Йод: для щитовидної залози
Йод (I)
Для людини – проти слабоумства та глухоти, для щитовидної залози.
В організмі людини йод необхідний для функціонування щитовидної залози. При його недостатності розвивається ендемічний зоб, гіпотиреоз, атеросклероз.
Найбільше від недостатності йоду страждають діти, оскільки рівень розумового розвитку дитини в значній мірі залежить від вмісту йоду. Дітям важко навчатися в школі, засвоювати нові знання та навички. В Україні 35% населення страждають від дефіциту йоду, часто не знаючи про це.
З давніх часів відомо, що від недостатності йоду в організмі, що зовні проявляється збільшеною щитовидною залозою (зобом), у людей розвивається кретинізм (слабоумство).
З давніх часів відомо, що від недостатності йоду в організмі, що зовні проявляється збільшеною щитовидною залозою (зобом), у людей розвивається кретинізм (слабоумство).
Наполеон Бонапарт при прийомі в армію обов’язково обстежував зоб у новобранців (передусім у тих, хто виріс у гірських районах, де в їжі та воді вкрай мало йоду) – ні до чого йому були слабоумні глухі бійці.
В гомеопатію йод був введений більше 200 років тому її засновником Християном Ф.С. Ганеманом (1755-1843), і застосовується йод з урахуванням типу хворого. Хворий, якому показаний йод, – частіше худий, нервовий, дратівливий, сповнений тривоги за себе і близьких. Збудження чергується з депресією, він швидко втомлюється, постійно голодний, страждає від спеки і легко потіє.
Добова потреба організму людини в середньому – 120–150 мкг. При вагітності та годуванні груддю, відповідно, 175 і 200 мкг. Дефіцит йоду може розвинутися при введенні цього елемента в організм в кількості менше 10 мкг/день.
В нормі в організмі людини міститься 15–25 мг йоду (за деякими даними – до 50 мг), причому половина цієї кількості знаходиться в щитовидній залозі. В щитовидній залозі концентрація йоду становить 1000–12000 мкг/г, тоді як у печінці – 0,2 мкг/г, в яєчниках, легенях – 0,07 мкг/г, в нирках – 0,04 мкг/г, в лімфатичних вузлах – 0,03 мкг/г, в мозку, сім’яниках і м’язах – 0,02 мкг/г. Ймовірно, йод накопичується також у слизовій оболонці шлунка, слинних і молочних залозах під час лактації.
Всмоктується йод переважно в верхньому відділі шлунково-кишкового тракту. Йодиди швидко абсорбуються в кишечнику.
Надлишок йоду виділяється нирками. Рівень екскреції добре корелює з рівнем споживання, тому він використовується для оцінки споживання йоду.
Споживання натуральних продуктів, що містять йод, не викликає побічних ефектів, навіть при надмірному вмісті в них йоду.
Регулювання рівня гормонів щитовидної залози складне, з залученням у процес не лише щитовидної залози, але й гіпофіза, мозку та периферичних тканин.
Біологічна роль в організмі людини. Йод регулює роботу щитовидної залози та гіпофіза, запобігає накопиченню радіоактивного йоду, забезпечує захист від дії радіації. Йод є структурним компонентом гормонів щитовидної залози – тироксину Т4 та трийодтироніну Т3. Попередником Т4 та Т3, які є низькомолекулярними речовинами, є йодований білок щитовидної залози – тиреоглобулін, обмежений протеоліз якого призводить до утворення Т4. Т3 утворюється з Т4 у процесі дейодування під впливом Se–залежної дейодинази. Таким чином, йод і селен метаболічно тісно пов’язані – йод в організмі не функціонує без селену.
Основна метаболічна функція цих гормонів полягає в підвищенні синтезу АТФ і пов’язаного з цим збільшення споживання кисню мітохондріями в процесі окислювального фосфорилювання. Завдяки цьому універсальному механізму гормони щитовидної залози здійснюють на організм системну дію. Тому дефіцит йоду призводить до зниження основного обміну. Перш за все, це позначається на стані центральної нервової системи.
Основна метаболічна функція цих гормонів полягає в підвищенні синтезу АТФ і пов’язаного з цим збільшення споживання кисню мітохондріями в процесі окислювального фосфорилювання. Завдяки цьому універсальному механізму гормони щитовидної залози здійснюють на організм системну дію. Тому дефіцит йоду призводить до зниження основного обміну. Перш за все, це позначається на стані центральної нервової системи.
Дитина повинна отримувати необхідну кількість йоду ще в утробі матері. У дітей гіпотиреоз призводить до глибоких порушень вищої нервової діяльності, неповному розвитку інтелектуальних можливостей людини, кретинізму.
У дорослих дефіцит йоду призводить до психічної інертності, загальмованості, зниження розумових здібностей, зменшення сили та частоти серцевих скорочень, діастолічної гіпертонії. Внаслідок гальмування енергозабезпечуючих процесів відбувається недоокислення продуктів обміну, що призводить до порушення ендоекологічного стану організму та його «зашлаковування». Одночасно гальмується окислення холестерину та накопичення його атерогенних форм, що веде до раннього атеросклерозу, а в поєднанні з порушеннями функцій серцево-судинної системи – до інфаркту міокарда та інсульту. Через дефіцит енергопродукції має місце генералізоване зниження м’язового тонусу, млявість поперечно-смугастої та гладкої мускулатури, зокрема ШКТ.
Дефіцит йоду призводить до імунодефіцитів, збільшення ризику розвитку пухлин, в першу чергу – щитовидної залози.
Нозологічною формою прояву дефіциту йоду є ендемічний зоб – захворювання, що є досить поширеним в йод-дефіцитних регіонах України та Росії. В етіології цього захворювання небезпечна як недостатність йоду, так і дефіцит інших мікроелементів, передусім селену, кобальту, міді.
Ендемічним зобом є компенсаторне збільшення щитовидної залози у відповідь на мале надходження йоду в організм, і спрямоване воно на збільшення об’єму залози з метою захоплення більшої кількості йоду, що циркулює в крові. Зоб отримав назву ендемічного, оскільки він розвивається у досить великої кількості людей, що проживають на одній території, де знижено кількість йоду в навколишньому середовищі, тобто в воді, ґрунті, харчових продуктах.
Хвороба Базедова (зоб) характеризується надлишком жиру, млявістю, ненормальним розростанням щитовидної залози.
Нозологічною формою прояву дефіциту йоду є ендемічний зоб – захворювання, що є досить поширеним в йод-дефіцитних регіонах України та Росії. В етіології цього захворювання небезпечна як недостатність йоду, так і дефіцит інших мікроелементів, передусім селену, кобальту, міді.
Ендемічним зобом є компенсаторне збільшення щитовидної залози у відповідь на мале надходження йоду в організм, і спрямоване воно на збільшення об’єму залози з метою захоплення більшої кількості йоду, що циркулює в крові. Зоб отримав назву ендемічного, оскільки він розвивається у досить великої кількості людей, що проживають на одній території, де знижено кількість йоду в навколишньому середовищі, тобто в воді, ґрунті, харчових продуктах.
Хвороба Базедова (зоб) характеризується надлишком жиру, млявістю, ненормальним розростанням щитовидної залози.
Синергісти та антагоністи йоду. Не слід одночасно приймати добавки, що містять йод, і карбонат літію. Літій знижує активність щитовидної залози, а йод посилює прояви побічних ефектів літію.
Антагоністами йоду є надмірні кількості кобальту, марганцю, свинцю, кальцію, брому, хлору, фтору. Посилення струмогенного ефекту спостерігається при дефіциті у людини селену, цинку, міді.
У всіх перерахованих випадках може розвиватися порушення обміну йоду та його утилізації щитовидною залозою.
Антагоністами йоду є надмірні кількості кобальту, марганцю, свинцю, кальцію, брому, хлору, фтору. Посилення струмогенного ефекту спостерігається при дефіциті у людини селену, цинку, міді.
У всіх перерахованих випадках може розвиватися порушення обміну йоду та його утилізації щитовидною залозою.
Ознаки недостатності йоду: ендемічний зоб, гіпотиреоз (нервно-психічні розлади, млявість, напади незрозумілої туги, пригнічений настрій), кретинізм (різке відставання психічного та фізичного розвитку, низькорослість, деформації скелета), дратівливість, сонливість, забудькуватість, погіршення пам’яті та уваги, поява частих головних болів через підвищення внутрішньочерепного тиску, набряки обличчя, кінцівок і тулуба; підвищений вміст холестерину; брадикардія; запори; глухонімота, зниження фертильності, мертвонародження, вроджені аномалії розвитку, підвищена перинатальна смертність; паралічі.
Часті простудні та інфекційні захворювання, зниження рівня гемоглобіну також можуть свідчити про малу кількість йоду в організмі. Недостатність йоду у дітей може проявлятися в відставанні розумового розвитку. Крім того, недостатність йоду пов’язують з раком молочної залози, втомою, неонатальним гіпотиреозом (кретинізм) і збільшенням ваги.
Часті простудні та інфекційні захворювання, зниження рівня гемоглобіну також можуть свідчити про малу кількість йоду в організмі. Недостатність йоду у дітей може проявлятися в відставанні розумового розвитку. Крім того, недостатність йоду пов’язують з раком молочної залози, втомою, неонатальним гіпотиреозом (кретинізм) і збільшенням ваги.
Основні прояви надлишку йоду: формування зоба, розвиток гіпертиреозу, тиреотоксикозу; головні болі, втома, слабкість, депресія, тахікардія; оніміння та поколювання шкіри, висип, вугри, розвиток токсикодермії (йододерма), обумовленої надлишком або непереносимістю препаратів йоду, розвиток асептичного запалення (йодизм) слизових оболонок у місцях виділення йоду (дихальні шляхи, слинні залози, околоносові пазухи).
Йод необхідний: при гіпотиреозі, мікседемі, атеросклерозі, хронічних отруєннях ртуттю та свинцем, при лікуванні запальних процесів верхніх дихальних шляхів.
Продовольчі джерела йоду: морська риба та морепродукти, особливо – ламінарія цукрова (морська капуста), горіхи та насіння: волоські горіхи, особливо їх зелене покриття (вміст йоду в ній – 50 мкг на 100 г сировини; з неї можна зробити багатий йодом настій 1:5), насіння кунжуту; фрукти: айва, виноград, калина, горобина чорноплідна, фейхоа, хурма, чорниця; бобові культури: боби, соя, квасоля; зелень овочевих культур: петрушка городня (зелень), спаржа, рукола, зелень часнику, шпинат, щавель; овочі: імбир, капуста білокачанна, капуста броколі, капуста кольрабі, капуста цвітна, буряк, помідори, гарбуз (насіння), часник; гриби, зокрема – печериці.
100 г риби мінтай задовольняють добову потребу людини в йоді.
100 г риби мінтай задовольняють добову потребу людини в йоді.