9 (фолієва кислота) 11,0 мкг 2,8 5
Вітамін В12 (ціанокобаламін) 0,0 мкг 0,0 0
Вітамін C (аскорбінова кислота) 1,2 1,7 0
Вітамін E (альфа-токоферол) 0,54-0,57 мг 3,7 5
Бета-токоферол 0,0 0,0 0
Гамма-токоферол 19,0 126,7 10030
Дельта-токоферол 0,0 0,0 0
Вітамін D (ергокальциферол) 0,0 мкг 0,0 0
Вітамін PP (нікотинова кислота) 2,473 мг 12,4 10
Вітамін К (філохінон) 53,9 мкг 44,9 40
Біотин 11,6 мкг 23,2 20
Бета-каротин 20,0 мкг 0,4 0
Альфа-каротин 1,0 мкг 0,02 0
Лютеїн + зеаксантин 13,0 мкг 0,2 0
Бета-криптоксантин 0,0 мкг 0,0 0
Лікопін 0,0 мкг 0,0 0
Холін 44,6 мг 8,9 10
Метилметионінсульфоній (вітамін U) 0,0 0,0 0
Бетаїн триметилгліцин 0,4 0,04 0

* Повний глечик – 100% денної норми; порожній – 0-1% денної норми.

МІНЕРАЛЬНІ ЕЛЕМЕНТИ

Макроелементи

 

Назва Вміст, масова частка на 100 г продукту % від денної норми
у цифрах візуально
Калій 368,0 14,8 20
Кальцій 85,0 мг 7,7 10
Кремній 91,0 мг 303,3 1001001005
Магній 130,0 мг 32,5 30
Натрій 5,0 0,4 0
Сірка 146,0 14,6 20
Фосфор 188,0 мг 23,5 30
Хлор 39,0 мг 1,7 0

 

Мікроелементи та ультрамікроелементи

 

Назва Вміст, масова частка на 100 г продукту % від денної норми
у цифрах візуально
Алюміній 1570 мкг 4,2 5
Бор 224,0 мкг 320,0 10010010020
Ванадій 170,0 мкг 425,0 10010010010020
Залізо 3,69 24,6 20
Йод 2,0 мкг 1,3 0
Кобальт 7,3 мкг 73,0 70
Літій 3,3 мкг 3,3 5
Марганець 4131,0 мкг 206,6 1001005
Мідь 756,0 мкг 75,6 80
Молібден 29,7 мкг 42,4 40
Миш’як 0,42 мкг 3,5 5
Нікель 40,0 мкг 26,7 30
Олово 35,0 мкг 1,8 0
Рубідій 44,0 мкг 44,0 40
Свинець 0,2 мкг 2,0 5
Селен 3,6 мкг 5,5 5
Стронцій 200,0 мкг 25,0 30
Таллій 0,08 мкг 4,0 5
Титан 45,0 мкг 5,3 5
Фтор 90,0 мкг 2,3 5
Хром 12,8 мкг 25,6 30
Цинк 1300,0 мкг 10,8 10
Цирконій 26,2 мкг 52,4 50

 

БІЛКИ ТА АМІНОКИСЛОТИ

 

Назва Вміст, масова частка на 100 г продукту % від денної норми
у цифрах візуально
Сумарний вміст білків 7,91 9,9 10
Вміст незамінних амінокислот 2,617 г 12,0 10
Вміст замінних амінокислот 7,014 г 12,3 10

 

Незамінні амінокислоти

 

Назва кислоти Вміст, г на 100 г продукту % від денної норми
у цифрах візуально
Валін 0,363 г 14,5 20
Гістидин 0,195 г 9,3 10
Ізолейцин 0,314 г 15,7 20
Лейцин 0,602 г 13,1 20
Лізин 0,018 0,4 0
Метіонін 0,023 г 1,3 0
Треонін 0,370 г 15,4 20
Триптофан 0,067 г 6,7 5
Фенілаланін 0,665 г 22,2 30

 

Замінні амінокислоти

 

Назва кислоти Вміст, г на 100 г продукту % від денної норми
у цифрах візуально
Аланін 0,388 г 5,9 5
Аргінін 1,402 г 23,0 30
Аспарагінова кислота 1,099 г 9,0 10
Гліцин 0,454 г 13,0 20
Глутамінова кислота 2,267 г 16,7 20
Пролін 0,468 г 10,4 10
Серин 0,419 г 5,0 5
Тирозин 0,511 г 17,0 20
Цистин 0,006 г 0,3 0



ЖИРИ ТА ЖИРНІ КИСЛОТИ

 

Назва Вміст, масова частка на 100 г продукту % від денної норми
у цифрах візуально
Сумарний вміст жирів 75,77 75,8 80
Вміст ненасичених жирних кислот 60,38 147,3 10050
Вміст омега-3 ненасичених жирних кислот 0,206 20,6 20
Вміст омега-6 ненасичених жирних кислот 1,296 г 13 10
Вміст насичених жирних кислот 12,06 48,2 50

 

Ненасичені жирні кислоти

 

Назва кислоти Вміст, г на 100 г продукту
Пальмітолеїнова С 16:1 (омега-7) 12,982 г
Олеїнова С 18:1 (омега-9) 43,748
Лінолева С 18:2 (омега-6) 1,296
Ліноленова С 18:3 (омега-3) 0,206
Стеаридонова С 18:4 (омега-3) 0,0
Гадолеїнова С 20:1 (омега-11) 1,890
Арахідова С 20:4 (омега-6) 0,0
Ейкозапентаєнова С 20:5 (омега-3) 0,0
Ерукова С 22:1 (омега-9) 0,233
Клупанодонова С 22:5 (омега-3) 0,0
Докозагексаєнова С 22:6 (омега-3) 0,0
Нервонова С 24:1 (омега-9) 0,018

 

Насичені жирні кислоти

 

Назва кислоти Вміст, г на 100 г продукту
Каприлова 8:0 0,0
Капринова 10:0 0,0
Лауринова С 12:0 0,076 г
Міристинова С 14:0 0,659 г
Пентадеканова 15:0 0,0
Пальмітинова С 16:0 6,036 г
Маргаринова С 17:0 0,174
Стеаринова С 18:0 2,329 г
Арахінова С 20:0 1,940 г
Бегенова С 22:0 0,616 г
Лігноцеринова С 24:0 0,281

 

Стероли

 

Назва Вміст, масова частка на 100 г продукту % від денної норми
у цифрах візуально
Сума фітостеролів 116,0 мг 210,9 10010010
Кампестерол 6,4-8,2 мг 13,8 20
Бета-ситостерол 108,0-136,6 мг 295,0 10010090
Стигмастерол 3,5-4,1 мг 10,9 10
Холестерин 0,0 мг 0,0

 

ВУГЛЕВОДИ

 

Назва Вміст, масова частка на 100 г продукту % від денної норми
у цифрах візуально
Сумарний вміст вуглеводів 13,82 3,9 5
Моно- та дисахариди 4,57 9,1 10
Глюкоза 0,07 0,7 0
Фруктоза 0,07 0,2 0
Галактоза 0,0 0,0 0
Сахароза 4,43
Лактоза 0,0 0,0 0
Крохмаль 1,05 г  –
Мальтоза 0,0
Клітковина 8,6 34,4 30
Пектин 0,3 6,0 5
ПУРИНОВІ ОСНОВИ
Назва Вміст, масова частка на 100 г продукту % від денної норми
у цифрах візуально
Вміст суми пуринів 13,0 10,0 10

Одиниці виміру:
Штука: 2,0-5,0 г
Чайна склянка: 200,0 г
Гранована склянка: 150,0 г
Чайна ложка: 7,0 г
Столова ложка: 30,0 г

Схожі записи

  • Арктан

    Біологічно активні добавки, розроблені професором Н.П. Максютиною Арктан     Водний екстракт з свіжого кореня лопуха великого Arctium lappa L. (першого року вегетації), стабілізований пектином.     Містить інулін, органічні кислоти, пектин, природні антибіотичні речовини, дубильні речовини, слиз, флавоноїди, вітаміни С, В, Е, каротиноїди, макро- та мікроелементи (К, Mg, Ca, P, J, Fe, Zn, Se, S, Cu)….

  • Персик

    ПЕРСИКПлоди персика містять мало вітамінів, крім аскорбінової кислоти (в 100 г – 9,4% добової норми), але відрізняються достатньою кількістю макро- і мікроелементів: бору (відповідно – 267%), кремній (33%), кобальту (29%), нікелю (23%), рубідію (19,6%), хрому (14,2%), ванадію (10%), калію (10%), заліза (7,3%), а також багаті на фітостероли (18,2%), моно- і дисахариди (16,6%), серед яких переважає…

  • Пшениця тверда

    ПШЕНИЦЯ ТВЕРДА       Найбільш вживаними у харчовій промисловості видами роду пшениця є пшениця тверда (Triticum durum Desf.) та пшениця м’яка (Triticum aestivum L.). Обидва види характеризуються значним поліморфізмом і налічують велику кількість сортів.        Основні відмінності у хімічному складі твердої та м’якої пшениці — див. пшениця м’яка.      Пшениця тверда — джерело…

  • Кальцій для рослини: міцні клітинні стінки

             Кальцій (Ca)          Для рослини – міцні клітинні стінки.               В рослинному організмі кальцій разом з магнієм складають основу пектину середніх пластинок клітин (міжклітинної речовини), оскільки вони утворюють сполуки з пектиновими кислотами. Кальцій сприяє цілісності клітинних мембран і водоутримуючій здатності протоплазми, бере участь у будівництві клітинної…

  • Рис бурий нешліфований

    РИС БУРИЙ (КОРИЧНЕВИЙ) НЕШЛІФОВАНИЙ       Бурий або (як його часто не зовсім правильно називають) коричневий рис – це нешліфований рис, у якого зерно очищене від лушпиння, але висівкова оболонка збережена. Саме вона обумовлює його світло-коричневий колір і надає легкий горіховий присмак. За своїми поживними властивостями бурий нешліфований рис значно корисніший, ніж білий рис, оскільки…

  • Цезій: для гіпотоніків

             Цезій (Cs)          Для гіпотоніків               Цезій відносно малотоксичний, його біологічна роль в організмі людини до кінця не вивчена, хоча передбачається, що він відіграє роль у збереженні гомеостазу людини, особливо він ефективний при різкому зниженні артеріального тиску (обморок, шокові стани, колапс).       Добова потреба організму людини…