Бор: Активність на довгі роки
Бор (B)
Добова потреба організму людини – більше 0,3 мг, ймовірно, ближче до 1 мг.
Бор може потрапляти в організм людини кількома шляхами. В найбільших кількостях – з повітрям при диханні у людей, які працюють на бородобувному або боропереробному виробництві, а також у людей, що проживають неподалік від таких заводів. В меншій мірі – при вживанні води з підвищеним вмістом бору та з їжею. Теоретично бор може потрапити в організм при шкірному контакті з косметикою, що містить сполуки бору, та з миючими засобами.
В їжі бор міститься у вигляді декагідрату тетрабората натрію та борної кислоти. Ці речовини швидко і добре абсорбуються з шлунково-кишкового тракту (зазвичай абсорбується більше 90% споживаного бору). Виводяться сполуки бору в значній мірі з сечею.
В організмі дорослої людини міститься близько 20 мг бору. Більше половини загальної кількості бору знаходиться в скелеті, а близько 10% припадає на м’які тканини. В середньому в тканинах людей і тварин міститься від 0,05 до 0,6 мкг/кг бору, однак в зубах і нігтях його концентрація в кілька разів вища. В організмі бор можна виявити в клітинах нервової тканини, паренхіматозних органах, жировій клітковині. В плазмі крові середня концентрація бору становить 0,02–0,075 мкг/мл.
In vitro бор інгібує активність двох класів ферментів. По-перше, це тирозиннуклеотидзалежні та флавиннуклеотидзалежні оксидоредуктази (алкогольдегідрогеназа, альдегіддегідрогенази, ксантиндегідрогеназа та цитохром–В5–редуктаза) – борат конкурує з ферментами за НАД і ФАД. По-друге, борат (або похідні сполук бору) можуть зв’язуватися з активними центрами таких ферментів як хімотрипсин, субтилизин, гліцеральдегід–3–фосфатдегідрогеназа.
У жінок у період постменопаузи усунення дефіциту бору супроводжується підвищенням рівня 17 бета–естрадіолу в сироватці крові та міді в плазмі крові. Внаслідок цього покращуються показники електроенцефалографії, пам’ять, нормалізуються поведінкові реакції.
Є дані, що свідчать про те, що бор відіграє регуляторну роль по відношенню до паратгормону і тому може опосередковано впливати на метаболізм кальцію, магнію, фосфору та вітаміну D. Бор впливає на макромінеральний метаболізм, впливає на метаболізм стероїдних гормонів як у людей, так і у тварин.
Біологічний інтерес становлять комплекси бору з багатьма речовинами, включаючи моносахариди та полісахариди, аденозин–5–фосфат, піридоксин, рибофлавін, дегідроаскорбінову кислоту та піридин–нуклеотиди.
Відсутність бору викликає збільшення стресових нутріційних факторів, які впливають на функцію мембрани клітини (тобто кальцію, холекальциферолу, магнію), або зниження калію. Таким чином, бор може виконувати функцію на рівні мембрани клітини.
Оксид бору та ортоборна кислота відносяться до сильнодіючих токсичних речовин. Непродовжуване вдихання повітря, помірно забрудненого сполуками бору, викликає у людей подразнення носоглотки та очей. Дослідження на тваринах показують, що при вдиханні повітря з високим забрудненням сполуками бору розвивається ураження легень.
При непродовжуваному вживанні бору в підвищених концентраціях виникає подразнення шлунково-кишкового тракту. При тривалому впливі сполук бору порушення процесів травлення набуває хронічного характеру (розвивається так званий «борний ентерит»), виникає і борна інтоксикація, яка може вразити печінку, нирки, центральну нервову систему.
У тривалих дослідженнях на тваринах було виявлено негативний вплив бору на репродуктивну функцію як у чоловічих особин (зокрема, зниження виробництва сперматозоїдів та розвиток атрофії яєчка), так і у жіночих у процесі вагітності (токсична дія на ембріон з можливістю виникнення дефектів у новонароджених).
Бор гальмує всмоктування організмом аскорбінової кислоти, флавоноїдів, сірковмісних амінокислот. Описані спроби застосування бору для витіснення міді з організму.
Бор є синергістом хлору, посилює дію концентрованого алкоголю та деяких антибіотиків. Виявлена позитивна кореляція між метаболізмом бору та цинку.
Недостатнє вміст бору в організмі на фоні дефіциту вітаміну D викликає підвищення активності лужної фосфатази в плазмі крові та затримку росту. Водночас недостатнє вміст вітаміну D посилює вплив дефіциту бору на обмін кальцію, магнію, фосфору.
У жінок віком 48–82 років у період постменопаузи недостатність бору викликала погіршення мінерального обміну та стану кісткової тканини, що свідчить про те, що бор є найважливішим елементом у профілактиці та лікуванні остеопорозу.
Бор може потенціювати ефекти естрогенів, що застосовуються в терапії постклімактеричних станів.
Бор – біологічно динамічний мікроелемент, який стосується макромінерального метаболізму. Виключення з раціону бору може відігравати роль при деяких розладах невідомої причини, виявлених порушеним макромінеральним метаболізмом (наприклад, остеопорозом, уролітіазом та неправильним формуванням кісток, пов’язаним з тривалим парентеральним харчуванням).
Показано, що низькі дієтичні концентрації бору призводять до зниження розумової здатності, хронічної втоми, недостатку життєвих сил.
Дефіцит бору спостерігається рідко. Однак, людям похилого віку у зв’язку з порушенням абсорбції кальцію та тенденцією до погіршення стану кісток рекомендується приймати бор у вигляді БАДів по 2–3 мг щоденно.
Перенасичення бором призводить до випадіння волосся, поліморфної сухої еритеми та анемії, які проходять при нормалізації рівня бору в дієті.
Вино, сидр і пиво також відрізняються значним вмістом бору. М’ясо, риба та молочні продукти бідні бором.