Цирконій: при діабеті
Цирконій (Zr)
Добова потреба організму людини не встановлена.
Щоденно в організм людини, де в нормі міститься близько 1 мг цирконію, з їжею потрапляє близько 0,05 мг цирконію. Водорозчинні сполуки цирконію в лужному середовищі кишечника можуть перетворюватися на оксид цирконію і потім всмоктуватися. Всмоктування цирконію в ШКТ низьке – близько 0,2%, в легенях цей показник становить 25%. Цирконій накопичується в селезінці, легенях, нирках, м’язах (від 0,01 до 2–3 мг/кг) і в волоссі, де його вміст становить 1,1–1,6 мг/кг.
Жителям України та Росії пам’ятні цирконієві браслети, які нібито знижують артеріальний тиск. Реального терапевтичного дії вони не мають, оскільки цирконій при зовнішньому впливі ніяк не взаємодіє з організмом і, природно, не може надавати терапевтичного ефекту. У цьому випадку не підходить і “магнітне” пояснення, оскільки цирконій не має властивостей магніту.
До 60-х років ХХ століття виготовляли дезодоранти, що містять цирконій і здатні викликати у споживачів алергічні реакції шкірних покривів. Також не виключені алергічні реакції при носінні з «лікувальною» метою браслетів з цирконію.
Харчові джерела цирконію: м’ясо, м’ясні субпродукти; горіхи та насіння: арахіс, кунжут, мак, макадамія, мигдаль, горіх бразильський, горіх грецький, горіх кедровий, насіння соняшника, насіння гарбуза, фісташки, фундук; сухофрукти: курага; злакові та бобові: боби, горох, гречка, кукурудза, вівсянка, пшоно, пшениця м’яка, пшениця тверда, рис білий довгозернистий, рис білий круглозернистий, рис нешліфований, рис дикий, жито, соя, квасоля, сочевиця, ячмінь; гриби: лисички.