Насіння соняшника

НАСІННЯ СОНЯШНИКА
          Насіння соняшника – дуже калорійний продукт. Вони характеризуються високим вмістом багатьох вітамінів (особливо – біотину, альфа-токоферолу і вітамінів групи В), мінеральних елементів, ненасичених жирних кислот (особливо – поліненасичених омега-6 жирних кислот, зокрема, лінолевої), фітостеролів і пуринових основ.
 
     Так, насіння соняшника надзвичайно багате на біотин (у 100 г – 1340,0% добової норми) і альфа-токоферол (відповідно – 228,0%), багате на вітамін В1 (тіамін) (105,3%), вітаміном В9 (фолієвою кислотою) (56,8%), вітаміном В6 (піридоксином) (53,6%), нікотиновою кислотою (вітаміном РР) (37,8%), пантотеновою кислотою (33,3%), вітаміном В2 (рибофлавіном) (15,0%), холіном (11,0%).
 
     У мінеральному складі переважають: нікель (247,0%), ванадій (210,3%), мідь (178,0%), бор (162,1%), марганець (97,5%), фосфор (85,3%), магній (83,9%), селен (83,8%), кобальт (53,0%), цинк (41,7%), залізо (37,8%), молібден (27,9%), кремній (26,7%), рубідій (26,0%), калій (25,8%), цирконій (22,4%), кальцій (20,2%), сірка (18,1%), олово (8,2%).
      Насіння соняшнику містить білки (25,9%), у складі яких – незамінні та замінні амінокислоти (у 100 г – відповідно 40,7% і 28,8% добової норми). У складі незамінних амінокислот переважає ізолейцин (56,8%) і валін (55,7%); у складі замінних амінокислот – гліцин (41,7%), глутамінова кислота (41,0%) і аргінін (39,4%).
     Особливо виділяється насіння соняшнику за вмістом ненасичених жирних кислот (106,7%), особливо поліненасичених омега-6 жирних кислот (254,4%, основну їх частину становить лінолева кислота). Високим є і вміст у насінні соняшнику мононенасиченої омега-9 жирної кислоти – олеїнової кислоти: в 100 г міститься 17,7-18,4 г. Відомо, що олеїнова кислота сприяє розчиненню холестеринових бляшок у кровоносних судинах і, таким чином, перешкоджає розвитку атеросклерозу. Тому насіння соняшнику – хороший засіб для профілактики атеросклерозу.
      Насіння соняшнику характеризується і надзвичайно високим вмістом фітостеролів (у 100 г – 970,9% добової норми), основну частину яких становить бета-ситостерол (151,3%), що дозволяє віднести насіння соняшнику до жіночих продуктів (детальніше – див. Авокадо). У той же час склад фітостеролів цього продукту досить різноманітний і включає 11 речовин.
     Насіння соняшнику містить фосфоліпіди лецитин (= фосфатидилхолін): в 100 г38,5-230,0 мг і кефалін (= фосфатидилетаноламін): в 100 г 61,5-123 мг. Лецитин основний компонент клітинних мембран, один з основних будівельних матеріалів печінки і компонентів клітин головного мозку. Лецитин знижує рівень холестерину, сприяє розщепленню жирів, має антиоксидантні властивості (детальніше – див. Соя). Кефаліном багата нервова тканина, особливо багато його в мембранах клітин головного мозку, проникність яких він регулює, а також відновлює їх цілісність.
       Насіння соняшнику містить клітковину (27,2%) і пектин (16,0%), значну кількість крохмалю (у 100 г – від 1,5 до 7,1 г) і досить багато сахарози (2,5 г).
      У той же час вміст суми пуринових основ в 100 г становить 52,3% добової норми, що обов’язково слід враховувати хворим на подагру. Для порівняння: в 100 г яловичини міститься 46,7% добової норми пуринів (для організму людини), в 100 г баранини – 48,7%, в 100 г телятини і свинини – 52,3%, в 100 г м’яса качки – 52,4%, у 100 г індичатини та курячої грудки – 40%.
     Вміст щавлевої кислоти в 100 г – 18,9 мг, що становить 4,7% від максимально допустимого добового рівня її споживання (детальніше – див. Ревінь).
     Таким чином, насіння соняшнику – надзвичайно цінний харчовий продукт, що містить у значних кількостях майже всі основні для організму людини поживні речовини, проте занадто часте і рясне їх вживання може спровокувати напад подагри.
Калорійність 100 г: 577,7-584,0 ккал
Вода в 100 г: 4,73 г
Зола з 100 г: 3,02 г

ХІМІЧНИЙ СКЛАД
 
Вітаміни, макро- і мікроелементи, поживні речовини на 100 г
ВІТАМІНИ
Назва Вміст, масова частка на 100 г продукту % від денної норми
у цифрах візуально*
Вітамін B1 (тіамін) 1,48-2,10 мг 105,3 1005
Вітамін B2 (рибофлавін) 0,24-0,36 мг 15,0 20
Вітамін B5 (пантотенова кислота) 1,130-2,200 мг 33,3 30
Вітамін B6 (піридоксин) 0,800-1,345 мг 53,6 60
Вітамін B9 (фолієва кислота) 227,0 мкг 56,8 60
Вітамін В12 (ціанокобаламін) 0,0 мкг 0,0 0
Вітамін C (аскорбінова кислота) 1,4 2,0 5
Вітамін E (альфа-токоферол) 33,20-35,17 мг 228,0 10010030
Бета-токоферол 1,18 7,9  10
Гамма-токоферол 0,10-0,37 мг 1,6 0
Дельта-токоферол 0,02 0,1 0
Вітамін D (ергокальциферол) 0,0 мкг 0,0 0
Вітамін PP (нікотинова кислота) 6,800-8,335 мг 37,8 40
Вітамін К (філохінон) 0,0 мкг 0,0 0
Біотин 670,0 мкг 1340,0 10010010010010010010010010010010010010040
Бета-каротин 30,0 мкг 0,6 0
Альфа-каротин 0,0 мкг 0,0 0
Лютеїн + зеаксантин 0,0 мкг 0,0 0
Бета-криптоксантин 0,0 мкг 0,0 0
Лікопін 0,0 мкг 0,0 0
Холін 55,1 11,0 10
Метилметионінсульфоній (вітамін U) 0,0 0,0 0
Бетаїн триметилгліцин 35,4 3,5 5

* Повний глечик – 100% денної норми; порожній – 0-1% денної норми.

МІНЕРАЛЬНІ ЕЛЕМЕНТИ

Макроелементи

 

Назва Вміст, масова частка на 100 г продукту % від денної норми
у цифрах візуально
Калій 645,0 мг 25,8 30
Кальцій 78,0-367,0 мг 20,2 20
Кремній 8,0 26,7 30
Магній 317,0-354,0 мг 83,9 90
Натрій 90,0-160,0 мг 9,6 10
Сірка 180,8 18,1 20
Фосфор 660,0-705,0 мг 85,3 90
Хлор 47,0 2,0 5

 

Мікроелементи та ультрамікроелементи

 

Назва Вміст, масова частка на 100 г продукту % від денної норми
у цифрах візуально
Алюміній 296,0 мкг 0,8 0
Бор 113,5 мкг 162,1 10060
Ванадій 84,1 мкг 210,3 10010010
Залізо 5,25-6,10 мг 37,8 40
Йод 6,8 мкг 4,5 5
Кобальт 5,3 мкг 53,0 50
Літій 7,1 мкг 7,1 10
Марганець 1950,0 мкг 97,5 90
Мідь 1752,0-1800,0 мкг 178,0 10080
Молібден 19,5 мкг 27,9 30
Миш’як 0,2 мкг 1,7 0
Нікель 144,0-597,0 мкг 247,0 10010050
Олово 164,0 мкг 8,2 10
Рубідій 26,0 мкг 26,0 30
Свинець 0,5 мкг 5,0 5
Селен 53,0-56,0 мкг 83,8 80
Срібло 0,05 мкг 0,7 0
Стронцій 27,2 мкг 3,4 5
Таллій 0,03 мкг 1,5 0
Титан 27,9 мкг 3,3 5
Фтор 91,0 мкг 2,3 5
Хром 1,3-4,8 мкг 6,1 5
Цинк 5000,0 мкг 41,7 40
Цирконій 11,2 мкг 22,4 20

 

БІЛКИ ТА АМІНОКИСЛОТИ

 

Назва Вміст, масова частка на 100 г продукту % від денної норми
у цифрах візуально
Сумарний вміст білків 20,78 25,9 30
Вміст незамінних амінокислот 8,485-9,261 г 40,7 40
Вміст замінних амінокислот 16,381 г 28,8 30

 

Незамінні амінокислоти

 

Назва кислоти Вміст, г на 100 г продукту % від денної норми
у цифрах візуально
Валін 1,315-1,471 г 55,7 60
Гістидин 0,632 г 30,1 30
Ізолейцин 1,139-1,131 г 56,8 60
Лейцин 1,659-2,011 г 39,9 40
Лізин 0,855-0,937 г 21,9 20
Метіонін 0,494-0,546 г 28,9 30
Треонін 0,885-0,928 г 37,8 40
Триптофан 0,337-0,348 г 34,3 40
Фенілаланін 1,169-1,257 г 40,4 40

 

Замінні амінокислоти

 

Назва кислоти Вміст, г на 100 г продукту % від денної норми
у цифрах візуально
Аланін 1,117 г 16,9 20
Аргінін 2,403 г 39,4 40
Аспарагінова кислота 2,446 г 20,0 20
Гліцин 1,461 г 41,7 40
Глутамінова кислота 5,579 г 41,0 40
Пролін 1,182 г 26,3 30
Серин 1,075 г 13,0 10
Тирозин 0,667 г 22,2 20
Цистин 0,451 г 25,1 30



ЖИРИ ТА ЖИРНІ КИСЛОТИ

 

Назва Вміст, масова частка на 100 г продукту % від денної норми
у цифрах візуально
Сумарний вміст жирів 51,46 51,5 50
Вміст ненасичених жирних кислот 40,96-46,54 г 106,7 1005
Вміст омега-3 ненасичених жирних кислот 0,080-0,180 г 13,0 10
Вміст омега-6 ненасичених жирних кислот 23,050-27,800 г 254,4 10010050
Вміст насичених жирних кислот 4,470-7,318 г 23,6 20

 

Ненасичені жирні кислоти

 

Назва кислоти Вміст, г на 100 г продукту
Пальмітолеїнова С 16:1 (омега-7) 0,020-0,053 г
Гептадекамоноенова С 17:1 (омега-9) 0,020
Олеїнова С 18:1 (омега-9) 17,700-18,380 г
Лінолева С 18:2 (омега-6) 23,050-27,800 г
Ліноленова С 18:3 (омега-3) 0,060-0,160 г
Стеаридонова С 18:4 (омега-3) 0,010
Гадолеїнова С 20:1 (омега-11) 0,090-0,107 г
Ейкозадієнова С 20:2 (омега-6) 0,0
Ейкозатрієнова С 20:3 (омега-3) 0,0
Арахідова С 20:4 (омега-6) 0,0
Ейкозапентаєнова С 20:5 (омега-3) 0,010
Ерукова С 22:1 (омега-9) 0,0
Клупанодонова С 22:5 (омега-3) 0,0
Докозагексаєнова С 22:6 (омега-3) 0,0
Нервонова С 24:1 (омега-9) 0,0

 

Насичені жирні кислоти

 

Назва кислоти Вміст, г на 100 г продукту
Каприлова 8:0 0,0
Капринова 10:0 0,0
Лауринова С 12:0 0,0
Міристинова С 14:0 0,030-0,053 г
Пентадеканова 15:0 0,0
Пальмітинова С 16:0 2,210-3,100 г
Маргаринова С 17:0 0,020
Стеаринова С 18:0 1,690-3,370 г
Арахінова С 20:0 0,120-0,321 г
Бегенова С 22:0 0,320-0,374 г
Лігноцеринова С 24:0 0,08 г

 

Стероли

 

Назва Вміст, масова частка на 100 г продукту % від денної норми
у цифрах візуально
Сума фітостеролів 534,0 мг 970,9 100100100100100
10010010010070
Кампестерол 7,0-13,0 мг 18,2 20
Бета-ситостерол 56,0-65,0 мг 151,3 10050
Стигмастерол 7,0-12,0 мг 27,1 30
Дельта-5-авенастерол 1,5-7,0 мг 12,1 10
Дельта-5-кампестерол 0,6-3,0 мг 5,1 5
Дельта-7-авенастерол 3,0-6,6 мг 13,7 10
Дельта-7-стигмастерол 3,7-24,0 мг 39,6 40
Фукостерол 2,0-3,0 мг 7,1 5
Ізофукостерол 0,4-1,0 мг 2,0 5
Брасикастерол 0,0-0,2 мг 0,6 0
Клеростерол 0,7-1,0 мг 4,9 5
Холестерин 0,0 0,0

 

ВУГЛЕВОДИ

 

Назва Вміст, масова частка на 100 г продукту % від денної норми
у цифрах візуально
Сумарний вміст вуглеводів 20,0 5,7 5
Моно- та дисахариди 3,4 6,8 5
Глюкоза 0,21 2,1 5
Фруктоза 0,15 0,4 0
Галактоза 0,0 0,0 0
Сахароза 2,5
Лактоза 0,0 0,0 0
Крохмаль 1,5-7,1 г  –
Мальтоза 0,0
Клітковина 5,0-8,6 г 27,2 30
Пектин 0,8 16,0 20
ПУРИНОВІ ОСНОВИ
Назва Вміст, масова частка на 100 г продукту % від денної норми
у цифрах візуально
Вміст суми пуринів 65,0 52,3 50

Одиниці виміру:
Штука (маса одного насіння): 0,056-0,077 г
Чайна склянка: 250,0 г
Гранована склянка: 200,0 г
Чайна ложка: 7,0 г
Столова ложка: 20,0 г

Схожі записи

  • Пшениця м’яка

    ПШЕНИЦЯ М’ЯКА      Найбільш вживаними у харчовій промисловості видами роду пшениця є пшениця тверда (Triticum durum Desf.) та пшениця м’яка (Triticum aestivum L.). Обидва види характеризуються значним поліморфізмом і налічують велику кількість сортів.      Основні відмінності у хімічному складі м’якої та твердої пшениці:     – Зерно пшениці м’яких сортів містить значну кількість біологічно доступного крохмалю….

  • Апельсин

    АПЕЛЬСИН Плоди апельсина відрізняються високим вмістом аскорбінової кислоти (у 100 г – 59% від добової норми), але не дуже багаті іншими вітамінами; серед мінеральних елементів переважають: бор (відповідно – 257%), рубідій (27%), літій (21%), кремній (20%), калій (10,1%), ванадій (10%), кобальт (10%), мідь (9,5%).      Апельсини виділяються за вмістом суми фітостеролів (44%), а також…

  • Досягнення кафедри

    Видатне досягнення кафедри у 2025 р. У 2025 році наукова робота на тему: «Комплексне фармакогностичне дослідження різних видів сировини дуба червоного Quercus rubra L. як джерел біологічно активних речовин для створення лікарських засобів із заданими властивостями» аспірантки 2 курсу навчання – старшого викладача кафедри фармацевтичної і біологічної хімії, фармакогнозії Омельковець Т.С. отримала Премію Верховної Ради України молодим вченим за 2025 рік (Постанова Верховної Ради…

  • Боби звичайні (Vicia faba)

    БОБИ ЗВИЧАЙНІ                   Боби звичайні (Vicia faba) характеризуються високим вмістом багатьох мінеральних елементів, а також вітамінів, білків, незамінних і замінних амінокислот, фітостеролів, клітковини та пуринів.        Таким чином, боби багаті на фолієву кислоту (в 100 г – 105.8% добової норми), вітамін B1 (тіамін) (32.9%), пантотенову кислоту (19.6%), холін (19.2%),…

  • Чи можна м’яту вагітним?

    Чи безпечна м’ята для вагітних? Регулярне вживання м’ятного чаю може спричинити викидень! Дуже часто лікарі рекомендують пити м’ятний чай при спазмах та судомах, які часто трапляються в перші місяці вагітності. М’ята часто сприймається як нешкідлива рослина та ефективний спазмолітик, що не несе жодних ризиків. Але… Як з’ясували американські та індійські вчені, моноциклічний монотерпеновий кетон пулегон,…

  • Енерговітал

    Біологічно активні добавки, розроблені професором Н.П. Максютіною Енерговітал       Гранули. Склад: корінь лопуха сухий, корінь женьшеню свіжий, кверцетин (модульований), квітки подорожника великого, пектин, глюкоза, кислота аскорбінова, кислота лимонна.    Містить тритерпенові сапоніни (панаксозиди), поліацетилени, лігнани, фруктани інулінового типу, пектини, органічні кислоти, флавоноїди, слизу, фенольні та сірковмісні сполуки, вітаміни С, Р, Е, К, каротиноїди, дубильні…