Пшениця тверда

ПШЕНИЦЯ ТВЕРДА

      Найбільш вживаними у харчовій промисловості видами роду пшениця є пшениця тверда (Triticum durum Desf.) та пшениця м’яка (Triticum aestivum L.). Обидва види характеризуються значним поліморфізмом і налічують велику кількість сортів.
       Основні відмінності у хімічному складі твердої та м’якої пшениці — див. пшениця м’яка.
     Пшениця тверда — джерело низки вітамінів (зокрема нікотинової кислоти, вітаміну К та групи В), багатьох мінеральних елементів, білків, незамінних амінокислот (особливо фенілаланіну, триптофану та ізолейцину), замінних амінокислот — глутамінової кислоти та проліну, вуглеводів (насамперед клітковини та крохмалю), а також пуринових основ.
     Таким чином, пшениця тверда багата на вітамін РР (нікотинову кислоту) (у 100 г — 33,7% добової норми), вітамін К (філохінон) (відповідно — 25,0%), вітамін В1 (тіамін) (24,7%), бетаїн (22,6%), вітамін В6 (піридоксин) (21,0%), пантотенову кислоту (18,8%), холін (18,8%), бета-токотрієнол (15,0%), альфа-токоферол (11,3%), фолієву кислоту (10,8%).
     Мінеральний склад пшениці твердої представлений широким набором макро-, мікро- та ультрамікроелементів. У ньому переважаютькремній (366,0%), бор (307,1%), ванадій (257,5%), марганець (192,1%), селен (123,2%), молібден (60,0%), фосфор (56,0%), кобальт (54,0%), мідь (48,0%), рубідій (44,0%), цирконій (40,2%), магній (33,8%), залізо (28,3%), стронцій (25,4%), цинк (22,8%), калій (15,9%), нікель (14,4%), літій (11,0%), хром (11,0%), сірка (10,0%), талій (10,0%). У порівнянні з пшеницею м’якою тверда пшениця містить значно більше кремнію (на 175,2%), селену (на 78,6%), рубідію (на 40,0%) і менше (хоча й значну кількість) ванадію (на 172,5%).
     Пшениця тверда містить білки (19,8%), що складають основу глютену (клейковини, детальніше див. пшениця м’яка), незамінні та замінні амінокислоти (у 100 г — відповідно 23,2% і 15,1%). У складі незамінних амінокислот переважають: фенілаланін (28,6%), триптофан (26,9%), ізолейцин (26,7%) і валін (24,9%); у складі замінних амінокислот — глутамінова кислота (31,0%) і пролін (30,7%). Загалом у твердій пшениці міститься на 6% більше незамінних амінокислот порівнянно з м’якою пшеницею, зокрема триптофану (на 10,9% більше) і фенілаланіну (на 7,2%).
       Досить високим у пшениці твердій є вміст суми вуглеводів (20,3%), у вуглеводному складі домінує клітковина (у 100 г — 57,4% добової норми). Пшениця тверда містить значні кількості крохмалю (у 100 г — 54,5 г) і пектину (у 100 г — 14,0% добової норми), а також невелику кількість сахарози (у 100 г — 0,54 г). Незважаючи на високий вміст крохмалю, його зерна дрібні, перебувають у зв’язаному стані з білками і не руйнуються під час термічної обробки, тому крохмаль твердої пшениці має низьку біологічну доступність. Це зумовлює відсутність надмірної маси тіла при помірному вживанні виробів із твердої пшениці (макарони, хліб тощо).
      Як правильно обрати макаронні вироби?
     При купівлі макаронних виробів необхідно звертати увагу на маркування групи на пакуванні. Літера «А» позначає, що виріб виготовлено з твердих сортів пшениці. Такі продукти мають бурштиново-жовтий відтінок завдяки присутності бета-каротину; колір зберігається і після варіння.
Макаронні вироби групи «Б», виготовлені з м’яких сортів пшениці, а також групи «В» — із хлібопекарського борошна — мають кремово-сірий колір і є значно дешевшими. Слід зауважити, що виробники іноді застосовують куркуму для фарбування виробів груп «Б» і «В», що може вводити споживача в оману. Уважно вивчайте склад на етикетці!
     Пшениця тверда містить значну кількість пуринових основ (у 100 г — 28,0% добової норми), що необхідно враховувати хворим на подагру.
     Вміст щавлевої кислоти у 100 г — 76,6 мг, що становить 19,2% від максимально допустимого добового рівня її споживання (детальніше — див. Ревінь).
     Пшениця тверда здатна накопичувати токсичний мікроелемент стронцій (у 100 г — 25,4% добової норми) та токсичний ультрамікроелемент талій (відповідно — 10,0%).
Калорійність 100 г: 339 ккал
Вода в 100 г: 10,94 г
Зола з 100 г: 1,78 г

ХІМІЧНИЙ СКЛАД
 
Вітаміни, макро- та мікроелементи, поживні речовини на 100 г
ВІТAMІНИ
Назва Зміст, масова частка на 100 г продукту % від добової норми
в цифрах візуально*
Вітамін B1 (тіамін) 0,420 мг 24,7% 30
Вітамін B2 (рибофлавін) 0,120 мг 6,0% 5
Вітамін B5 (пантотенова кислота) 0,940 мг 18,8% 20
Вітамін B6 (піридоксин) 0,420 мг 21,0% 20
Вітамін B9 (фолієва кислота) 43,0 мкг 10,8% 10
Вітамін В12 (ціанокобаламін) 0,0 мкг 0,0% 0
Вітамін C (аскорбінова кислота) 0,0 мг 0,0% 0
Вітамін E (альфа-токоферол) 0,67-2,73 мг 11,3% 10
Бета-токоферол 0,34 мг 2,3% 5
Гамма-токоферол 0,06 мг 0,4% 0
Дельта-токоферол 0,02 мг 0,1% 0
Альфа-токотріенол 0,3-0,8 мг 3,7% 5
Бета-токотріенол 0,5-4,0 мг 15,0% 10
Гамма-токотріенол 0,0 мг 0,0% 0
Вітамін D (ергокальциферол) 0,0 мкг 0,0% 0
Вітамін PP (нікотинова кислота) 6,74 мг 33,7% 40
Вітамін К (філохінон) 30,0 мкг 25,0% 30
Біотин 1,2-3,0 мкг 4,2% 5
Бета-каротин 170,0 мкг 3,4% 5
Альфа-каротин 2,7 мкг 0,05% 0
Лютеїн + зеаксантин 220,0 мкг 3,7% 5
Бета-криптоксантин 120,0 мкг 2,4% 5
Лікопін 0,0 мкг 0,0% 0
Холін 94,0 мг 18,8% 20
Метилметіонінсульфоній (вітамін U) 0,0 мг 0,0% 0
Бетаїн триметилгліцин 226,0 мг 22,6% 20

* Повний глечик – 100% добова норма; порожній – 0-1% добової норми.

МІНЕРАЛЬНІ ЕЛЕМЕНТИ

Макроелементи

 

Назва Зміст, масова частка на 100 г продукту % від добової норми
в цифрах візуально
Калій 363,0-431,0 мг 15,9% 20
Кальцій 29,0-34,0 мг 2,9% 5
Кремній 109,8 мг 366,0% 10010010070
Магній 126,0-144,0 мг 33,8% 30
Натрій 2,0 мг 0,2% 0
Сірка 100,0 мг 10,0% 10
Фосфор 388,0-508,0 мг 56,0% 60
Хлор 30,0 мг 1,3% 0

 

Мікроелементи та ультрамікроелементи

 

Назва Зміст, масова частка на 100 г продукту % від добової норми
в цифрах візуально
Алюміній 1570,0 мкг 4,2% 5
Барій 4,2-6,6 мкг 0,5% 0
Бор 80,0-350,0 мкг 307,1% 1001001005
Бром 3,3 мкг 0,2% 0
Ванадій 103,0 мкг 257,5% 10010060
Германій 9,0 мкг 2,3% 5
Залізо 3,19-5,30 мг 28,3% 30
Йод 11,0 мкг 7,3% 10
Кобальт 5,4 мкг 54,0% 50
Літій 7,0-15,0 мкг 11,0% 10
Марганець 3700,0-3985,0 мкг 192,1% 10090
Мідь 430,0-530,0 мкг 48,0% 50
Молібден 42,0 мкг 60,0% 60
Миш’як 0,3-1,0 мкг 5,4% 5
Нікель 21,6 мкг 14,4% 10
Олово 56,0-79,0 мкг 3,4% 5
Рубідій 44,0 мкг 44,0% 40
Свинець 0,40 мкг 4,0% 5
Селен 70,7-89,4 мкг 123,2% 10020
Стронцій 203,0 мкг 25,4% 30
Сурма 0,20 мкг 0,4% 0
Талій 0,20 мкг 10,0% 10
Титан 52,8 мкг 6,2% 5
Фтор 80,0 мкг 2,0% 5
Хром 5,5 мкг 11,0% 10
Цинк 2650,0-2810,0 мкг 22,8% 20
Цирконій 20,1 мкг 40,2% 40

 

БІЛКИ І АМІНОКИСЛОТИ

 

Назва Зміст, масова частка на 100 г продукту % від добової норми
в цифрах візуально
Сумарний вміст білків 13,68-14,83 г 19,8% 20
Вміст незамінних амінокислот 4,120-4,686 г 23,2% 30
Вміст замінних амінокислот 7,660-9,550 г 15,1% 20

 

Незамінні амінокислоти


Назва кислоти Вміст, г на 100 г продукту % від денної норми
у цифрах візуально
Валін 0,590-0,654 г 24,9% 30
Гістидин 0,320-0,335 г 15,6% 20
Ізолейцин 0,530-0,539 г 26,7% 30
Лейцин 0,930-1,005 г 21,0% 20
Лізин 0,300-0,394 г 8,5% 10
Метіонін 0,220-0,236 г 12,7% 10
Треонін 0,370-0,429 г 16,7% 20
Триптофан 0,240-0,298 г 26,9% 30
Фенілаланін 0,730-0,796 г 28,6% 30


Замінні амінокислоти


Назва кислоти Вміст, г на 100 г продукту % від денної норми
у цифрах візуально
Аланін 0,360-0,430 г 6,0% 5
Аргінін 0,420-0,480 г 7,4% 10
Аспарагінова кислота 0,470-0,620 г 4,5% 5
Гліцин 0,400-0,500 г 12,9% 10
Глутамінова кислота 3,700-4,740 г 31,0% 30
Пролін 1,300-1,460 г 30,7% 30
Серин 0,570-0,670 г 7,5% 10
Тирозин 0,250-0,360 г 10,2% 10
Цистин 0,190-0,290 г 13,3% 10



ЖИРИ ТА ЖИРНІ КИСЛОТИ


Назва Вміст, масова частка на 100 г продукту % від денної норми
у цифрах візуально
Сумарний вміст жирів 1,74-1,81 г 1,7% 0
Вміст ненасичених жирних кислот 1,330 г 3,2% 5
Вміст омега-3 ненасичених жирних кислот 0,050 г 5,0% 5
Вміст омега-6 ненасичених жирних кислот 0,930 г 9,3% 10
Вміст насичених жирних кислот 0,340 г 1,3% 0


Ненасичені жирні кислоти


Назва кислоти Вміст, г на 100 г продукту
Пальмітолеїнова С 16:1 (омега-7) 0,010 г
Олеїнова С 18:1 (омега-9) 0,340 г
Лінолева С 18:2 (омега-6) 0,930 г
Ліноленова С 18:3 (омега-3) 0,050 г
Стеаридонова С 18:4 (омега-3) 0,0 г
Гадолеїнова С 20:1 (омега-11) 0,0 г
Арахідонова С 20:4 (омега-6) 0,0 г
Ейкозапентаєнова С 20:5 (омега-3) 0,0 г
Ерукова С 22:1 (омега-9) 0,0 г
Клупанодонова С 22:5 (омега-3) 0,0 г
Докозагексаєнова С 22:6 (омега-3) 0,0 г
Нервонова С 24:1 (омега-9) 0,0 г


Насичені жирні кислоти


Назва кислоти Вміст, г на 100 г продукту
Лауринова С 12:0 0,0 г
Міристинова С 14:0 0,0 г
Пентадеканова 15:0 0,0 г
Пальмітинова С 16:0 0,320 г
Стеаринова С 18:0 0,020 г
Арахінова С 20:0 0,0 г
Бегенова С 22:0 0,0 г
Лігноцеринова С 24:0 0,0 г


Стероли


Назва Вміст, масова частка на 100 г продукту % від денної норми
у цифрах візуально
Сума фітостеролів 0,96 мг 1,7% 0
Кампестерол 0,04 мг 0,07% 0
Бета-ситостерол 0,10-0,79 мг 1,1% 0
Стигмастерол 0,04 мг 0,1% 0
Холестерин 0,0 мг 0,0%


ВУГЛЕВОДИ


Назва Вміст, масова частка на 100 г продукту % від денної норми
у цифрах візуально
Сумарний вміст вуглеводів 71,13 г 20,3% 20
Моно- та дисахариди 2,00 г 4,0% 5
Глюкоза 0,04 г 0,4% 0
Фруктоза 0,06 г 0,2% 0
Галактоза 0,0 г 0,0% 0
Сахароза 0,540 г
Лактоза 0,0 г 0,0% 0
Крохмаль 54,5 г  –
Мальтоза 0,0 г
Клітковина 14,35 г 57,4% 60
Пектин 0,7 г 14,0% 20

ПУРИНОВІ ОСНОВИ

 

Назва Вміст, масова частка на 100 г продукту % від денної норми
у цифрах візуально
Вміст суми пуринів 35,0 мг 28,0% 30

Одиниці вимірювання:
Чайна склянка: 210,0 г
Гранена склянка: 250,0 г
Чайна ложка: 7,0 г
Столова ложка: 26,0 г

Схожі записи

  • Барій для рослини: компонент клітинних мембран

             Барій (Ba)          Для рослини – компонент клітинних мембран.               Барій зазвичай присутній в рослинах, але, очевидно, не є для них життєво необхідним елементом.      Є дані, що барій є для рослин компонентом опорного скелета, тобто входить до складу клітинних мембран. Вміст барію становить…

  • Як запам’ятати формули хромонів

         Правило одинадцять –     не будь пихатим          підсунутися. Як запам’ятати формули хромонів?   Хромони – це похідні 9,10–бензо–гамма–пірону. Латинська буква “гамма” означає, що карбонільна група розташована навпроти гетероатома кисню (в пара–положенні).       9,10–Бензо–гамма–пірон (= Хромон)   З простих хромонів можна відзначити 3–метилхромон, побудований відповідно до його назви.       3–Метилхромон  …

  • Кобальт: кров у порядку!

            Кобальт (Co)        Кров у порядку!             Кобальт в організмі людини стимулює кровотворення, входить до складу В12–залежних ферментів, активує ряд ферментативних процесів.    Кобальт активує накопичення сполук, первинними попередниками яких є ароматичні амінокислоти (фенілаланін, тирозин, триптофан), тобто всіх фенолів, деяких груп алкалоїдів (похідні тропану, індолу).     Добова потреба…

  • PharmaNova: Інноваційний простір візуалізації знань для “Крок-1” та “Крок-2”

    Від класичної теорії – до живих образів. Ласкаво просимо до навчальної платформи, де академічні знання поєднуються з сучасними технологіями візуалізації. Наша мета – допомогти вам не просто вивчити матеріал, а відчути логіку природи та красу фармацевтичної науки. Тут наука оживає у несподіваних формах. Ми перетворили складні ботанічні та фармакогностичні терміни на захопливу подорож, де кожен…

  • Як запам’ятати формули алкалоїдів

       Правило чотирнадцять – екзамен не відкладеться.            Як запам’ятати формули алкалоїдів?    Алкалоїди – сполуки, дуже різноманітні за структурою. Загальною рисою їх є наявність атома азоту в молекулі та шлях біосинтезу (утворюються з амінокислот, крім псевдоалкалоїдів). Ще в 1937  р. О.П. Орехов поділив алкалоїди на протоалкалоїди (атом азоту знаходиться не в складі гетероцикла, а…

  • Ібн Сіна. Винахідливість

    Ібн-Сіна. Притчі Винахідливість      Одного разу Ібн-Сіна в колі почесних гостей сидів на святковій обідній трапезі у еміра Бухари.    Частування гостям розносили красиві, усміхнені, яскраво одягнені дівчата, легким танцювальним кроком порхаючи від гостя до гостя під східну музику. Одна з них схилилася перед Ібн-Сіною з великим блюдом плову.     Але, поставивши блюдо, дівчина ойкнула і…